Після виходу росії із зернової угоди українська сторона заявила, що буде шукати можливості для відкриття судноплавства в Чорному морі і продовження роботи коридору до вітчизняних портів. У відповідь агресор завдав ударів по портовим потужностям Одеси і Чорноморська, а також погрожує, що всі судна, які прямуватимуть до українських портів, будуть вважатись такими, що потенційно перевозять зброю. 

І хоча керівництво держави досі апелює до теми зернового коридору, вже зрозуміло, що формат, який був доцільним рік тому, наразі себе вичерпав - Україні потрібне повноцінне відновлення роботи портів з можливістю експортувати морем усю номенклатуру вантажів, аби забезпечувати роботу економіки в умовах війни.

Тому питання номер один на сьогодні - нова архітектура захисту портів та морських торгівельних шляхів. ЦТС розпочинає серію розмов з експертами і політиками про можливі військові та політичні важелі, які могли б забезпечити свободу судноплавства у Чорному морі.

Засоби ППО, москітний флот, авіація - все це дасть силу протистояти ворогу. Андрій Риженко, капітан 1 рангу запасу ВМС ЗС України, стратегічний експерт компанії "Соната", колишній заступник начальника штабу ВМС ЗCУ з питань євроатлантичної інтеграції та помічник міністра оборони України розповів про те, які саме кораблі можуть захистити нашу прибережну зону та убезпечити судноплавство в регіоні. 

andriy-ryzhenko

На цьому тижні сплив термін пролонгованої зернової угоди і росія відмовилась від її продовження. У відповідь на заяви з нашої сторони про роботу без участі рф, росія вдарила по нашим портам та погрожує обстрілювати всі судна, що йдуть до українських портів. На вашу думку - це попередження, блеф чи реальна загроза? 

Україна зараз контролює тільки 20% свого морського узбережжя - від дельти Дунаю до дельти Дніпра. Але навіть на цій ділянці безпека навігації суден базувалася на домовленостях зернової угоди. Відомо, що до укладення угоди, росія атакувала судна (особливо інтенсивно - на початку повномасштабного вторгнення),  і дуже ймовірно, що вони зроблять це знову. У них є кораблі, є авіація, є підводні човни. Для них це спосіб показати силу, щоб з ними рахувались, диктувати свої умови і тиснути на Україну. Після заяв нашого вищого політичного керівництва про продовження роботи зернового коридору без рф, вони вдарили по портовій інфраструктурі. І якщо просто закрити на це очі і нічого не робити, то наслідки будуть дуже поганими. 

Які у нас є варіанти, щоб захистити порти і судноплавство? 

Перше - нам потрібна система ППО берегового базування. Частково такі системи у нас є, але потрібно мати більше. Тоді, як мінімум, в  межах територіальних вод, тобто 12 миль, зможемо захистити прибережжя таким чином.

По-друге, нам потрібні засоби протимінні, тому що зараз є чітко встановлений коридор, де провели розмінування, але потрібно буде розчистити набагато більшу частину акваторії.

Третє - москітний флот. Це ракетні катери, безпілотні системи, які дадуть змогу захистити ближню зону - 40-100 миль. Це - основа безпеки судноплавства на морі, у портах і у північно-західній частині Чорного моря.

Четверте - авіація, яка зможе додатково прикрити наші кораблі і судна з неба. Це потрібно, тому що противник зараз панує в морі і повітрі. Все ці  сили і засоби - мінімальний набір можливостей для безпечної навігації і контролю морського гуманітарного коридору. 

Пуск протикорабельної ракети "Нептун".

В такому випадку, чи будуть судна, що прямують до російських портів, теоретично під такою ж загрозою, які ті, що слідують до українських? Тобто чи зможе Україна застосувати дзеркальні загрози щодо російського судноплавства, аби нівелювати російське блокування портів?

Звичайно, наразі у нас просто немає таких засобів для проекції сили. Як тільки ми отримали ракетні берегові системи, росіяни відразу прибрали свої кораблі з північно-західної частини Чорного моря. Зараз вони знаходяться біля Кримського півострова або біля Новоросійська і періодично стріляють ракетами типу "Калібр" по Україні. Для боротьби з ними потрібні ракетні катери. Вони невеликі, маневрені, супротивнику буде складно їх виявити. Але на борту вони мають потужні протикорабельні ракети.

Чи може бути якась підтримка від західних партнерів, що дасть гарантії безпеки судноплавства? 

Як на мене, було б ідеально, якщо б була проведення спеціальна гуманітарна операція НАТО в Чорному морі. Зробити спеціальну угоду між НАТО і Туреччиною про перебування сил НАТО в Чорному морі (так звана SOFA - Status of Force Agreement), що для стабілізації ситуації в Чорному морі країни НАТО можуть надсилати свої надводні сили в Чорне море. Погодитись, що на час виконання операції НАТО в межах Чорного моря конвенція Монтре (Згідно конвенції військовим суднам забороняється заходити в Чорне море під час війни для підтримки однієї із сторін та перебувати в Чорному морі більше 21 доби - ред.) призупиняє свою дію. І це було б абсолютно нормально, тому що Туреччина є членом НАТО. Негативні наслідки закінчення зернової угоди в першу чергу будуть на плечах країн НАТО і ЄС (хвилі міграції та необхідність  гуманітарних місій для допомоги бідним країнам).

Було б ідеально, якщо б була проведення спеціальна гуманітарна операція НАТО в Чорному морі.

Однією зі складових безпеки ви назвали москітний флот. В сьогоднішніх умовах ця доктрина зберігає актуальність? 

Ще в 2019 році ми робили стратегію розвитку ВМС України, де на першому етапі заклали придбання москітного флоту. Програма була розрахована на 5 років. Вартість - до 3 млрд дол. (включаючи катери, пункти базування, зброю і технічні засоби). Були домовленості з партнерами, за якими ми мали отримати до 2024 року до 30 багатофункціональних катерів. Але почали проштовхуватися проекти, які розпорошили ресурси, втратили час і фактично загальмували розвиток надводних сил. В результаті не надійшли ні патрульні, ні ракетні, ні амфібійні катери ("Айленд", "Марк VI", "П-50У"), які б зараз були дуже в нагоді.   

Частину завдань можуть виконувати безпілотники - це, фактично, катери 9-10 метрів. Вони безекіпажні. Ми їм ставимо завдання, вони можуть міни шукати, можуть охороняти об'єкти. Там навіть зброю можна ставити. Але в першу чергу нам потрібен надводний флот - ракетні катери, катери, які зможуть висаджувати десант, спецназ, підтримувати операції з моря. 

Один з отриманих Україною катерів класу Island

На вашу думку, яка буде доля корветів, які зараз будується у Туреччині? 

Проект потрібно відкласти і не витрачати на нього ресурс. Перше, що нам потрібно зараз зробити на морі, - це закрити ближню зону, а вже потім думати про більші кораблі, які діють переважно у відкритому морі. І на корветі, і на ракетному катері стоїть 8 протикорабельних ракет, різниця в тому що корвет може нести їх на більшу відстань, у райони віддалені від узбережжя. Це потрібно робити, але коштують такі кораблі набагато більше, і спочатку треба забезпечити їх безпечну стоянку в порту і розгортання до районів операцій у відкритому морі. Противник буде полювати за корветом, як за основною морською ціллю. 

Думаю, що до кінця військових дій корвет там (в Туреччині. - ред) і залишиться. Туреччина не випустить його в Чорне море через вимоги конвенції Монтре. Якщо ми якось все ж заведемо його і направимо супроводжувати комерційні судна, то його першим і знищать. Сили у ворога на це є.  Крім того, для корвету потрібна база. В Очакові його не поставиш - там все обстрілюють, в Одесі - також. 

На самому початку війни був притоплений фрегат «Гетьман Сагайдачний». Його будуть відновлювати? 

Я читав, що його затопили, тому що  була загроза його захоплення. Зараз він в Миколаєві і підіймати його немає ніякого сенсу, тому що це буде коштувати дорожче, ніж побудувати новий. Його будували фактично як патрульний корабель для океанської зони, зараз таких задач немає, а для війни він не має усієї потрібної зброї. 

Які на сьогодні є можливості для постачання потрібного нам флоту? 

Планувалось, що перші кораблі ми привеземо готові із-за кордону, а вже потім почнемо будувати свої. Наскільки це можливо в сьогоднішніх реаліях - не знаю. Частина суднобудівних заводів, зокрема в Миколаєві, сильно пошкоджена. Ще у частини з них були проросійські власники, які рік за роком знищували суднобудівну галузь. Скоріше за все, мова може йти про створення умов для максимальної кооперації західного і українського бізнесу кораблебудування після закінчення війни. 

Читайте також Розпочати з малого: Якою буде локалізація при оновленні українського флоту