Рік повномасштабної війни. Україна вже втратила безліч людей. Кілометри територій тимчасово окуповані, знищені цілі міста та підприємства, дороги, енергетична інфраструктура. Падіння ВВП за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4%, вантажообіг у портах скоротився більш ніж на 60%. Більше того, Чорноморська зернова угода постійно саботується росіянами, через що світ кожного місяця недоотримує близько 3 млн тонн українського збіжжя. І поки Україна обмежена "коридорами", росія відвантажує через свої порти зерно, рекордну кількість борошна та нафту, витрачаючи отримані кошти на снаряди і ракети.

Пів року роботи "зернового коридору" 

Зернова угода була укладена наприкінці липня 2022 року і вже 1 серпня із порту Чорноморськ  вийшло судно, навантажене українською кукурудзою. Через шість місяців роботи "зернового коридору" АМПУ відзвітувала, що за цей період з портів Великої Одеси вийшло 689 суден, які експортували 19,1 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи. Проте, за умови стабільної роботи коридору цифри могли би бути значно вищими - близько 28 млн тонн. Постійний представник США при ООН Лінда Томас Грінфілд, виступаючи на сесії Генасамблеї, заявила, що зернова угода на сьогодні не забезпечує необхідного обсягу експорту.

Основна проблема полягає в штучно створених обмеженнях зі сторони російської сторони шляхом скорочення кількості інспекцій у Босфорі. "Раніше було 15 комісій на вхід та вихід, зараз - максимум вісім. Ситуація почала погіршуватись після продовження зернової угоди в жовтні", - говорить власник Risoil Шота Хаджишвілі. Про цю ж проблему наголошує СEO групи терміналів ТІС Андрій Ставніцер: "Робота щодня уповільнюється, інспекція штучно затягується російськими учасниками. Замість потенційних 10 вони випускають по 2 судна на добу. Мене дивує, що Туреччина не втручається у цей процес, а відсторонено за ним спостерігає, хоч вплив у них є. Думаю, слово Туреччини могло б зрушити з місця гору".

За останніми даними, у зв'язку із затягуванням інспекцій з боку росії, біля Босфору нині утворилась черга із понад 140 суден, переважна більшість яких очікує понад місяць. Оператори тим часом несуть мільярдні збитки. Термін зернової ініціативи спливає вже в березні. Гравці ринку занепокоєні перспективами - чи буде угода продовжена, в якому вигляді та чи покращиться ситуація? Деякі з компаній роздумують, чи варто вже сьогодні фрахтувати судна на березень-квітень, або краще зачекати. "Наразі існує величезна невизначеність, пов’язана з функціонуванням "зернового коридору" з березня 2023 року. Ми сподіваємося, що його дія буде продовжена, а ефективність підвищена. Адже за будь-яких обставин зернова угода має працювати - як на благо нашої перемоги, так і для підтримки економічної та продовольчої життєдіяльності усього світу", - наголошує СЕО Kernel Євген Осипов.

Як там "за порєбріком"?

До початку повномасштабного вторгнення морський транспорт відігравав ключову роль в експортній логістиці України - більш ніж половина вантажів йшла через порти. В минулому році завдяки Дунайським портам та частковій роботі портів Великої Одеси вдалось перевантажити 59 млн тонн. Але в порівнянні з 2021 роком об'єми зменшились на 61,4%. Так, краще ніж нічого. За словами Шоти Хаджишвілі, без зернової ініціативи 25 млн тонн урожаю 2021-2022 року та урожай цього року взагалі був би зіпсований, оскільки порти Дунаю та західні переходи не в змозі обробити таку кількість вантажу.

Але з іншого боку, в портах рф, судячи зі статистики, ситуація зовсім інша. Країна, яка знаходиться під санкціями всього цивілізованого світу, не скоротила, а навпаки наростила перевалку вантажів в портах Азово-Чорноморського басейну - на 2,7%. Росія експортувала 33 млн тонн свого зерна і зараз рапортує про рекордний ріст експорту борошна. Експорт російської нафти лише у січні 2023 року зріс на 25% - це + 250 тис. тонн до січня минулого року. Ключові її споживачі - Греція, Іспанія, Нідерланди та Словенія.

Іншими словами, доки на території України йде повномасштабна війна, країна-агресор продовжує заробляти кошти, зміцнювати свою економіку та таким чином і надалі фінансувати війну проти України. Така ситуація виглядає зовсім не справедливою. "Я вважаю, що правила гри мають бути однаковими для всіх її учасників. Чи вільне судноплавство для всіх, чи однакові вимоги - інспекції, особливий порядок реєстрації суден, рівна участь представників усіх держав у цій бюрократії", - зауважує співвласник групи терміналів ТІС Андрій Ставніцер.

Підтримати економіку

Падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4%. До початку війни, окрім зернових вантажів, основу економіки складав гірничо-металургійний сектор, який формував 10% ВВП. Наразі галузь майже заблокована, як через втрату потужностей, так і через складнощі з логістикою - ГМК експортував близько 80% виробленої продукції, переважно через морські порти, та забезпечував близько 33% загального експорту України.

"Ми втратили можливість постачати продукцію на наші традиційні ринки і зараз використовуємо залізничний та автомобільний транспорт для відвантаження до польських портів. Без експорту морським шляхом металургійні компанії не зможуть використовувати більше ніж 50% своїх потужностей та вийти на беззбитковість", - говорить Андрій Мягков, директор з логістики "АрселорМіттал Кривий Ріг". В компанії "Метінвест" відзначають, що повне розблокування морських комерційних перевезень у Чорному морі для всіх створить умови для швидкого відновлення промислового виробництва та ВВП України, дозволить зберегти робочі місця та забезпечить надходження валютної виручки.

Але закриття портів вплинуло не лише на портових операторів чи виробників. Оператори вагонного парку також несуть збитки - ціна приватних напіввагонів за минулий рік скоротилась в десять разів і сьогодні критично низька. Через руйнування великої кількості підприємств вантажна база загалом знизилась, труднощі з логістикою не дозволяють вивозити навіть те, що є. "Протягом 2022 року ставки на напіввагони впали приблизно в десять (10) разів, а обсяг перевезених вантажів за 10 місяців після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну скоротилися більш ніж вдвічі, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, в тому числі, експорт впав більш ніж в шість (6) разів", - говорить голова правління "Укренерготранс" Андрій Брудний. Схожа ситуація у іншого залізничного оператора, компанії "Металургтранс". Сергій Голуб, голова наглядової ради "Металургтранс" зауважує, що в порівнянні з довоєнним періодом втратили 80% обсягів перевезень в морські порти. Залишились західні прикордонні переходи, але і там об'єми нижчі порівняно з минулим.

Розблокувати судноплавство

Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун на минулому тижні заявила, що робота над пролонгацією зернової ініціативи ведеться: "Ми не можемо дозволити їй закінчитися. Ми не дозволимо припинення. Ми не можемо собі цього дозволити, і Україна не може". В коментарі для ЦТС речник Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні, голова відділу зв'язків з громадськістю Савіано Абреу додав, що наразі ООН вивчає всі можливості, щоб угода була продовжена в березні. Сторони через своїх представників у Стамбулі продовжують обговорювати та ухвалювати рішення щодо руху суден та проведення інспекцій, також ведуться переговори на всіх рівнях, щоб уникнути блокування ініціативи.

Але для України зараз стоїть питання не просто в продовжені роботи зернового коридору.   "Нам потрібна допомога у розблокуванні чорноморських портів. Для нас, як для експортоорієнтованої країни, це необхідно для забезпечення експорту. У цьому питанні нам необхідні об’єднані зусилля США та ЄС. Безперечно, це питання пов’язане з безпекою, але ми маємо робити спільні зусилля для його вирішення", - сказала в ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі перший віце-прем'єр-міністр, міністр економіки України Юлія Свириденко

Очевидно, що в такому вигляді як зараз працює ініціатива, саботаж з російської сторони неминучий і надалі. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков виступили зі спільною заявою до партнерів, в якій закликають ООН та Туреччину, як гаранторів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від рф негайного припинення штучних затримок в роботі "зернового коридору", зупинки спроб рф використовувати продовольство як зброю та розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.

Повне розблокування торговельного судноплавства - в цьому зараз ключовий меседж до партнерів та світу. "У російських портах фактично не відбуваються військові дії, тому до них немає претензій у страховиків. Якщо нам важливі не "шашечки", а реальна справедливість та реальне усунення загрози голоду, я вважав би за правильне повністю відкрити судноплавство для України без "коридорів". Або - підвищені ризикові вимоги до росії на тому самому рівні, що й до нас. А краще на набагато вищому рівні, як до агресорів та винуватців того, що відбувається", - говорить Андрій Ставніцер.  

Резюмуючи, слід сказати, що зернова ініціатива більше не може використовуватись як важіль політичного тиску з боку росії. Потрібна дипломатична дискусія та розуміння зі сторони партнерів, що країна-агресор продовжує спонсорувати війну завдяки вільному доступу суден до її портів. Правила гри мають бути однаковими для всіх, тому важливо забезпечити паритетні умови в здійсненні морських перевезень в Чорному морі для України та росії. Це може бути досягнуто або шляхом поширення механізму СКЦ в Стамбулі (з включенням в роботу інспекційних комісій представників України) на всі перевезення як в/з українських, так і російських портів в Азово-Чорноморському басейні, з повним зняттям обмежень по номенклатурі вантажів або шляхом повної лібералізації морських комерційних перевезень в Чорному морі, як з українських, так і російських портів.

Читайте також Демарш росії щодо зернової угоди як шанс на переформатування українського морського експорту