6 листопада в Польщі почались протести представників автотранспортних компаній. Вони фактично заблокували роботу трьох пунктів пропуску Корчова/Краківець, Гребенне/Рава-Руська та Дорогуськ/Ягодин, намагаючись унеможливити допуск українських вантажівок на польську територію. В середу, 22 листопада, протестувальники планують почати блокаду ще одного пункту пропуску – Медика/Мостиська. До них мають приєднатись ще й аграрії, які також незадоволені напливом дешевої української продукції до Польщі.
Організатором протестів є Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту, створений лише у вересні поточного року. Також блокаду українського кордону підтримують Асоціація роботодавців у сфері транспорту й логістики Польщі та Конфедерація свободи й незалежності (об'єднання кількох правих партій євроскептичного спрямування).
Портал ЦТС вирішив проаналізувати публікації в польських ЗМІ зі згаданої теми за останні два тижні, тобто з 6 по 20 листопада включно. Після прочитання кількох десятків матеріалів різного штибу стало зрозуміло, що протести біля українського кордону, хоч і мають важливе значення для розвитку автоперевезень у Польщі, однак ця подія не знайшла належного розголосу в польських медіа. Як це проявляється на практиці?
Спрощення вимог протестувальників
Почнемо з вимог протестувальників. Більшість польських видань тиражують тезу про те, що головною вимогою учасників страйку є повернення системи дозволів для автотранспортних компаній з України, яка існувала до повномасштабної війни. Слід зауважити, що в 2022 році Європейська Комісія тимчасово зняла обмеження для українських перевізників на перевезення територією ЄС. 30 червня цього року це рішення мало припинити свою дію, однак у Брюсселі вирішили його подовжити ще на один рік, до 30 червня 2024 року. Саме цей пункт викликає найбільше невдоволення у протестувальників.
З-поміж винятків варто відзначити державну інформаційну агенцію PAP та загальнонаціональну польську газету Rzeczpospolita, яка досить уважно і ґрунтовно висвітлює ці протести. В публікації про початок страйку видання вказує на три головні причини. Окрім повернення системи дозволів, йдеться про виключення польських вантажівок з української електронної системи "е-Черга" та створення для них живої черги, а також запровадження заборони на реєстрацію в Польщі транспортних та логістичних компаній з капіталом із країн з-за меж ЄС.
Саме ці чинники завдають серйозних збитків польським автотранспортним компаніям. "Сума всіх довоєнних дозволів – приблизно 360 тисяч. плюс-мінус 20, тому що Україна завжди просила більше. Це було поділено порівну між польською та українською сторонами. Кількість здійснених перевезень у середині року ми оцінюємо в понад 600 тис., зараз – близько 1 млн., і польські перевізники беруть участь у цьому на рівні хіба що 5%", – таку цитату наводить державна інформагенція PAP із минулотижневої заяви Рафала Меклера, одного з керівників Конфедерація свободи й незалежності та за сумісництвом власника транспортної фірми.
Вищезгадана газета Rzeczpospolita наводить цікаві коментарі кількох учасників ринку, які розповідають про втрати на власному досвіді. "Я возив вантажі з Польщі до Франції за 1,15 євро, але програв замовлення українській компанії, яка перевозить вантажі за 0,9 євро", – каже представник однієї польської компанії. "Як ми можемо конкурувати з українськими компаніями, коли маємо платити водієві 2500 євро, а українські компанії платять 700 євро?", – каже інший підприємець, що займається автоперевезеннями. Також видання вказує на втрату польськими перевізниками українського ринку як такого.
Слабка увага до події
Попри значну кількість публікацій про протести на українському кордону, для польських медіа ця тема так і не стала важливою. Якщо порівнювати ці події з масштабними протестами проти заборони абортів, які тривали в Польщі кілька місяців з кінця 2020 – до середини 2021 року, то можна говорити про слабку увагу польських видань до протестів перевізників біля українського кордону. Це яскраво видно на прикладі двох популярних загальнонаціональних видань – Gazeta Wyborcza та Rzeczpospolita. Gazeta Wyborcza опублікувала кілька повідомлень новинного характеру на своїх регіональних сторінках у Люблінському та Підкарпатському воєводствах. У той же час, Rzeczpospolita, хоч і публікувала цілу серію цікавих статей та новин про протести, але вони розміщувались у розділі "Бізнес" і не завжди з'являлись на першій шпальті.
Окрім Gazeta Wyborcza та Rzeczpospolita, тему протестів упродовж цих двох тижнів досить активно висвітлювали ще такі медіа – тижневик Wprost, газета Fakt, радіостанція RMF24 та державна інформаційна агенція PAP. Зокрема, Wprost у своїх публікаціях користувався й українськими джерелами, серед яких сторінками в соцмережах Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також очільника відомства Олександра Кубракова. Також серію публікацій можна знайти в регіональних виданнях (Polskie Radio Rzeszów, Lublin112, регіональні сторінки суспільного телеканалу TVP тощо).
Слід зауважити, що представники польської влади також замало коментують протести автоперевізників. На сайті Міністерстві інфраструктури Польщі за два тижні було розміщено лише один пресреліз про тристоронні переговори між Україною, Польщею та Європейською Комісією щодо ситуації на кордоні. Цілком імовірно, що мовчання польських можновладців пов'язане з небажанням вкотре сваритись із Брюсселем. "Ми чітко дали зрозуміти, що відновлення дозволів не узгоджується з транспортною угодою між ЄС та Україною і тому є неможливим", – таку позицію Європейської Комісії наводить Rzeczpospolita, цитуючи заяву її речника Адальберта Янца від 16 листопада.
Відсутність ґрунтовних публікацій
Інша особливість у висвітленні протестів польських перевізників біля українського кордону – це досить поверхневий стиль опису подій. Абсолютна більшість публікацій – це новини, замітки чи короткі репортажі з місця подій. Ґрунтовні аналітичні статті майже відсутні. Це стосується навіть профільних порталів, що пишуть про транспорт та логістику. Тому часто трапляються тексти з гучними заголовками на кшталт "Шокуючі фото…" чи "Гігантські корки…", а насправді вони лише вкотре повторюють поширені тези про страйк та описують проблеми, які виникли в їх результаті.
Це призвело до того, що на шпальтах польських газет важко знайти вичерпну інформацію про організаторів протестів та їхніх очільників. У ЗМІ часто фігурує ім'я Томаша Борковського як одного з представників Комітету захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту. Він є, скоріше, неформальним лідером, адже в деяких публікаціях фігурують ще дві особи від Комітету – Станіслав Лєцек та Адам Іздбескі. Вони більше коментують події для регіональних медіа.
І знову до переліку винятків доводиться включати газету Rzeczpospolita. Цей приклад викликаний, швидше за все, особистим інтересом редакційного журналіста Роберта Пшибильського, який вже багато років пише про розвиток транспорту та логістики в Польщі. В одній зі своїх статей він написав наступне: "Безвихідь на польсько-українському кордоні, схоже, закінчиться ще не скоро". В поточних обставинах цей прогноз виглядає дуже реалістичним.
Все може змінити хіба що проактивна позиція української сторони. Наприклад, подання Україною судового позову проти польських страйкарів. Про це, зокрема, нещодавно заявила Асоціація міжнародних автоперевізників України (АсМАП). Можливо, це стимулюватиме й українські відомства активніше відстоювати права українських компаній. Наразі перемовини України та Польщі не досягли прогресу у вирішенні цього питання…
Читайте також Залізниці, порти та інвестиції: Що заважає зростанню вантажообігу через польсько-український кордон