2022 рік став справжнім випробуванням для міського електротранспорту України. Деякі міста опинились в окупації, інші страждали від ракетних обстрілів. Попри це, трамваї та тролейбуси продовжували працювати в міру можливостей. Які висновки сектор може винести з року війни і на що варто звернути увагу в майбутньому?

Знищені тролейбуси Маріуполя, розбомблене трамвайне депо в Харкові… Ці кадри руйнувань міського електротранспорту України облетіли весь світ. Вони є яскравим свідченням усіх негараздів та проблем галузі в 2022 році, адже війна тією чи іншою мірою зачепила всі великі міста, які оперують трамвайними та/чи тролейбусними системами.

"Минулий рік для міського електротранспорту був важким та героїчним, як загалом і для України. Міські транспортні перевізники, на мою думку, заслуговують на подяку, якщо не всі, то в дуже багатьох містах та громадах. Передусім, за те, що спромоглися працювати в цих складних умовах, виконувати свій суспільний обов’язок - забезпечувати мобільність людям, незважаючи ні на що. Особливо тим соціально вразливим категоріям наших громадян, які не мають змоги нікуди виїхати чи возити себе самостійно автомобілем або велосипедом," - говорить Віктор Загреба, голова правління громадської організації Vision Zero.

В багатьох містах воєнні дії призвели до зупинки, часткової чи повної, роботи електротранспорту. Найбільше дісталось Маріуполю, де контактна мережа трамвайної та тролейбусної системи була практично повністю зруйнована. "Лише за п’ять років нам вдалося побудувати сучасну транспортну модель. Закупили комфортабельні автобуси та тролейбуси, запустили нові маршрути. Вже почали ремонт депо, яке мало стати кращим в Україні. Маріупольці нарешті отримали у рідному місті європейський рівень сервісу. Росіяни все це цинічно знищили", - такі підсумки озвучив на початку липня мер міста Вадим Бойченко. Однак у більшості міст міський електротранспорт продовжив працювати в умовах війни. Які тенденції в його розвитку можна виокремити в 2022 році?

Подолання криз

В 2022 році міський транспорт в Україні зіштовхнувся з кількома кризами – паливною та енергетичною. Коли в квітні-червні країна зіткнулася з дефіцитом палива, трамваї та тролейбуси стали вимушеною альтернативою автобусам та маршруткам. Деякі міста, особливо на заході України, приділяли особливу увагу електротранспорту. Наприклад, мерія Івано-Франківська всіляко закликала городян більше користуватись тролейбусами. Якраз навесні минулого року до міста надійшли 5 вживаних "рогатих" із Зальцбурга, посиливши парк КП "Електроавтотранс". Влітку влада чеського міста Їглава висловила бажання подарувати Івано-Франківську 6 вживаних тролейбусів Skoda 24Tr Irisbus (станом на кінець 2022 року тролейбуси ще не були поставлені).

Російські обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури України в жовтні-листопаді започаткували зворотній тренд: мерії міст почали скорочувати частоту руху електротранспорту та закривати деякі маршрути, замінюючи тролейбуси та трамваї автобусами. Наприклад, у середині листопада 2022 року в Запоріжжі було закрито чотири тролейбусних та три трамвайних маршрути, ще на декількох зменшився інтервал руху. В деяких містах часом виникали критичні ситуації, коли через перебої з електропостачанням, зупинявся весь електротранспорт. Так було, приміром, у Черкасах на початку листопада, що стало наслідком ракетних обстрілів 31 жовтня. Потім рух електротранспорту в місті поновився, але вже в меншому обсязі.

Разом з тим, як відзначають в групі AllTransUA, “окрім безпосередніх збитків від війни, під її приводом міська влада Харкова реалізувала давно анонсований демонтаж трамвайної лінії по вул. Весеніна заради розширення проїжджої частини. Внаслідок цього було знищено найбільш пряме трамвайне сполучення між Салтівкою та центром міста”. Також, по факту, припинив роботу єдиний трамвайний маршрут Житомира. 

На тимчасово окупованих територіях в Маріуполі почали розбирати трамвайні колії, а на Луганщині, в Краснодоні, було виведено з експлуатації останній тролейбус в регіоні. 

Зруйноване Салтівське трамвайне депо в Харкові (фото - redpost.com.ua)

Лугано - все погано

Влітку 2022 року відбулася Конференція з відновлення України в Швейцарському місті Лугано, на якій уряд України оприлюднив чернетки "Планів відновлення". Як показав аналіз, проведений компанією Oresund, чернетки планів у сфері транспорту не відображають чинні політики й стратегії ЄС та не включають міську мобільність й громадський транспорт. 

Європейська транспортна політика в останні роки будується на принципах сталості (sustainability) й зменшення кліматичного впливу, в той час як плани уряду України цих принципів не відображають. В українському документі 195 разів вживаються різні форми слова "автомобільний", 156 разів "дороги", й 143 рази - слово "будівництво". Натомість слово "місто" або "міський" вживається 26 разів, "автобус" 9 разів, "трамвай" та "тролейбус" по 2 рази. Слова "кліматичний" та "сталий" не використані взагалі. Серед 25 ключових позицій "Європейської стратегії сталої й розумної мобільності", в українському документі згадано тільки 6.  Можливо, це саме та причина, з якої конференція  в Лугано завершилась не обіцянками великих грошей, а декларацією Лугано. В цій декларації, що її підписали керівники урядів ЄС та прем'єр-міністр України, зафіксовані сім принципів, один з яких - sustainability.  

Інфраструктурні проекти

Попри всі негаразди для міського електротранспорту в 2022 році, варто відзначити і позитивні зрушення, а саме появу нових маршрутів. В цій сфері відзначився Івано-Франківськ. В грудні минулого року в місті було відкрито нову тролейбусну лінію, що з'єднала мікрорайони БАМ та Пасічна (маршрут № 5). Проект передбачав прокладання 7 км контактної мережі (по 3,5 км в один бік), а також будівництво тягової підстанції. Звісно, війна наклала свій відбиток на цей проект, призвівши до затримок у його реалізації. В результаті, роботи розтягнулись у часі на майже 2 роки, з березня 2021 по грудень 2022.

Запуск нової тролейбусної лінії на Прикарпатті в умовах енергетичної кризи викликав численні дискусії про доцільність проекту. Слід зауважити, що прокладання нової лінії в Івано-Франківську було заплановано ще до початку повномасштабної агресії росії і цілковито профінансовано Європейським інвестиційним банком у межах спільного з Міністерством інфраструктури України проекту "Міський громадський транспорт України". Міська влада переконувала городян, що відкриття нової тролейбусної лінії не вплине на споживання електроенергії.

Окрім Івано-Франківська, нова тролейбусна лінія мала бути збудована в 2022 році також у Луцьку. Влада міста планувала прокласти 2 км контактної мережі, що дозволило би з'єднати діючі маршрути від вулиці Станіславського до Львівської, організувати транспортний посадковий вузол на автостанції №2, скоротити добовий пробіг п'яти тролейбусів на 100 км, а також замінити 35 автобусів 12 тролейбусами. Наразі доля цього проекту залишається невизначеною.

Реконструкція вул. Шевченка у Львові

З іншого боку, у Львові тривали роботи з реконструкції вулиці Шевченка. Цей масштабний проект, що включає в себе заміну трамвайних рейок та укладання трамвайних плит, почався ще в січні 2021 року і триває досі. Він передбачає повне перепланування профілю вулиці із забезпеченням пріоритету трамвая та облаштуванням велоінфраструктури. Зупинки громадського транспорту облаштовуються з урахуванням вимог інклюзивності. В листопаді 2022 року стартували роботи на останньому відрізку вулиці. У зв'язку з фінансовими труднощами завершення проекту перенесли на початок 2023 року. "Грошей немає, в борг працюємо. Але важливо закінчити і поставити крапку. В принципі, на початок року повністю вул. Шевченка вже має бути відкрита для проїзду", – таку інформацію оприлюднив на початку грудня минулого року мер міста Андрій Садовий.

У жовтні 2022 року у Львові стартував ще один важливий для міського транспорту проект – облаштування пересадкового хабу на перетину вулиць Чупринки та Бандери. В рамках проекту мають з'явитися великі павільйони зупинок громадського транспорту та пункт велопрокату, оскільки в цей хаб будуть інтегровані послуги шерингової мобільності. Замовником є Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. До кінця минулого року вдалось виконати більшу частину демонтажних робіт, зокрема перенести зупинку громадського транспорту на вулиці Чупринки, а також провести заміну комунікацій. Загалом, проект планується завершити в 2023 році.

Відновлення пошкоджень

Одним із викликів, з яким зіштовхнувся міський електротранспорт у 2022 році – це пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів. Передусім, мова йде про міста, які знаходяться чи знаходились в близькості до лінії фронту. Таким, зокрема, був Чернігів у березні, коли російські війська оточили місто. Обстріли ворожої артилерії призвели до значних пошкоджень контактної мережі Чернігівського тролейбусного управління (ЧТУ): 35 зі 110 км мережі було знищено. В результаті, коли місто було деблоковано на початку квітня, ЧТУ знадобилось два місяці, аби частково відновити роботу тролейбусної системи. Цей вид транспорту став доступним для мешканців міста лише 1 червня, коли рух тролейбусів було відновлено на двох маршрутах. Ще кілька ліній було запущено влітку та восени 2022 року. Станом на кінець року в місті працювало шість тролейбусних маршрутів.

На відміну від Чернігова, Харків зазнав значно більших ушкоджень трамвайної та тролейбусної мережі. Місто понад півроку знаходилось у безпосередній близькості до лінії фронту, зазнаючи регулярних обстрілів з ворожого боку. Найбільше дісталось Салтівському трамвайному депо. В результаті, близько 60 вагонів були повністю знищені, ще 50 зазнали ушкоджень. Крім Салтівського депо, ушкоджень також зазнали деякі трамвайні лінії і павільйони та навіть зупинки громадського транспорту. Наразі міська влада шукає кошти для відновлення депо. Вже є домовленості з Європейським інвестиційним банком про фінансування проекту. Зокрема, в листопаді 2022 року в Харкові відновив роботу трамвайний маршрут №6 (Південний вокзал – 602 м/р).

Трамвай "Татра-Юг" в Києві (фото - kV4dromax, 2021 р.)

Поповнення парку навіть попри війну

У 2022 році міська влада продовжила політику попередніх років з оновлення рухомого складу комунальних транспортних підприємств. За підрахунками аналітичної групи AllTransUA, міста України отримали 52 тролейбусів та 34 трамваї. Як і раніше, значну частку зберігає вживаний рухомий склад з Європи, який, однак, знаходиться у кращому стані, ніж наявний український. "В 2022 році українські міста отримали 52 одиниці рухомого складу, з яких 30 нових та 22 вживаних. В основній масі поставки нових тролейбусів були закінченням поставок до Луцька та Миколаєва, що фінансувались за кошти МФО. Також, Вінниця та Чернівці придбали нові тролейбуси за кошти місцевих бюджетів," - стверджують в аналітичній групі. Якщо говорити про поставки трамваїв, то частка вживаного рухомого складу ще вища – 25 з 34. Нові трамваї за кошти МФО (6 і 2 відповідно) отримали лише Київ і Львів. Ще одним новим трамваєм розжилася Одеса.

Частина вживаного рухомого складу з Європи була поставлена у вигляді гуманітарної допомоги. Особливих успіхів на цьому напрямку досяг Харків. Місто отримало 20 трамваїв з Праги. В кінці 2022 року частина цих вагонів вже курсувала вулицями міста. Крім того, два інших чеських міста, Брно і Плзень, теж висловили бажання підтримати Харків: перше пообіцяло подарувати 2 трамваї та 6 тролейбусів, а друге – 2 тролейбуси. Достеменно відомо, що тролейбуси з Плзеня вийшли на харківські маршрути в грудні. Решту, очевидно, слід очікувати вже протягом поточного року. 

Заглянути в недалеке майбутнє

Як бачимо, в минулому році міський електротранспорт зіткнувся з багатьма складними викликами. Незважаючи на це, трамваї та тролейбуси повністю не зникли з вулиць українських міст, а продовжують виконувати свою соціально важливу функцію. Експерти радять містам готуватись до розвитку електричного транспорту в рамках післявоєнної відбудови, причому не тільки містам, які фізично постраждали від воєнних дій, а усім.

"Електричний транспорт повністю відповідає Європейському Зеленому Курсу та Європейській стратегії сталої й розумної мобільності, й на це точно будуть доступні кошти, на відміну, наприклад, від закупівель дизельних автобусів", - каже Віктор Загреба. На його думку, фокус уваги варто зміщувати з рухомого складу на інфраструктуру. Якщо рухомий склад суттєво оновлювався в минулі 10 років, то інфраструктура - практично ні. Колії, контактні мережі, депо - й до війни це все було технологічно та фізично застарілим, з одиничними винятками. Старі технології підвіски дротів, старі рішення з’єднань та інше не дозволяють тролейбусам їхати хоча б з середньою швидкістю велосипеда. В плани модернізації, крім цього, слід включати генерування відновлюваної енергії для власного споживання, й стаціонарні батарейні станції. З 2022 року слід робити правильні висновки, й це не відмова від електротранспорту, а його модернізація й підвищення стійкості до катаклізмів (resilience).

Вінницький тролейбус з опцією автономного ходу до 20 км

Ще один момент, на який варто було б звернути увагу владі міст в поточних  умовах, це закупівля не стандартних тролейбусів, а батарейних, с запасом автономного ходу на 20 км. Адже це, як мінімум, гарний спосіб бути більш стійкими до вимушених вимкнень електроенергії. Напередодні повномасштабного вторгнення лише Рівне використовувало цей тип рухомого складу. З грудня 2016 року один батарейний тролейбус курсує на маршруті № 11. У 2022 році закупити батарейні тролейбуси планував Івано-Франківськ, однак скасував тендер у зв'язку з початком бойових дій у країні. Разом з тим, вже в перші дні 2023 року в Вінниці вийшов на маршрут тролейбус VinLine, збірку якого завершила Вінницька транспортна компанія і який має можливість автономного руху на відстань до 20 км.

І якщо вже ми заговорили про 2023-й, то коротко згадаємо, на які закупівлі в царині електротранспорту очікують українські міста найближчим часом. Так, КП "Одесміськелектротранс" і "Татра-Юг" підписали контракт на постачання до Одеси 13 низькопідлогових трамваїв моделі К1Т306. 9 аналогічних вагонів від підприємства з Дніпра має отримати в поточному році Київ. Обидва згадані контракти реалізуються в рамках проекту "Міський громадський транспорт", що фінансується ЄІБ. Також Європейський Інвестиційний Банк  має профінансувати для столиці закупівлю тролейбусів з низькою підлогою на суму 50 млн євро. Тим часом, ЄБРР оголосив тендер на суму 16,75 млн євро на придбання нових тролейбусів для Хмельницького. На скільки відомо, мова йде про придбання 50 тролейбусів, з яких 10 одиниць повинні мати опцію автономного ходу. По цьому тендеру орієнтовна дата початку закупівель - грудень 2023 року. Полтава продовжить виплати відсотків по кредиту ЄБРР, за який було придбані тролейбуси в попередні роки. Натомість цього року місто планує витратити 11,2 млн грн оновлення тролейбусної інфраструктури, зокрема, аби придбати нову контактну машину, лабораторію та генератор на 200 кВт. В Вінниці обіцяють продовжувати збирати вже згадані тролейбуси з опцією автономного ходу, але зауважують, що постачання комплектуючих залежатиме від складної нині логістики. Тим часом, вже в січні місто отримало 12 вживаних низькопідлогових тролейбусів Solaris Trollino від Любліна. Також не зайве згадати, що цього року Вінниця отримуватиме вживані трамваї Tram 2000 з Цюриха, з яким у українського міста вже сформувалися багаторічні традиції співпраці по цьому напрямку.

Цей перелік проектів і планів не є вичерпним, і, маємо сподівання, що в поточному році українські міста, не дивлячись на війну, ще приємно здивують нас придбаннями нового і «нового старого» електротранспорту. 

Читайте також Міський транспорт України: Масштаби втрат

Заглавне фото - Трамвай "Електрон" у Львові (фото - концерн "Електрон")