В агрохолдингу Kernel позитивно оцінили те, що в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури підписали зміни до наказу №647 щодо обмеження граничного терміну експлуатації вантажних вагонів. Цими змінами затверджено чинність дозволів на експлуатацію вагонів, строк служби яких був подовжений до прийняття наказу. Також уточнення врегульовують питання термінології щодо понять "експлуатації" та "служби", які раніше викликали різночитання.

В компанії переконані, що прийняття змін до наказу має покращити сталість залізничних перевезень під час воєнного стану в Україні та відчутно скоротити дефіцит вантажних вагонів на ринку. Наступним кроком має стати імплементація рішення МІУ "Укрзалізницею".

"Через воєнні дії та окупацію активів наша компанія втратила майже 300 вантажних вагонів. В умовах війни й обмежених можливостей для закупівлі нових одиниць та нарощування вітчизняного виробництва вагонів - це дуже відчутна втрата. Ухвалення змін до наказу №647 дає змогу Kernel максимально ефективно використовувати свій рухомий склад, який маємо на сьогодні у технічно справному стані. Наразі важливо акумулювати наявні активи задля досягнення спільних цілей бізнесу і держави - продовження логістичних перевезень та нарощення експортних потужностей, а значить, і збереження робочих місць, збільшення надходжень валютної виручки до країни", - прокоментував директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко.

В компанії нагадали, що наказом №647 передбачено поетапне обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів та приведення його до нормативного, тобто напіввагонів - з 44 років до 22 років; зерновозів - з 45 років до 30 років.

В той же час у промислових вантажовідправників позиція стосовно даного наказу дещо інша - вони вважають, що в умовах війни про списання вагонів мова взагалі не повинна йти, або ж варто суттєво подовжити граничний термін експлуатації вагонів.

"Ці зміни ситуацію з примусовим списанням вагонів не вирішують і не вирішують тих проблем, з якими зіштовхнеться економіка України та цілі галузі у разі продовження дії Наказу. Адже до 2028 року буде ще додатково списано ~21 тис. робочого парку вантажних вагонів. А в поточній ситуації, в якій знаходиться країна, ми не маємо допустити дефіциту вагонів на ринку", - зазначав раніше генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак.

А президент Об’єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков вважає, що в поточних умовах слід відмовитися від ідеї примусового списання вагонів за віком та встановити більші максимальні терміни експлуатації рухомого складу.

Під час повномасштабної війни українські підприємства перебувають у режимі виживання і для них масове оновлення рухомого складу після списання вагонів стане непідйомним фінансовим тягарем. Зараз бізнес дуже обмежений в можливостях залучення фінансування. Тож, з боку бізнеса він озвучив компромісний варіант вирішення проблеми: "Наша позиція в тому, щоб зробити документ таким, як задумувалося відпочатку. Рішення, яке є реалістичним, - це встановлення єдиного для всіх по-справжньому граничного строку на рівні 55-60 років, а експлуатація вагона в проміжку між нормативним та граничним терміном повинна здійснюватися через проходження процедур періодичних діагностик, планових ремонтів, контролю якості цих ремонтів з боку уповноважених структур".

Раніше ЦТС писав, що Єврокомісія опублікувала звіт від 2023 року, в якому досліджувався стан залізничного ринку ЄС. В документі говориться, що в ЄС більше 50% парку вантажних вагонів - старше 30 років. При цьому, вагони в діапазоні від 35 до 50 років є придатними за термінами експлуатації. В свою чергу, Федеральне міністерство транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини вважає, що термін експлуатації вантажних вагонів може сягати 40-50 років. В деяких європейських країнах вагони вагон використовуються і до 60-70 років.