Політика локалізації в Україні має бути розширена, заявив народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час VI Міжнародної конференції "Залізниці України: розвиток та інвестиції", яка проходила 20 лютого в Києві. Він також зауважив, що в Україні фактично немає альтернативи політиці локалізації, пише ЦТС.
"Це важливо з кількох причин, по-перше, це робочі місця, - завдяки тому, що перед вторгненням було прийнято закон про локалізацію, і в середині 2022 року він почав працювати, десятки тисяч українських громадян під час повномасштабної війни мали роботу і залишились в країні, продовжували утримувати свої сім'ї, донатити на ЗСУ. По-друге, це наявність технологій, якщо країна має машинобудування, хай навіть цивільне, то в перспективі буде здатна працювати і на оборонний комплекс", - сказав він.
За словами нардепа, також важливим є економічний фактор. Купуючи українські товари, до бюджету повертається до 40% вартості у формі податків. "У різних товарах може бути різна частка імпортної складової, але при цьому потрібно, щоб гроші йшли й у наш бюджет", - додав нардеп.
Як зазначив парламентар, в політиці локалізації альтернативи фактично у нас немає. "Тому і в парламенті, і в уряді є дискусія про те, щоб розширювати перелік товарів, на які ця вимога розповсюджуватиметься", - підкреслив Кисилевський.
Він підсумував, що це не означає введення обмеженнь для іноземних виробників, проте преференції мають надаватись вітчизняним компаніям.
Нагадаємо, ЦТС писав, що в Україні з січня 2024 року мінімальний рівень локалізації в публічних закупівлях продукції машинобудування підвищився з 15 до 20%. "Це означає, що у кожному умовному автобусі, який купують органи державної влади, громади та держкомпанії, має бути не менше 20% української складової", - зазначив народний депутат України Дмитро Кисилевський.
