Величезні черги на кордонах, корупція та бюрократія на митниці - проблеми, які турбують не лише логістичні компанії, котрі стали їх заручниками. Асоціація міжнародних експедиторів України провела дослідження одного з компонентів роботи митниці, а саме ефективності проведення так званих форм митного контролю - оглядів і переоглядів вантажів і транспортних засобів, які проводяться відповідно до доручень правоохоронних органів. Цей контроль безпосередньо впливає як на час митного оформлення вантажів, так і збільшує витрати, які несуть суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Чому взагалі досі не вдалося реформувати митницю враховуючи однозначне розуміння та запит від бізнесу
Митниця – це один із найважливіших чинників для інтенсифікації міжнародної торгівлі і відповідно інтеграції в єдиний економічний простір ЄС.
І саме зміни на митниці – це один із найбільших запитів, які є у бізнеса впродовж останніх 30 років.
На практиці робота транспортників, які змушені взаємодіяти з митницею, не полегшується. Ключова проблема – відсутність публічної політичної особи, на яку був би покладений контроль митної реформи та звітування перед суспільством за її результати. Фактично, існує великий розрив між двома реальностями – офіційною та об’єктивною. І це аж зовсім не драматизація ситуації, про що свідчать переконливі цифри з аналітики за минулий рік.
А ще важливим маркером є провалене голосування парламентарів за розмитнення автомобілів через Дію. Виходить, насправді ніхто не планує робити дійсно кардинальні кроки в бік того, щоб удосконалити роботу митниці, наблизивши її до реальних потреб людей, бізнесу та економіки в цілому?
ВИХІД: Відповідальну за реформу публічну особу варто призначити, попередньо ретельно визначивши її повноваження.
Тож нижче проаналізуємо актуальні цифри та поговоримо про шляхи подолання проблеми.
Як проблема виглядає на практиці
Постанова Кабміну № 467 від 23 травня 2012 року передбачає вичерпний перелік підстав для оглядів та переоглядів товарів і транспорту комерційного призначення на митниці. Проте, на практиці ситуація виглядає інакше. Формально, коли митники призначають огляд, вони посилаються на спрацювання системи управління ризиками. Митний кодекс дійсно дає підстави це робити за суб’єктивною думкою митника, що веде до призначення оглядів як забаганки керівництва, конкурентів по бізнесу чи правоохоронців, які фактично перетворюються на «опікунів» митниці у негативному сенсі цього слова.
ВИХІД: Зміна тих законодавчих норм, які створюють шпарину для зловживань зі сторони митників та суб'єктивного трактування підстав для огляду.
Про що говорять цифри
Одеська митниця лідирує по дорученнях на огляди, це майже 82% (1036), а також по кількості фактично проведених оглядів 60 % (294). Коли ми говоримо про лідерів серед тих, хто направляє вантажі та авто на огляди, то серед них буде Бюро економічної безпеки. Опрацьована АМЕУ статистика свідчить про те, що саме БЕБ призначає 74% від усіх оглядів.
Якщо ми розглядатимемо це питання далі, то побачимо доволі неприємну тенденцію стосовно ефективності оглядів на основі доручень, що надходили до митниць. Приміром, по факту 488 оглядів та переоглядів у минулому році складено лише 19 протоколів. Найбільше порушень митних правил було виявлено на Житомирській митниці (53%), 16% на Львівській митниці і 11% на Одеській митниці.
У наведених даних можна прослідкувати багато цікавих тенденцій. Щодо найбільшої кількості протоколів по реальних правопорушеннях, то вони були складені на підставі доручень про огляди від СБУ. А на другому місці – Державне бюро розслідувань. А що ж тоді говорити про БЕБ? Де ефективність цієї структури, яка призначає найбільше оглядів?
Найвища ефективність щодо оформлення протоколів про порушення митних правил відповідно до доручень на проведення форм митного контролю виявляється у СБУ, а у БЕБ вона взагалі нульова. Нагадаємо, що саме Бюро економічної безпеки найбільше серед правоохоронних органів надає доручень на проведення митних оглядів вантажів та транспортних засобів.
ВИХІД: Перегляд повноважень БЕБ для унеможливлення штучних ускладнень у роботі експедиторів та логістів.
Підбиваючи підсумок
Раніше питання роботи митниці цікавили здебільшого людей, котрі пов’язані з її функціонуванням або страждають від її недосконалої роботи, однак на сьогодні все відбувається абсолютно інакше. Величезні черги та скандальні кейси, пов’язані з митниками, потрапляють у поле зору медіа.
З одного боку, можна радіти зростанню інтересу до роботи митниці, адже він допомагає привернути увагу до проблем, з причини яких бізнес має чимало штучних ускладнень у роботі, простоїв у чергах та супутніх збитків. З іншого боку, важливо, щоб цей інтерес не став тимчасовим, а люди розуміли важливість реального, а не декоративного реформування митниці. Ключові проблеми:
- відсутність політичної уповноваженої особи, яка відповідатиме за проведення митної реформи;
- недосконалість законодавства, яка стає причиною свавілля митників;
- неефективність роботи БЕБ, яка дає величезну кількість безпідставних доручень на огляди, створюючи даремні черги.
Саме тому зміни мають відбуватися у контексті усунення цих проблем. А поки щоразу анонсовані реформи цього не забезпечують, говорити про реальні зміни – передчасно. Тому триматимемо руку на пульсі новин та аналізуватимемо, чим стане реформа – апдейтом вже відомих популістських тез у новому форматі чи зрушенням ситуації з мертвої точки.
