Часом трапляється так, що історія творить непередбачувані парадокси. Так сталось з Рахівським районом Закарпаття. Неподалік Рахова розташований географічний центр Європи. Однак дістатись до того центру – справа не з легких, особливо на поїзді. Парадокс полягає ще й у тому, що це нелегко зробити з Києва, а з Ужгорода – обласного центру, якому підпорядкований район – просто неможливо. На цьому парадокси не закінчуються.
Парадокс перший. У серпні минулого року "Укрзалізниця" запустила поїзд Київ – Рахів. На вихідних мав нагоду ним проїхатись. Перше враження – поїзд дуже-дуже повільний. Хоча після 17 годин у дорозі починаєш потроху звикати. Пришвидшити поїзд хоча б на декілька годин не завадило б. Зрозуміло, що в гірській місцевості це буде важко зробити, але… З самого початку руху поїзда було помітно, що машиністи не поспішають. Після Яремчі, а особливо після Ворохти потяг стає практично порожнім. Якщо подивитись на зворотній розклад, тобто з Рахова до Києва, то бажання їхати ним одразу зникає. З Рахова поїзд вирушає о 12-30, у Києві – о 6-14. Зрозуміло, чому багато туристів й надалі віддають перевагу старому накатаному маршруту: абияк дістатись до Івано-Франківська, там трохи погуляти містом або посидіти в якійсь файній ресторації, а потім рушити на Київ нічним поїздом о 22-й годині. Або ж дочекатися нічого потяга Рахів-Львів.
Парадокс другий. Приміське залізничне сполучення в Рахівському районі практично відсутнє, а на ділянці Рахів – Ділове/державний кордон – відсутнє взагалі. Скажімо, з Яремчі до Рахова можна дістатись за три години і лише трьома поїздами: о 7-50 івано-франківським дизельком (так званим "раховозом"), о 12-26 коломийським дизельком, о 23-46 львівським поїздом. За ці ж три години з Рахова можна доїхати автобусом до Івано-Франківська. Розклад з Рахова до Яремчі взагалі вбиває наповал. Івано-франківський дизельок до Яремчі приїздить о 17-15, коломийський – о 20-48, львівський поїзд – о 3-04.
Для порівняння автобус Рахів – Івано-Франківськ долає цю ж відстань за дві з гаком години. А про час краще промовчати. О 6-10 він вирушає з Рахова, в Яремчі – о 8-30. Саме ця зручність часу робить цей автобус дуже популярним серед місцевих жителів. На ділянці Ясіня – Яремча автобус йде набитий не на 100%, а на 200%. Після Яремчі напруження в автобусі спадає, адже пасажирів стає помітно менше. Але це стосується лише ранкових рейсів. Пообідні рейси забиті дощенту, особливо в неділю, коли туристи намагаються прорватись до цивілізації. Можливо, Львівській залізниці варто пустити ранковий поїзд з Рахова хоча б до Яремчі?
Парадокс третій. Попри близькість до кордону з Румунією, дістатись поїздом з Рахова до сусідньої держави неможливо. Ще на початку 2000-х ходив дизель-поїзд Рахів – Сигету-Мармацієй, але через проблему контрабанди і низької заповнюваності він був скасований. Хоча якщо трохи копнути в історії, то можна віднайти, що через Рахів свого часу проходили поїзди, які прямували в Галичину з Будапешту або з Праги до Ясіні, якщо говорити про період міжвоєнної Чехословаччини. Та й саму залізницю будувало багато іноземців, особливо італійців.
Такий у нас парадоксальний центр… чи глухомань Європи. Хочеться вірити, що перше, а історія знову посміхнеться цьому краю, і він побачить більше поїздів, ніж є зараз. І головне – вони будуть зручні для пасажирів, як за часом, так і комфортом.
Читайте также: Некуда спешить: десять самых медленных пассажирских поездов УЗ
