Сьогодні посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, вітаючи в Уряді підписання угоди з Cargill про будівництво зернового терміналу в порту Южний, заявив, що Україна повинна стати сільськогосподарською наддержавою і декілька разів підкреслив, що у нас є щодо цього великі перспективи. Ця заява викликала певний резонанс і від багатьох навіть негативну реакцію.

Стало зрозуміло, що чимало людей не зовсім розуміють, що таке сучасний агробізнес і, що їхні уявлення про це залишилися десь на рівні колгоспу. Можливо, тому й така бурхлива реакція на заяву Пайєтта.

По-перше, що таке аграрна наддержава. Вона неможлива без ідеальної транспортної інфраструктури: сучасних потужних глибоководних портів, автодоріг, залізниці та рухомого складу.

По-друге, вона не можлива без найсучасніших агрохімічних технологій (у тому числі і їх виробництва), а це доволі дорога та прибуткова штука.

По-третє, це обов'язково - глибока переробка агросировини, а також найсучасніші технології зберігання продукції.

По-четверте, ніхто не забороняє нам будувати, наприклад, літаки, або комп'ютери. Кожен бізнес у праві розвиватися так як може. Але через років 20-30 країни, що матимуть статус житниці світу - цінуватимуться не менше, ніж виробники айфонів. Готовий побитися об заклад. Айфони плинні, а бажання людства їсти – вічне, особливо, коли населення зростає так швидко як зараз, а клімат настільки нестабільний як останні десятиліття. Саме статус аграрної наддержави забезпечить за Україною місце у когорті провідних держав у світу, де пануватиме голод і нестача води. А саме таким буде світ вже при наших внуках.

Інша справа, що до цієї агронаддержави нам ще як до неба рачки. Це лише може бути наразі однією з цілей і, щоб її досягти потрібно багато працювати.