На залізничному ринку України окрім самої залізниці є значна кількість споживачів, які відносяться до різних груп: вантажовласники, оператори, експедитори тощо. Кожна з груп керується власними інтересами. Не є таємницею, що на ринку залізничних перевезень відбувається пошук ІТ-рішення, яке б поєднало потреби в оптимальній вартості перевезення вантажу з потребою - скоротити пробіг порожнього вагону, знайти клієнта, з потребою виконати контракті умови по доставці вантажу тощо. На даний час приватний бізнес не може створити таку ефективну платформу, оскільки історично склалось, що монополія на всю перевізну інформацію зосереджена на залізниці.
Основою платформи-рішення, яке б кардинально змінило залізничний ринок України, є система АС МЕСПЛАН. На сьогодні правила планування вантажів не дають змоги використовувати залізниці такий інструмент як планування. Згідно правил, залізниця має погоджувати всі перевезення, підтримуючи незадовільну статистику по забезпеченню вантажовідправників рухомим складом (відповідно до "погоджених" планів). Можливість залізниці зосередитись в першу чергу на виконанні "основних" планів дозволила б ефективно використовувати наявну інфраструктуру. Забезпечення рухомим складом вантажовідправників за "додатковими" планами по залишковому принципу впорядкувало б роботу залізниці. Тому потрібно дати залізниці право відмовляти у погодженні перевезень у вагонах її власності. А щоб уникнути зловживань, система планування перевезення вантажів має бути відкритою.
На практиці існує багато випадків зустрічного руху порожніх вагонів. На одній станції можуть знаходитись вантажоотримувач завантаженого вагону і вантажовласник, якому необхідний вагон, але часто такі вагони порожніми проходять повз останнього через відсутність інформації про нагальну потребу у вагоні.
Щоб уникнути зловживань, система планування перевезення вантажів має бути відкритою.
Відкрита система планування перевезень як загальнодоступна платформа за логікою АС МЕСПЛАН дозволить також вирішити багато проблемних питань. Перш за все, вантажовласники будуть вказувати реальні потреби обсягів перевезень, залізниця зосередиться на ефективності перевезень, оператори матимуть змогу пропонувати власний рухомий склад для вантажовласників при відсутності рухомого складу залізниці, скоротяться порожні пробіги вагонів та, відповідно, навантаження на інфраструктуру, посилиться цивільно-правова відповідальність за простої вагонів під навантаженням-вивантаженням, буде створено можливість планувати вантажопотоки, продажі, доставку тощо. Інформація щодо наявності вільних порожніх вагонів, яку надає українська залізниця, не є релевантною, оскільки більшість порожніх вагонів є вже заадресованими або комерційно непридатними під навантаження. Відсутність відкритої інформації щодо реальних потреб вантажовласників не дозволяє операторам робити вчасних та вигідних пропозицій з надання власних вагонів. При цьому, завчасне планування (за основними планами) дозволило б власникам вагонів будувати логістичні маршрути, що б призвело до здешевлення перевезень.
Українська залізниця, як власник платформи, зможе значно підняти свою капіталізацію. Звичайно не до світового рівня, але на українському рівні це був би прорив. Вільний доступ чи підписка на платформу – не важливо. Важлива та користь, яку принесе залізниця всім учасникам ринку та державі.
Проте створення "багатосторонніх" платформ призводить до зникнення посередників. Наприклад, платформи по продажу квитків, бронювання готелів завдали значного удару туристичним компаніям. Але тим вдалося переорієнтуватися на нові сервіси. У залізничних перевезеннях посередниками називають експедиторів. Проте, в організації залізничних перевезень експедитори виконують багато функцій, наприклад, фінансування, організації перевезення за межами України, функції вантажовідправника, оформлення дозвільних та митних документів, що дозволяє їм по новому заявляти про себе на ринку.
Українська залізниця зможе повернути собі статус "локомотиву" економіки тільки дотримуючись логіки відкритості, сучасних трендів та отримання нових знань.
Повертаючись до української залізниці та ідеї "багатосторонньої" платформи, слід зазначити, що в сучасному світі українська залізниця зможе повернути собі статус "локомотиву" економіки тільки дотримуючись логіки відкритості, сучасних трендів та отримання знань і практик з усіх можливих джерел та галузей. В Україні є значна кількість ІТ-спеціалістів світового рівня. Потрібне тільки розуміння, що логіка відкритості дозволить зробити прорив і в залізничній сфері.
