Насамперед в 2018 році Україна отримала нову Національну транспортну стратегію 2030 і за участю європейських експертів підготовлено проект плану заходів на 2019-2021 роки з реалізації цієї Стратегії. Одним з пріоритетів розвитку транспортної галузі в Україні є дорожня безпека та суттєве зменшення смертності на українських дорогах.
За цей рік не прийнято жодного євроінтеграційного закону в сфері транспорту - спільно з парламентом триває робота стосовно прийняття законопроектів у сфері залізничного, внутрішнього водного транспорту, а також перевезення небезпечних вантажів. З метою наближення законодавства України до права ЄС у сфері автомобільного транспорту підготовлено проекти законів щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту та у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів, які буде внесено до Верховної Ради України після схвалення урядом.
Питання відкритого неба з ЄС має бути розв’язане з визначенням статусу аеропорту Гібралтар в рамках Угоди про вихід Великої Британії з ЄС. Наразі зникла остання перепона для прийняття позитивного рішення щодо готовності сторони ЄС до підписання Угоди про спільний авіаційний простір (САП). В свою чергу Україна готова підписати Угоду про САП після виходу Великої Британії з ЄС та запропонувати Стороні ЄС, у разі необхідності, включення узгодженої редакції щодо аеропорту Гібралтар, що міститься у двосторонньому протоколі між Великою Британією та Іспанією, до положень Угоди про САП.
Не менш важливим фактором є наші досягнення щодо включення українських внутрішніх водних шляхів до регіональної мережі TEN-T та зміну позиції румунської сторони щодо включення до TEN-T української частини річки Дунай.
Мініфраструктури започаткувало діяльність Державної служби морського та річкового транспорту України та успішно пройшло обов’язковий аудит ІМО (Міжнародної морської організації) у квітні 2018 року. Загострення ситуації в північно-східній частині Чорного моря та в Азовському морі через протиправні дії Російської Федерації, яка продовжує порушувати основоположні принципи міжнародного права та власні міжнародні зобов’язання, зокрема, незаконне будівництво транспортного переходу через Керченську протоку, введення обмежень габаритів як для українських, так і для іноземних суден під час проходження Керч-Єнікальського каналу, безпідставні затримки та огляди суден незалежно від їх прапору, які прямують до/з морських портів м. Маріуполя та м. Бердянська. Росія агресивними діями несе пряму загрозу національній безпеці України, вчиняє цілеспрямовані заходи для переорієнтації транспортних потоків України та поступового виключення національної транспортної системи з мережі обслуговування вантажопотоків, а також має прямий вплив на погіршення торговельно-економічного співробітництва інших держав-партнерів, ланцюги поставок товарів яких проходять через територію України.
Незважаючи на спроби протистояти наслідкам агресивних дій РФ, критично загострилась соціально-економічна ситуація в морських торгівельних портах Маріуполя та Бердянська. У 2018 році порти Азовського моря недоотримали близько 1,6 млн тон вантажів та 213 млн грн доходів. З квітня 2018 року та з початком зупинок і оглядів суден спеціальними органами РФ, у морських портах Маріуполь і Бердянськ вантажообіг та кількість суднозаходів скоротилися майже на половину.
Хочу висловити вдячність за незмінну позицію сторони ЄС щодо підтримки України, зокрема, введення нових санкцій проти шістьох компаній РФ, які брали участь у будівництві Керченського мосту, прийняття Резолюції Європейським Парламентом щодо засудження агресивних дій Росії в Азовському морі, які порушують міжнародне морське право.
Важливо підтримувати застосування обмежувальних заходів Європейського Союзу до РФ, зокрема, введення санкцій до морських торгівельних портів РФ, особливо в Азовському морі, авіакомпаній - перевізників, які порушили правила використання повітряного простору України у Сімферопольському РПІ, судновласників суден під прапором держав-членів ЄС у зв’язку із заходом в закриті порти АР Крим та м. Севастополя, а також підтримки України у рамках міжнародних організацій та міжнародних форумів, таких як Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ІМО) та інш.
17 грудня 2018 року "Украерорух" отримав сертифікат Європейського агентства з безпеки польотів (EASA), що робить можливим відновлення повноцінної роботи міжнародного аеропорту Ужгород, а також визнання "Украероруху" провайдером аеронавігаційних послуг на території Словацької республіки.
Слід відзначити початок спільного з Європейським інвестиційним банком проекту "Транспортний зв'язок в Україні – Фаза І". Проектом передбачено залучення кредитних коштів Європейського інвестиційного банку (50 млн євро), а також інвестиційних грантових коштів Європейського Союзу (50 млн євро):
- покращення автодорожнього сполучення у західному регіоні України (Львівська, Рівненська, Тернопільська обл.), зокрема будівництво розв’язок, шляхопроводів та об’їзних доріг навколо міст;
- підвищення безпеки дорожнього руху;
- впровадження контролю руху автотранспортних засобів у результаті встановлення Інтелектуальних транспортних систем (ІТС);
- розробка програм усунення вузьких місць залізничних перевезень;
- проведення дослідження можливості створення мережі взаємопов’язаних логістичних центрів та мультимодальних терміналів у найбільших транспортних вузлах, пунктах пропуску через державний кордон України та країн ЄС.
Крім того, проектом передбачено залучення коштів технічної допомоги Європейського Союзу у розмірі 10 млн євро, які буде використано для підтримки: "Укравтодору" в реалізації Фази І проекту; АТ "Укрзалізниця" з метою розроблення техніко-економічних обґрунтувань та попередньої проектної документації для підготовки до реалізації проектів залізничної галузі, фінансування яких планується здійснювати за кошти ЄІБ та ЄС у Фазі ІІ.
Реалізація пріоритетних інвестиційних проектів разом з проведенням відповідних реформ транспортної галузі будуть сприяти залученню інвестицій та забезпечать економічне зростання, що у свою чергу допоможе оптимізувати існуючу фінансову підтримку з боку різних міжнародних донорів, покращити транспортні зв’язки між Україною та ЄС, зростання двосторонньої торгівлі та створення нових робочих місць.
