Останнім часом чуємо багато розмов та суперечок відносно енергогенерації. Проблема дійсно є, і суть її полягає в тому, що потужності генерації значно перевищують потребу у споживанні. Проблема в принципі не нова. Однак, бурхливий розвиток останніми роками відновлювальної енергетики з одного боку, і різке скорочення споживання, пов’язане із скороченням промислового виробництва з іншого боку, з початку 2020 року загострили цю задавнену хворобу.
Разом із тим, непомітно в публічному просторі аналітичних матеріалів щодо того, яким чином ця ситуація впливає на транспортну систему, а також, чи може транспортна система вплинути на зменшення цієї проблеми.
Більше 80% вантажоперевезень "Укрзалізниця" здійснює з використанням електричної тяги, таким чином, збільшення частки дешевої генерації, і відповідно, зменшення вартості електроенергії призведе до підвищення фінансових результатів діяльності галузі за інших рівних умов.
З іншого боку, кам’яне вугілля (а це основне паливо для теплових електростанцій) становить майже 20% в структурі вантажів "Укрзалізниці". Тому як перевізник, "Укрзалізниця" не зацікавлена у скороченні теплової генерації, оскільки це призведе до скорочення обсягів вантажних перевезень та, відповідно, доходів.
Одночасно, транспортна система може стати частковим рішенням проблеми надлишку генерації електроенергії шляхом збільшення її споживання. Тут вбачаються такі напрямки:
Напрямок перший: "Укрзалізниця" на сьогодні є найбільшим споживачем дизельного палива в Україні. Річне споживання становить 300…350 тисяч тон, що еквівалентно 3,5 млрд. квт*годин. Таким чином, для зменшення гостроти надлишку енергогенерації необхідно терміново активізувати проекти електрифікації, особливо вантажонапружених напрямків:
- Долинська-Миколаїв-Колосівка;
- Ковель-Ізов-Держкордон;
- Львів - Івано-Франківськ;
- Бердичів-Житомир-Коростень-Овруч-Держкордон;
- Запоріжжя - Комиш-Зоря - Волноваха;
Окрім позитивного впливу на енергетичний баланс країни, ці заходи спрятимуть зниженню собівартості перевезень.
Напрямок другий: розвиток пасажирських перевезень в далекому сполученні та приміських перевезень. В Україні переважна більшість перевезень пасажирів здійснюється з використанням електричної тяги. Скорочення ж обсягів перевезень, спричинене старінням та зменшенням парку пасажирського рухомого складу, призводить до переходу пасажиропотоку на інші види транспорту - переважно на автомобільний. Як результат - зменшується кількість пасажирських поїздів, що курсують, а отже і споживання електроенергії на тягу поїздів та на супутні потреби (опалення, кондиціювання, освітлення тощо). Для підвищення споживання електроенергії, пов’язану із перевезенням пасажирів, необхідно реалізувати програму оновлення пасажирського рухомого складу, як в далекому, так і приміському сполученні. Це передбачає відповідну державну підтримку. При цьому збільшення споживання на 100…200 млн кВт*годин електроенергії виглядають цілком реалістичною цифрою.
Напрямок третій: заміна перевезень автобусами з двигунами внутрішнього згорання на перевезення електротранспортом (трамваї, тролейбуси, у тому числі з автономним ходом, електробуси). За даними Міністерства інфраструктури України, в країні експлуатується майже 52 тисячі автобусів. Заміні на електротранспорт підлягають автобуси, що обслуговують міські маршрути в містах із наявною мережею електротранспорту, а також приміські маршрути. При заміні 10% наявного парку автобусів електротранспортом збільшення споживання електроенергії може перевищити 1 млрд. кВт*годин на рік, що досить істотно в поточній ситуації.
Для реалізації цього напрямку необхідно:
- створити та реалізувати програму розвитку мережі електротранспорту, передусім в Києві, де ця проблема назріла вже досить давно;
- підготувати та забезпечити виконання програми придбання рухомого складу електричного транспорту;
- запропонувати відповідні фінансові інструменти для імплементації цих програм.
Держава ж, окрім вирішення цільової задачі - збільшення споживання електроенергії та зменшення проблеми профіциту енергогенерації - отримає ще ряд переваг:
- створення нових робочих місць як під час реалізації інфраструктурних проектів з електрифікації залізниці, розвитку мереж електротранспорту в містах та на виробництві рухомого складу, так і в експлуатації;
- ефект імпортозаміщення: якщо на автомобільному транспорті в якості джерела палива використовуються переважно імпортні світлі нафтопродукти, то у випадку залізничних перевезень та перевезень міським електротранспортом - це вітчизняна електроенергія, а це - робочі місця в енергетиці та позитивний вплив на зовнішній торгівельний баланс;
- використання електротранспорту в містах призведе до покращення екологічної ситуації, що зробить життя українців більш комфортним та безпечним.
Читайте також В Нідерландах енергію гальмування поїздів скерують на підзарядку електробусів
