Яку систему мала б обрати Україна у випадку запровадження платних доріг? В Європі існує декілька успішно працюючих варіантів. Словенія, Австрія, Чехія, Словаччина користуються зручною системою придбання так званої віньєтки – наклейки на лобове скло автомобіля, яка сканується контрольними приладами на автомагістралі. Вартість віньєтки покриває всю територію країни та залежить виключно від кількості днів її дії. Така ж система діє і в Угорщині, тільки віньєтки як такої там не має, на касі видається просто чек про сплату, а контроль на дорозі сканує номер автомобіля.
Хорватія, Польща та Італія обрали принципово іншу систему. Водій сплачує за кожну подолану ділянку траси. До того ж різні ділянки мають різні тарифи. Але і тут є відмінності. В Італії та Хорватії на в'їзді на ділянку видається лише талончик, тоді як оплата проводиться на фініші ділянки в залежності від пройденого кілометражу. В Польщі оплата здійснюється навпаки - на початку платної ділянки.
Цікаво, що в Італії вся система автоматизована і працює без участі людини. І видачу талончиків на в'їзді, і прийом оплати на виїзді здійснює робот. В Польщі ж та Хорватії в процес задіяні найняті працівники, що, мабуть, необхідно для підвищення зайнятості.
Як бачимо менші компактні країни обрали першу модель, тоді як більші (Італія, Польща) – другу. У випадку Польщі це пов’язано з тим, що переважаюча більшість доріг ще не відповідають платним стандартам, автобани там тільки активно розбудовуються. Тому платна система вводиться поступово і тільки на новозбудованих магістралях. Саме такий варіант найбільше підходить і для України.
Якщо слідувати польському досвіду, то перший платний автобан в Україні варто було б збудувати в напрямку Європи, а саме – Перемишля та Чопа. Це дозволило б долучити Україну до системи європейських автобанів. Поляки за рік-два закінчать тягнути свій автобан з Кракова до кордону з Україною в районі Перемишля. Угорський автобан в східному напрямку закінчується лише в 90 км від Чопу. На території України, відтак, всі існуючі натепер автодороги (окрім Бориспільської траси) мали б залишатися безкоштовними, а платний автобан мав би будуватися з нуля по лінії Чоп-Ужгород-Львів, а далі на Тернопіль, Хмельницький, Бердичів, Київ. Адже альтернативний маршрут Львів-Рівне-Київ і так вже має цілком пристойну автомагістраль, тоді як дорога Львів-Тернопіль традиційно вважається однією з найгірших в країні.
