2020 рік став кризовим для авіаційної галузі України - почався з жахливої катастрофи, літак МАУ рейс Тегеран-Київ був збитий іранськими ППО вранці 8 січня. Далі - запроваджені обмеження для перельотів над територією Ірану та Іраку, що з закриттям російського авіапростору майже повністю зробило неконкурентним азійський напрямок для українських авіакомпаній.
Призупинення регулярного авіасполучення 17 березня 2020 року, закриття державних кордонів та інші заходи, яких вживають у багатьох країнах задля боротьби з поширенням коронавірусу, спричинили катастрофічне зменшення обсягів повітряного руху. Від цієї ситуації потерпають усі учасники авіаційного ринку - в авіації сьогодні надзвичайні виклики.
30 липня 2020 року відбулося онлайн-обговорення з питань розвитку авіаційного транспорту та аеропортів України, підготовлене експертами Проекту технічної допомоги ЄС "Підтримка органів влади України в розробці Національної транспортної моделі та Майстер-плану" за участі Міністерства інфраструктури, Державної авіаційної служби, "Украероруху" та міжнародних аеропортів Бориспіль та Львів.
Національна транспортна стратегія 2030 та Проект Плану дій визначає такі основні фактори для розвитку авіаціїйного транспорту:
- лібералізація авіаперевезень;
- модернізація аеронавігаційного обладнання;
- підвищення конкурентоспроможності аеропортів;
- дерегуляція господарської діяльності, включаючи аеропортові та авіаційні збори й фінансову звітність, шляхом впровадження сучасних підходів до економічного регулювання господарської діяльності;
- стимулювання існуючих авіаперевізників;
- підвищення конкуренції у галузі авіаперевезень та на ринку наземного забезпечення.
Галузь авіаційного транспорту найбільше постраждала від карантину у зв’язку з поширенням COVID-19, тому потребує системних заходів підтримки від держави та бізнесу. Експерти визначили потреби аеропортів на основі: оцінки поточної пропускної спроможності та стану об’єктів інфраструктури аеропорту, програм з вдосконалення та розширення, що знаходяться на етапі реалізації, та пропускної спроможності, необхідних для задоволення очікуваного попиту пасажирів.
Нажаль, держава зробила дуже мало для підтримки українських аеропортів та авіакомпаній у цей кризовий час. Прийнято зміни до Повітряного кодексу України щодо вдосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України. "Украерорух" залучив кредит на суму 25 млн євро від ЄБРР для поповнення обігових коштів, на виплату фонду оплати праці, сплату обов’язкових платежів та фінансування критично важливих для провайдера аеронавігаційних послуг операційних витрат.
Уряду потрібно з Фонду боротьби з наслідками COVID-19 (витрачено 10% з 64 млрд грн):
- надати поворотню фінансову допомогу міжнародним аеропортам Львів та Бориспіль, державному підприємству обслуговування повітряного руху "Украерорух";
- сприяти стабілізаційним кредитам українським авіаперевізникам з метою погашення заборгованості перед державними аеропортами Львів та Бориспіль, а також ДП "Украерорух";
- стимулювати внутрішні авіаційні перевезення через скасування/зниження ПДВ на внутрішнє авіасполучення та скасування акцизу на авіаційне пальне.
Так, наприклад, Європейська Комісія погодила для Lufthansa 9 млрд євро державної допомоги від урядів Німеччини, Австрії, Швейцарії, Бельгії та для KLM 3,4 млрд євро від уряду Нідерландів.
Необхідно проаналізувати перспективи розвитку вантажних перевезень та можливості пілотних проектів концесії регіональних аеропортів. Пріоритетом розвитку авіатранспорту є підписання Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС на саміті 1 жовтня 2020 року. Авіаційна галузь має швидко вийти з кризи, адже в 2014 році після втрати окупованих аеропортів Сімфереполя, Донецька, Луганська та збитого російським військами літака Малазійських авіаліній MH 17 - вже через 2 роки авіаційні перевезення в Україні зростали найшвидше в Європі.
