Міністерство інфраструктури реалізує даний проект спільно з Євросоюзом, але є група інших донорів на чолі з Європейськім банком реконструкції та розвитку, що також фінансує аналогічні проекти у інших міністерствах.
Створення ГПР є першим кроком до реалізацій адміністративної реформи, тобто це тимчасовий інструмент, призначення якого - прискорити процес реформування, збільшити потужність державних органів влади. Одночасно ГПР – це такий собі інкубатор з формування нових кадрів для Уряду у майбутньому.
Розробка концепції ГПР спільно з Євросоюзом була досить складною, оскільки Міністерство інфраструктури було обрано першим серед 4-х пілотних міністерств для імплементації цього проекту.
Перший критичний момент - це не перетворити ГПР у міністерство в міністерстві - ми не повинні виконувати роботу замість працівників відомства, ми маємо працювати разом із ними.
Пізніше виникло питання, як вписати ГПР офіційно у структуру МІУ, тобто, якщо це консультаційно-дорадчий орган, то як наділити його повноваженнями. На щастя, рішення знайшлося - міністр інфраструктури Володимир Омелян став на чолі ГПР, забезпечивши абсолютну підтримку усіх наших ініціатив у реформуванні сектору.
По мірі набору спеціалістів у ГПР ми зіштовхнулися з наступними складнощами: розробляючи концепцію ГПР було складено дуже амбіційну програму реформування на 3 роки і відповідні обов'язки було вписано у вакансії; у той самий час, донори запропонували рівень зарплат трохи нижче ринкового, щоб після адміністративної реформи у працівників ГПР була мотивація перейти працювати у структуру міністерства, і це логічно. Тобто запропонована компенсація не зовсім відповідає вимогам до кандидатів.
Потім досвід - брати людей зовсім без нього не має сенсу, бо півроку піде тільки щоб розібратися у ситуації, а з іншого боку досвід зашорює - важко змінювати систему людині, яка у ній (системі) 10 років "проварилася".
Як результат першого набору - з семи людей ми знайшли всього трьох. Довелося зустрічатися з представниками ЄС і все це пояснювати та корегувати вимоги до кандидатів. Що мені особисто подобається - ЄС це ідеальні партнери, з ними можна відверто обговорити усі складнощі і разом знайти вихід, зараз іде другий набір людей у ГПР і все проходить досить успішно.
Одне мене не тривожить - це ефективність ГПР. Навіть с трьома людьми, без підписаних контрактів, без нічого ми допомогли розробити положення про створення Морськоі адміністраціі; за підтримки міністра організували серію донорських зустрічей по внутрішнім водним шляхам, де назбирали понад півмільйона доларів грантів на технічну допомогу; заручилися згодою МФО фінансувати майбутні проекти у секторі ВВШ. На наступну зустріч плануємо зібрати депутатів, бо проблема лишилася тільки за затвердженням законодавчої бази.
У той же самий час, ГПР супроводжує підготовку серії законодавчих актів по автодорожньому транспорту, забезпечує імплементацію норм ЄС в українське законодавство.
Я впевнена, що, коли ГПР запрацює на повну силу, ми суттєво змінимо потужність міністерства і прискоримося на шляху реформ - якщо раніше ми йшли, то з ГПР почнемо бігти.
P.S. Я дуже вдячна міністру інфраструктури і ЄС за можливість реалізації цього проекту і повну підтримку усіх ініціатив. Задачі і проблеми, що стоять перед нами, настільки складні і комплексні, що тільки залучення міжнародного досвіду і усіх можливих ресурсів здатне забезпечити подальший успіх реформ. Разом ми переможемо)
