Зі створенням Державної адміністрації залізничного транспорту України одночасно почалась нова історія по харчуванню пасажирів новоствореної компанії. На початку 90-х років було створено Управління "Укрдорресторанів", яке почало опікуватися харчуванням пасажирів на вокзалах, станціях та в поїздах. У структуру "Укрдорресторанів" увійшли працівники вагонів-ресторанів та вагонів-кафе та об’єкти стаціонарної торгівельної мережі на вокзалах і станціях - ресторани, кафе, кіоски, буфети.
Однак через 10 років, вже на початку 2000-х років Державна адміністрація залізничного транспорту України ліквідовує Управління "Укрдорресторанів", натомість з метою покращення сервісного обслуговування пасажирів при кожному пасажирському вагонному депо та дільниці, де наявний приписний парк вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів створюються цехи харчування пасажирів, аналогічні цехи харчування створюються на вокзалах і станціях. Так, приміром, в Києві на території вагонної дільниці № 1 станції Київ-Пасажирський після ліквідації зазначеного Управління розташовується сервісна база з обслуговуванням вагонів-ресторанів та вагонів-кафе. Дана база екіпірувала та відправляла в рейси вагони-ресторани та вагони-кафе у складах пасажирських поїздів Київ-Москва, Київ - Санкт-Петербург, Київ-Астана, Київ-Адлер, Київ-Кисловодськ, Київ-Сімферополь, Київ-Севастополь, Київ-Ужгород, Київ-Львів.
Станом на 2006 рік "Укрзалізниця" експлуатувала 191 вагон-ресторан та 51 вагон-буфет.
Перші спроби співпраці з контрагентами
У кінці 2006 року УЗ почала розглядати можливість та опрацьовувати механізми передачі на конкурсних умовах вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів в оренду стороннім організаціям з урахуванням додержання вимог безпеки руху, пожежної безпеки, санітарних вимог, гарантії рівня та культури обслуговування. На початку 2007 року "Укрзалізниця" оголосила тендер на здачу в оренду вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів, однак бажаючих не було від слова зовсім, і конкурс просто не відбувся. Одночасно з продовженням розвитку прискореного пасажирського руху у 2007 році постала задача істотно оновити рухомий склад для денного прискореного руху, тоді ж було прийнято рішення про переобладнання вагонів-ресторанів у сидячі вагони міжобласного типу на потужностях Харківського вагонобудівного заводу та пасажирського вагонного депо "Бахмач", що дозволило відкрити рух фірмових денних прискорених поїздів № 155/156 "Київський Експрес", Київ-Львів, № 177/178 "Подільський Експрес" Київ - Кам’янець-Подільський, № 173-171/174-172 "Південний Експрес" Одеса - Вінниця/Хмельницький, № 173/174 Харків-Іловайськ та інші.
Поїзд "Подільський експрес" № 177/178, сформований з вагонів, перероблених з вагонів-ресторанів (фото з Parovoz.com)
Сам не гам, і іншому не дам
На початок 2010 року показник дохідності серед вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів був найгірший у Одеської, Придніпровської і Донецької залізниць (при тому що ціни у вагонах-ресторанах та вагонах-буфетах у них були дорожчі середнього, у Одеської взагалі найдорожчі), а найкращі показники - у Південно-Західної залізниці (у котрої у вагонах-ресторанах та буфетах були середні ціни) та Львівської (у котрої ціни були найнижчі). Зважаючи на негативні для "Укрзалізниці" показники дохідності, вже в березні 2010 року державний монополіст повторно (після спроби у 2006 році) виставив в оренду вагони-ресторани, де була затверджена ціна у 300 000 гривень за рік, тобто 25 000 гривень на місяць, що тоді виглядало астрономічною цифрою. І варто зазначити, що в цю суму не входила вартість поточного обслуговування, яке оплачувалось "по окремим рахункам". В підсумку із кожного з середньостатистичних 14 рейсів протягом місця вагон-ресторан повинен був би привозити чистими більше 2 000 гривень, а ще окремо зарплата та відрядження за роз’їзний характер роботи, внутрішня амортизація та податки… Яка ж повинна була б бути торгова націнка навіть при кількаразовій змінюваності відвідувачів за половину рейсу при 100% заповнюваності? Пізніше "Укрзалізниця", щоб якось завантажити роботою вагони-ресторани та вагони-буфети, для потенційних орендарів скасувала орендну плату, замість неї пропонувалось лише оплачувати амортизацію (на той час не більше 10% в рік) та плату за користування залізничною інфраструктурою. Однак, потенційні орендарі навіть і за таких умов не поспішали брати в оренду рухомий склад.
Читайте також Харчування в поїздах УЗ: колишній досвід і як це могло б виглядати
Вагон-ресторан фірмового міжнародного поїзда "Україна" № 006/005 (фото з Parovoz.com)
З 2006 до 2011 року кількість вагонів-ресторанів зменшилась на 120 одиниць - із 191 вагону у 2006 році до 71 вагону у 2011 році. Частина, як вже зазначалося, була переобладнана на вагони міжобласного типу з кріслами для сидіння, частина була переобладнана під господарчі потреби і передана на баланс колійно-машинних станцій, дистанцій колії та електропостачання. Так, приміром станом на 2011 рік на балансі Вагонної дільниці № 1 станції Київ-Пасажирський залишалось всього 13 вагонів-ресторанів та 4 вагони-буфети.
1 вересня 2011 року Державна адміністрація залізничного транспорту України оприлюднює наказ про "Підвищення ефективності використання парку вагонів-ресторанів та стаціонарної торговельної мережі залізниць України", з якого випливає те, що саме з 1 вересня 2011 року перевізник повністю припинив надавати харчування для власних пасажирів, як в поїздах так і на вокзалах. Саме з цієї дати "Укрзалізниця" виключила 71 вагон-ресторан зі складу пасажирських поїздів, а саме: 30 вивільнених вагонів на Донецькій залізниці, по 12 вагонів на Одеській та Південній залізницях, 10 вагонів на Львівській залізниці та 7 вагонів на Придніпровській залізниці.
Тоді ж втретє за 5 років компанія спробувала надати в оренду 71 вагон-ресторан та вагони-буфети, та всі свої об’єкти діючої стаціонарної торговельної мережі на вокзалах і станціях - ресторани, кафе, кіоски, буфети, тощо які обслуговувались працівниками цехів харчування залізниць України. Також у 2011 році внесли зміни до Методичних рекомендацій щодо передачі в оренду вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів. Зокрема, прямування орендованих вагонів в складі поїзда пропонувалось здійснювати безкоштовно, а орендар мав би здійснювати оплату за проїзд поїзної бригади вагону-ресторану чи буфету, самостійно обираючи тип вагону та кількість місць. Тоді фахівці вважали, що такі заходи сприятимуть зменшенню збитковості пасажирського господарства.
Однак, варто зауважити що найбільш продуктивна робота по здачі в оренду вагонів-ресторанів та вагонів-буфетів була проведена Одеською залізницею. Так, у березні 2013 року лише на Одеській залізниці курсувало 8 вагонів-ресторанів, 4 вагони-буфети в складах пасажирських (у т.ч. фірмових) поїздів (№ 024/023 "Одеса" Одеса-Москва, № 309/310 Одеса-Сімферополь, № 060/059 "Чайка" Одеса-Харків, № 062/061 Миколаїв-Москва, № 122/121 "Миколаїв" Миколаїв-Київ). Зважаючи на це, у залізниці буле ще в резерві вагони-ресторани та вагони-буфети, які пропонувалось надавати в оренду та включати в склади пасажирських поїздів № 105/106 "Чорноморець" Одеса-Київ, № 108/107 "Хаджибей" Одеса-Ужгород, № 135/136 "Чорномор" Одеса-Чернівці, № 309/310 Одеса-Сімферополь.
Втрати через агресію Росії
У зв’язку з початком агресії Росії проти України та внаслідок окупації Кримського півострову на території Кримської дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці залишилось 26 вагонів-ресторанів, які були закріплені за Пасажирським вагонним депо Сімферополь (ЛВЧД-11), однак самопроголошена так звана "Крымская железная дорога" їх не експлуатувала і станом на серпень 2019 року вони перебували на базі запасу станції Острякове.
З початком військових дій на Донбасі та окупацією Росією частини Донецької та Луганської областей "Укрзалізниця" втратила ще 26 вагонів-ресторанів та 10 вагонів-буфетів, які були приписані до Донецького (ЛВЧД-1 Донецьк) та Луганського (ЛВЧД-3 Луганськ) пасажирських вагонних депо. Однак чи збережені ці вагони і чи експлуатуються вони зараз, достеменно не відомо.
Загалом, на тимчасово окупованих територіях "Укрзалізниця" втратила 52 вагони-ресторани та 10 вагонів-буфетів.
Читайте також PKP Intercity отримала 10 модернізованих вагонів-ресторанів
До призупинення пасажирських перевезень та введення карантину в березні 2020 року вагони-ресторани курсували в двох поїздах, а саме № 24/23 Одеса-Москва та № 133/134 Миколаїв-Рахів, вагони-буфети курсували в шістьох поїздах: № 044/043 Івано-Франківськ - Київ, № 118/117 Чернівці-Київ, № 015/016 "Владислав Зубенко" Харків-Рахів, № 107/108 "Хаджибей" Одеса-Ужгород, № 775/776 Харків-Київ, № 766/765 Київ-Херсон, також планувалося призначити курсування вагону-буфету в складі поїзда № 046/045 Ужгород-Лисичанськ.
Також до введення карантину в Україні пасажири мали можливість відвідати вагони-ресторани ще в 4 поїздах інших перевізників, зокрема у Молдавської залізниці вагони-ресторани курсували в складах поїздів № 48/47 Кишинів-Москва, № 342/341 Кишинів-Москва, № 362/361 Кишинів - Санкт-Петербург, у Білоруської залізниці вагон-ресторан курсував в поїзді № 85/86 "Белый Аист" Мінськ-Київ.
Станом на лютий 2022 року у "Укрзалізниці" немає жодного поїзда, в складі якого був би вагон-ресторан, а от вагони-буфети є в складах двох поїздів, зокрема, в нічних експресах № 17/18 "Мрія" Харків-Ужгород та № 21/22 Харків-Трускавець. Однак є надія, що колись вагони-буфети, можливо, ще повернуться в українські поїзди.
