Україна має значний потенціал розвитку авіаційного ринку, що в першу чергу пояснюється значним відкладеним попитом на авіаперевезення та сприятливим географічним розташуванням для розвитку транзитних перевезень. Наразі, в країні ще немає чіткого бачення та зрозумілої державної політики спрямованої на розвиток сфери авіаційних перевезень та інфраструктури аеропортів.

Днями Міністерство інфраструктури оприлюднило оновлену версію Національної транспортної стратегії України, яка б мала переосмислити та оновити стратегічні транспортні пріоритети України, окреслити ключові державні цілі, завдання та очікувані результати в середньо та довгостроковій перспективі, визначити місце, роль та майбутнє всіх сфер транспортної інфраструктури країни. Наступними кроками після затвердження Стратегії, мають стати розробка та затвердження відповідних галузевих стратегічних документів та їх гармонізація. Обов’язковою частиною таких документів має стати покроковий план їх реалізації та чіткі вимірювані KPI, для того аби суспільство, бізнес та інвестори, розуміли куди, якими темпами та як має рухатися країна.

Що ж ми бачимо в запропонованому міністерством проекті документу. В цілому, в Стратегії пропонується приділити увагу чотирьом пріоритетним напрямкам:

- Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система;

- Інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти;

- Безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт;

- Безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.

На жаль, поки документ має більше рамковий декларативний характер та не пропонує чітких, визначених та вимірюваних цілей державної політики в галузі транспорту, а також шляхів їх реалізації. Варто позитивно відмітити, що в запропонованій редакції Стратегії приведені головні проблеми транспортної галузі, що роками перешкоджають її розвитку. 

Питанню розвитку авіації в документів відведено досить незначну роль. Це і не дивно, адже в минулі роки, через низький платоспроможний попит авіаційний транспорт перевозив пасажирів майже у 250 разів менше, ніж автомобільний.

Останні роки спостерігається значний розвиток авіаційних перевезень, а роль авіації в світовому масштабі не можна переоцінити, тому для даного виду транспорту необхідно приділити більше уваги, щоб ефективно та виважено окреслити основні віхи розвитку авіації в наступні роки.

На сьогодні, відомо багато випадків, коли різні аеропорти розвиваються з різними векторами моделей розвитку, коли окремі суб’єкти ринку не розуміють, якою буде галузь в Україні через 5 чи 10 років. Такий хаотичний непродуманий шлях може коштувати дуже дорого для економіки країни в довгостроковій перспективі, і навіть стати на заваді гармонійному розвитку всієї галузі.

Нещодавно, на урядовій нараді присвяченій розвитку авіації та аеропортів, було дуже вчасно та чітко окреслено основні цілі державної політики в авіаційній галузі і доручено розробити Стратегію розвитку авіаційного транспорту та аеропортів.

Визначені на нараді цілі державної політики мають стати основою для майбутньої авіаційної Стратегії. Серед них - створення робочих місць в галузі авіаційних перевезень, оновлення флоту повітряних суден українських авіакомпаній, підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС, здешевлення авіаперевезень, розвиток інфраструктури регіональних аеропортів та інші.

Даний документ  має стати своєрідним дороговказом і шляхом до того, як розвиватися авіаційному ринку, де знаходити свої точки зростання та посилювати і розвивати авіаційну галузь України в цілому.

На сьогодні є ряд питань, які мають бути ідентифіковані та чітко визначені в Стратегії розвитку авіаційного транспорту та аеропортів.

Саме на ці питання і має дати відповідь даний документ:

-         Визначення місця кожного із аеропортів в транспортній системі;

-         Узгоджений та достатній розвиток інфраструктури аеропортів;

-         БПЛА у всеохоплюючій системі управління повітряним транспортом;

-         Побудова мультимодальних кластерів на базі вузлових аеропортів;

-         Лібералізація економічної діяльності аеропортів;

-         Імплементація регламентів ЄС (в рамках підписання САП);

-         Впровадження сучасних електронних сервісів в авіації;

-         Кібернетична безпека в авіації.

Для розробки діючої та ефективної стратегії, всі учасники ринку та зацікавлені сторони мають докласти зараз максимум. І далі цей документ повинен стати своєрідним містком між національною транспортною політикою держави та викликами розвитку авіаційних перевезень і аеропортів. Вона має дати відповіді на питання стратегічного розвитку галузі цивільної авіації на основі цілісного та всеосяжного підходу.

У нас в країні є багато стратегічних документів. Там гарно розписано цілі та майбутні перспективи тієї чи іншої галузі, але вони зазвичай розробляються за зачиненими дверима та без врахування думки всіх учасників реалізації майбутнього документу. Як наслідок, отримувані таким чином документи часто відірвані від реальності, суперечать потребам ринку і не узгоджені між собою, або навіть суперечать один одному.

Сьогодні, коли вся країна проходить велику кількість трансформаційних процесів, ми маємо всі шанси для створення повноцінного конкурентоспроможного авіаційного ринку та розвитку в Україні європейського логістичного вузла. Він зможе поєднати транспортні потоки між Європою та Азією - частинами світу, які демонструють значний потенціал зростання в наступні десятиліття.