Традиційно при кожній владі суспільству обіцяють "ракети" по Дніпру. Цього року обіцянок було навіть більше: вже екс-міністр інфраструктури Криклій обіцяв рейси в Чорнобиль, голова Черкаської ОДА Скічко хоче "відродити" сполучення Київ-Канів, туристичні активісти вже от-от запустять рейс у Вишгород та Межигір’я, а буквально на днях запуск "Ракет" з Києва в Канів анонсувала голова Державного агентства туризму Мар’яна Олеськів. Щоправда, ніхто з них із власниками цих самих суден ніколи не зустрічався.
В кожному обласному центрі на Дніпрі мати "ракети" - на кшталт діючого аеропорту. Обіцянки вчергове запустити швидкісні судна - це короткочасовий PR-хід на рефлексіях виборців.
Крилатий флот склав "крила" наприкінці 2004 року. Цей рік був останнім для українських СПК (суден на підводних крилах) на Дунаї (Вилково-Ізмаїл, Рені-Селістра, на Дніпрі (Київ-Канів), та на Чорному морі (Херсон-Одеса).
До 2014 року швидкісна навігація завмерла, але ідеї довкола відродження точилися перед "ЄВРО-2012", черговими Шевченківськими днями та різними локальними приводами.
Є кілька фейків, які постійно вважають за істину:
1. Традиційно, прийнято вважати, що весь крилатий флот був проданий за кордон, де успішно працює донині.
В основному, на продаж за кордон пішли судна морського класу типу "Комета" та "Колхіда", що належали сумнозвісному Чорноморському морському пароплавству. Річкові - типу "Метеор" - із майже 50 штук за кордоном опинились ледь більше десятка. Ще стільки ж СПК "Восход" та "Полісся". Решта - опинилась в металобрухті або доживають свої дні в Україні.
2. В народі кажуть, що двигуни споживали дуже багато палива.
Але, якщо перерахувати кількість перевезених пасажирів на подолану відстань і порівняти з тихохідними і більш місткими пасажирськими суднами, то коефіцієнт витраченого палива на пасажира буде аналогічним. Старі двигуни, започатковані Німеччиною у 30-х роках минулого століття і дещо модернізовані у Радянському Союзі працюють донині на багатьох тепловозах "Укрзалізниці". А якщо брати в порівняння витрату пального із імпортними сучасними двигунами MTU або MAN, то М401 будуть навіть дещо економічнішими, і більш дешевшими в ремонтах.
Інший сенс - це розвиток судноплавних ліній. Попри велику протяжність річок Прип’ять, Десна, Дніпро та Дунай територією України, пасажирський флот втратив колишню потужність. Близько- та середньомагістральні рейси витіснили маршрутки, дальньомагістральні - залізниця.
Головним чином, фактори, що вивели пасажирські перевезення за рамки традиційних, це:
- низька купівельна спроможність населення;
- короткий сезон навігації;
- обмежена або відсутня інфраструктура;
- виключення водних зупинок із транспортних хабів;
- нестабільна робота судноплавних шлюзів;
- відсутність сталих маршрутів;
- забуття дорослого і незнання молодших поколінь про альтернативний водний транспорт.
Тут можна додавати ще безліч пунктів, що не сприяють судновласникам або інвесторам вкладатись у розвиток пасажирських перевезень.
У радянські часи збиткова економіка була прийнятною. Дизельне пальне мали випрацювати згідно норми, а заміна двигунів відбувалась день-у-день.
Застаріла модель роботи швидкісного пасажирського флоту виглядає приблизно так само, як і швидкісні залізничні перевезення "Укрзалізницею": пасажирські перевезення дотуються за рахунок вантажних перевезень. Так весь пасажирський флот існував до початку 2000-х, тому багато пасажирів ще могли скористатись СПК від Києва до Рені, поки власники не вирахували справжню собівартість експлуатації і отриманий прибуток.
Поточна ситуація навряд чи сприятлива. Середньосвітова вартість швидкісних пасажирських перевезень 30-50 євро за годину "польоту" за повний квиток. Рейс Київ-Канів-Київ займає 7 годин із шлюзуванням. Вартість такого рейсу на межі операційної рентабельності цьогоріч - 1600-1800+ гривень з людини, в залежності від вартості пального. Навряд кожна родина може дозволити собі витратити кілька тисяч гривень за один день розваг. Хоча, Канів має символічне значення, і must visit для кожного українця. Побачити описані Дніпро, кручі, безмежне водосховище і прошлюзуватися - незрівнянні почуття в порівнянні з поїздкою автотранспортом.
Разом з тим, світова практика перевезень розрахована на цілорічне використання із мінімальними простоями для СПК. Той самий рейс Київ-Канів-Київ може наповнюватись на "ракету" щонайкраще пару разів на місяць. Тому про дійсну вартість перевезення інвестору можна лише мріяти.
В Україні ще лишилося чимало крилатих суден. Частина з них - у приватних власників. Державні підприємства - Адміністрація річкових портів України, Українське Дунайське Пароплавство - мають на балансі такі судна, але самі не здатні їх вивести в комерційну експлуатацію, перш за все через примарне повернення інвестицій та банальний брак коштів. Але і продавати приватним інвесторам свій флот держава не поспішає.
Тож всі політичні обіцянки про повернення цих суден на річки України скоріше залишаться обіцянками, а там, де ці судна ще й досі працюють - краще придбати квиток і спробувати відчути прохолоду вітру, бриз, і політ над водою. Якщо є "ракета" і є місце - негайно беріть на неї квиток, бо кожний рейс може бути останнім.
***
З 2013 року мною було відновлено і запущено в навігацію 2 СПК типу "Полісся" та 1 КПК типу "Невка". Судна моєї компанії виконували рейси на півдні: Херсон - Гола Пристань, Херсон - Нова Каховка, на півночі: Київ-Канів, Київ-Межигір’я, Київ-Сухолуччя, прогулянкові та чартерні рейси - уздовж Києва та області, кілька рейсів здійснено в Чорнобиль.
У 2017 році ТОВ СП "Нібулон" доєднався до використання двох СПК типу "Восход" і пізніше придбав 2 судна моєї компанії типу "Полісся".
"Ракета" - судно 1960-х років побудови, має місткість до 60 пасажирів, призначене для річок і перевезень на близько- та середньомагістральних лініях.
"Полісся" - осучаснена версія другої середини 1980-х для перевезень по малих річках.
"Восход" - на третину більше судно для великих річок із можливістю проходити водосховища.
"Метеор" - судно 1960-80-х років, із місткістю 123 пасажири, призначене для далекомагістральних рейсів (Київ-Запоріжжя, Запоріжжя-Херсон, Київ-Черкаси).
"Комета" - морський аналог "Метеора". У 1980-х йому на зміну прийшла "Колхіда".
