Повномасштабна війна та закриття повітряного простору України для цивільної авіації у 2022 році поставили перед ринком авіалогістики безпрецедентні виклики. Проте галузь не лише вистояла, а й адаптувалася, використовуючи європейські хаби, цифрові інструменти та нові маршрути. 

Європейські хаби: нова логістична реальність

Закриття українського неба змусило компанії перебудувати ланцюги постачання. За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), у 2022 році обсяг вантажних авіаперевезень в Україні впав на 80%, але вже у 2023 році ринок почав відновлюватися завдяки транзиту через європейські аеропорти. Зараз основний потік вантажів іде через Варшаву (аеропорт ім. Шопена, 35% від загального обсягу), Франкфурт (25%) та Краків (15%). Звідти товари перевозять автомобільним транспортом до України. Це, звісно, подовжує терміни доставки — іноді на кілька днів, — але забезпечує стабільність логістичних ланцюгів. 

Наприклад, аеропорт Варшави став ключовим хабом для гуманітарних і медичних вантажів, адже він має розвинену інфраструктуру й зручне сполучення з Україною. Франкфурт, своєю чергою, приваблює компанії, які працюють із цінними або терміновими вантажами, завдяки потужним складським комплексам.

Менші хаби, як Жешув, Бухарест і Будапешт, залучають клієнтів нижчими тарифами на зберігання (на 10-20% дешевше, ніж у Франкфурті) та швидшим митним оформленням. Наприклад, через нижчі тарифи та швидке оформлення, менші хаби можуть бути привабливими для транспортування швидкопсувних товарів або вантажів з меншою маржинальністю.

Автомобільний транзит із цих хабів до України додає 1-3 дні до доставки, але забезпечує стабільність. Наприклад, маршрут Варшава –Львів займає в середньому 24-36 годин. Багато компаній успішно застосовують консолідацію вантажів, що дозволяє клієнтам заощаджувати 15-25% витрат порівняно з індивідуальними відправленнями. Наприклад, UNI-LAMAN GROUP пропонує такі послуги, оптимізуючи процеси доставки для своїх клієнтів.

Структура вантажопотоку

Попит на авіаперевезення залишається високим завдяки їхній швидкості та надійності. Навіть зараз стабільно зберігається високий попит на авіаперевезення для доставки термінових та цінних вантажів.

У 2024 році, за даними галузевих звітів, структура вантажів виглядала так:

  • Медичні та гуманітарні вантажі (45% обсягу): ліки, вакцини, медичне обладнання. Наприклад, доставка апаратів ШВЛ із США через Варшаву займає 5-7 днів.
  • Військова логістика (30%): запчастини до техніки, дрони, спеціалізоване обладнання. Ці вантажі мають найвищий пріоритет, тому доставляються в основному прямими рейсами, без використання транзитних аеропортів.
  • Експрес-доставка для e-commerce (15%): посилки з міжнародних маркетплейсів, таких як TEMU чи AliExpress. Цей сегмент зріс на 20% у 2023 році через попит на споживчі товари.
  • Експорт (10%): аграрна продукція (зерно, олія), промислове обладнання. Наприклад, українські компанії експортують трансформатори до ЄС через аеропорт Жешува.

Виклики воєнного часу

Авіалогістика стикається з низкою перешкод:

  • Вартість пального: зростання цін на авіапаливо на 30% у 2023-2024 роках збільшило тарифи на перевезення.
  • Митні процедури: нестабільність у регуляціях ускладнює оформлення вантажів, особливо в пікові періоди.
  • Дефіцит кадрів: до 20% логістичних фахівців виїхали за кордон або змінили професію.

Попри це, компанії знаходять рішення. Наприклад, використання менш завантажених аеропортів, таких як Катовіце, дозволяє скоротити витрати на 10-15%. Також зростає популярність консолідації вантажів, що зменшує витрати для малого та середнього бізнесу на 20-30%. Багато компаній, включаючи нашу, пропонують послуги консолідації, забезпечуючи економію без втрати швидкості доставки. Крім того, війна прискорила впровадження цифрових рішень. За оцінками аналітиків логістичного ринку, у 2024 році 60% компаній, що працюють із авіавантажами, використовують платформи для онлайн-бронювання та відстеження. Очікується, що ця тенденція зростатиме й надалі. Це дозволяє клієнтам контролювати рух вантажу в реальному часі, що особливо важливо для термінових поставок, таких як медичне обладнання. Автоматизовані складські системи також скорочують час обробки вантажів — у середньому на 25-30% порівняно з ручними процесами. Це підвищує прозорість і допомагає уникнути затримок, що критично для гуманітарних і військових вантажів.

Погляд у майбутнє

Після перемоги авіалогістика України має всі шанси стати регіональним лідером. Відбудова аеропортів, таких як Бориспіль (збитки оцінюються в $2 млрд), і створення нових логістичних центрів будуть пріоритетами. Повернення міжнародних авіакомпаній, як Lufthansa Cargo чи DHL Aviation, пожвавить ринок. Інтеграція в європейські авіаційні мережі через угоди з ЄС, такі як "Відкрите небо", відкриє доступ до єдиних стандартів і ринків.

За прогнозами, до 2030 року обсяг вантажних авіаперевезень в Україні може досягти довоєнного рівня — 150 тис. тонн на рік. Компанії, які вже зараз інвестують у цифровізацію та партнерства з європейськими хабами, матимуть конкурентну перевагу. Варто також враховувати потенційні ризики, такі як геополітична нестабільність у регіоні та темпи відновлення економіки.