001

Залізничні вокзали змінюються. Довгий час вони здавались непоганими об’єктами для прийому та відправки пасажирських поїздів, призначених просто для того, щоб забезпечити якнайбільший пасажиропотік настільки швидко та безпечно, наскільки це можливо. Але не більше. Вокзали розвиваються і пропонують більше своїм пасажирам, роблячи їх місцем, щоб залишитися та насолоджуватися сервісом та комфортом, а не просто будівлею для переходу до пасажирських платформ. Географічне розташування вокзалів робить їх ключовою ланкою міста для створення "живих" транспортних хабів.

1. "Зелена" енергія

Чи може сонячна енергія приносити користь в глобальних масштабах? Звичайно може. І це довели нідерландські інженери, реконструюючи старий залізничний вокзал Ротердаму.

У 1957 році, коли споруджувалась будівля вокзалу, в моді був бетон - символ тодішнього прогресу. Зараз же на перший план виходять натуральні матеріали. Тому інтер'єр цієї споруди після реконструкції отримав безліч дерев'яних елементів.

002

Другий важливий матеріал, який визначив новий вигляд залізничного вокзалу в Роттердамі - це скло. На заміну суцільного даху будівля отримала прозорий купол, через який всередину потрапляє максимум сонячного світла. Це дозволяє практично не використовувати штучне освітлення протягом світлого часу доби.

Електричну енергію оновлений вокзал отримує з "зелених" джерел. Приблизно третина поверхні даху будівлі покрита сонячними панелями, які зможуть виробляти  320 мегават на рік. Водночас, такі вокзали майбутнього значно зменшують шкідливий вплив на навколишнє середовище.

003

2. Фокус на дизайн

Конструкція залізничного вокзалу повинна слугувати зменшенню потенційних ризиків, які часто можуть призвести до негативного впливу на пасажирів. Планування будівництва чи реконструкції залізничних станцій, як ефективної частини інфраструктури та "воріт" міста, має поширюватись і на їх дизайн.

Коли хтось уявляє "класичний" вокзал, скоріш за все перше, що спаде на думку, центральний залізничний термінал Нью-Йорка - герой багатьох кінострічок. Проте нове тисячоліття відновило фокус на естетику залізничних станцій.

Мабуть найкращим прикладом сучасного дизайну є Berlin Hauptbahnhof, відкритий у 2006 році. Він обслуговує понад 1100 поїздів на день, обслуговуючи маршрути, що простягаються далеко на схід, як Китай чи Казахстан. Це великий "собор" зі скла та полірованої сталі. На відкритті виконавчий директор Deutsche Bahn Хартмут Мехдорма назвав його найпрекраснішим вокзалом у світі. Можливо, але зростання будь-чого в одному місці, обов’язково породжує серйозну конкуренцію в іншому. Зображення у верхній частині - залізничний вокзал міста Льєж в Бельгії ілюструє ще один приклад нового сучасного дизайну.

004

3. Зростання роздрібної торгівлі

Ще не так давно, на великій станції можна було купити лише газету, каву і, можливо, якщо вам пощастило копію найновішого бестселера чи туристичного брелока. Нині  вокзали, які прагнуть росту, розвивають зону роздрібних точок на будь-який смак і кишеню.

Наведу лише один приклад, вокзал Сент-Панкрас в Лондоні, який перетворив старі складські приміщення у висококласний торговельний центр. І, що цікаво, цей вокзал використовується не тільки як місце для посадки пасажирів на поїзд, а й як майданчик для покупок та розваг для пересічних громадян. Приїжджати на вокзал, але не здійснювати поїздку? В це було б важко повірити кілька років тому, але не зараз.

005

4. Віртуальні агенти з продажу квитків

Продаж квитків є одним з найбільш привабливіших областей для стартапів. Кількість квитків, проданих через мережу інтернет або без використання традиційних кас щорічно зростає шаленими темпами. В Україні технологія також набирає обертів. Найбільш помітно це відображається в системах смарт-карт київського метро чи електронного квитка в Дніпрі. Наступним кроком у розвитку системи продажів квитків може стати віртуальний агент. По суті - це вокзальний комп'ютер, який пропонує комбінацію квиткової каси, торговельного автомата та колл-центру. Пасажир, що користується віртуальним агентом, може спілкуватися з реальною особою в режимі реального часу для отримання потрібної послуги чи продукту.

Для залізничних компаній це дозволить зменшувати витрати на фонд оплати праці через поєднання декількох функцій та розміщення персоналу в регіонах. Агент потенційно може запропонувати додатковий зручний сервіс для пасажирів, пов’язаних з швидкістю обслуговування, а також надання довідок та порад на різних мовах. Найближчим часом зможемо побачити таку послугу на найбільших вокзалах Дойче Бану, яка нещодавно почала тестувати віртуальних агентів з продажу квитків.

006

5. Енергоефективні ескалатори

Корпорація Mass Transit Railway у Гонконгу є однією з найжвавіших залізничних компаній у світі, обслуговуючи населення понад сім мільйонів людей. На головному пасажирському вокзалі, німецькою компанією Thyssen Krupp було встановлено 73 ескалатори та 8 рухомих доріжок, які, коли вони не використовуються, плавно та автоматично сповільнюються, зменшуючи споживання електроенергії. Водночас, коли вбудовані радарні датчики виявлять пасажира, він прискориться до нормальної швидкості руху. Залежно від обсягу пасажирів, ескалаторів і переміщень із цією функцією можна заощадити до 60 відсотків енергії, спожитої звичайними системами.

Але це ще не все. 33 ескалатори обладнані унікальною регенеративною системою, яка не тільки зменшує енергоспоживання, але й може фактично генерувати електроенергію, подаючи її назад у мережу енергосистеми терміналу для використання в інших системах, таких як освітлення чи вентиляція вокзалу. Вони функціонують, використовуючи ефект сили тяжіння від пасажирів на завантаженому ескалаторі. Вага пасажирів, що тисне на ескалатор, дозволяє генерувати механічну енергію та перетворювати її у електричну.

007

6. Управління людськими потоками

Забезпечення оперативної ефективності транспортної системи в цілому веде до того, щоб постійно зростаюча кількість пасажирів могла ефективніше та швидше переміщатись територією вокзалу тим самим покращувати трафік і мобільність вокзалів, та водночас задовольняти очікування користувачів вокзальних послуг. Досліджуючи потреби пасажирів та їх пересування на вокзалах, можливо здійснити аналітику, на основі якої спонукати пасажирів робити те, що потрібно для розвитку вокзального комплексу. Наприклад, спрогнозувавши сценарій поведінки пасажирів, можливо вірно розмістити каси чи точки роздрібної торгівлі для підвищення комерційної дохідності вокзалів.

Дослідивши пасажиропотоки, виникає ще одна досить цікава можливість для збільшення дохідності вокзалів. Це можливість розміщення у приміщеннях вокзалів шафок для онлайн покупців, що дає змогу пасажирам купувати покупки в Інтернеті вранці, та згодом забирати їх на шляху додому через вокальне приміщення, що безумовно є сферою подальшого зростання потенціалу для вокзалів у всьому світі. 

008

7. Цифрова навігація

Цифрові вивіски на залізничних і станціях метро часто бувають забутою сферою сервісу для пасажирів. Але зараз серія змін створила нову можливість для розвитку цього незграбного, але важливого аспекту залізничної галузі, і навіть в епоху, коли мобільні пристрої є в усьому світі, використання цифрових покажчиків продовжує зростати. Це не тільки сприяє покращенню сприйняття того, що пасажирське господарство вдосконалюється, але також зменшує час, що витрачає пасажир на навігацію.

Повільне, але неухильне зростання кількості цифрових вивісок пропонує ряд додаткових пропозицій - вокзали можуть відображати повнокольоровий відеоматеріал, який відкриває можливість розміщувати рекламу як для місцевих туристичних визначних пам'яток, так і для звичайних рекламодавців чи виключно для самореклами власних послуг. Це, в свою чергу, потенційно відкриває нове джерело доходів для вокзалу.

Еволюція кольорових цифрових вивісок, які можуть запускати відео та рекламу, є розробкою, яка не тільки покращує пасажирський сервіс, але й створює додаткові джерела дохідності для вокзалів.

Глобальне зростання поїздок залізничним транспортом протягом останнього десятиліття надало як стимул, так і фінансування для впровадження інновацій. Жевріє надія, деякі з них ми побачимо в найближчому майбутньому і в Україні. Час покаже…