З вересня минулого року "Укрзалізниця" припинила реалізацію металобрухту. Це стало несподіванкою для ринку і досить болюче вдарило по підприємствам, адже з тимчасовою втратою частини східних територій залежність від поставок залізниці зросла. Основна мотивація щодо зупинки цього процесу - внесення змін та доповнень до Постанови КМУ N 1054 від 22.11.2017р. та відповідно до Постанови КМУ N 1032 від 22.09.2023 р.

Проте, експерти відзначають, що вагомих підстав, які б унеможливлювали реалізацію металобрухту, за умови додержання відповідних процедур організаційного характеру, немає. 

УЗ зі свого боку говорить, що сама є заручницею ситуації і для самої компанії питання розблокування продажів брухту зараз є одним з основних. Наразі Постанова знаходиться на рівні Кабміну. 

ЦТС розповідає, що передувало зупинці продажу брухту, який це мало вплив на ринок та чого очікують компанії. 

Історія питання 

У вересні 2023 року "Укрзалізниця" звернулася до уряду із проханням звільнити компанію від зобов’язання реалізовувати брухт чорних металів через систему "Прозорро". Про це йшлося у розробленому УЗ проєкті Постанови Кабінету міністрів. 

Фактично, мова про те, щоб УЗ мала право продавати свій металобрухт шляхом перемовин та укладання прямих, зовнішньоекономічних контрактів із потенційними покупцями. 

Свої наміри компанія аргументувала скрутним фінансовим становищем та необхідністю вийти на беззбитковість. "До початку повномасштабного вторгнення ціна (на брухт - ред.) була значно вища. Зараз за деякими позиціями вона впала навіть удвічі. І, зважаючи на собівартість заготівлі брухту, інфляційну складову, для нас це дуже чутливе питання. Оскільки ми прагнемо збільшити доходи УЗ, зокрема й від продажу брухту", - зауважив в одному з інтерв'ю голова правління УЗ Євген Лященко. 

"Згідно з власними розрахунками, УЗ могла планувати на експорт до 25-30% від загального обсягу брухту. Такі обсяги не будуть мати жодного негативного впливу на внутрішній ринок, та організація значних експортних відвантажень потребує складної роботи з великою кількістю виробників. Але навіть такі обсяги значно б збільшили грошові надходження та сприяли б зміцненню фінансової стабільності УЗ", - відзначав Лященко. 

Вплив на внутрішній ринок 

В бажанні мати прямі контракти з боку УЗ експерти звернули увагу на високі корупційні ризики. "Після запровадження запропонованих змін на процедуру продажу брухту зможуть безпосередньо впливати менеджери "Укрзалізниці", які будуть збирати пропозиції та вести перемовини з покупцями. Цей механізм не є прозорим та створює корупційні ризики", - зауважив економіст Олексій Кущ.

Серед таких ризиків в проєкті постанови, з яким УЗ звернулась до КМУ, експерти виділяли непрозорість укладення договорів та брак контролю. Так, відсутність проведення відкритих та конкурентних торгів (Prozorro) створювала непрозорість та дозволяла  учасникам процесу формувати контракти без належного контролю зі сторони громадськості та наглядових органів. Проєкт також не забезпечував конкурентне формування ціни на відчуження майна. А відсутність конкуренції, в свою чергу, створювала умови для заниження цін на вигоду корупційних угод.

Враховуючи, що проєкт Постанови мав численні корупційні ризики, оскільки він не забезпечував відкритість, контроль, конкурентність та відповідальність в процесі відчуження майна та міг призвести до серйозних порушень інтересів держави та громадян, Кабмін таке рішення так і не підтримав. УЗ зі свого боку з вересня 2023 року припинила реалізацію металобрухту на внутрішньому ринку. Це негативно вплинуло на виробничий процес та реалізацію планів виробництва металургійними підприємствами. Тільки у грудні 2023 р. металургійна галузь недоотримала, в тому числі через значний вплив "фактору УЗ", понад 20% обсягу від планових поставок металобрухту. 

На даний час "велика металургія" України відчуває збільшення тиску на ринок металобрухту з боку динамічного зростання експорту. За словами заступника голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, зараз на ринку спостерігається тенденція збільшення обсягів експорту металобрухту. Так, якщо у 2022 році було експортовано 53,6 тис. тонн металобрухту, то у 2023 році цей показник досяг рівня 182,5 тис. тонн. Прогнози на поточний рік до 300 - 320 тис. тонн. 

"В цій ситуації відсутність на ринку додаткових  150-180 тис. тонн металобрухту УЗ створює неабияке напруження, особливо на фоні оптимістичних планів галузі зі збільшення виробництва сталі у поточному році - до 7-7,2 млн тонн", - говорять в компанії "Метінвест". 

Після наради щодо кризової ситуації з продажем металобрухту держкомпанії, в якій взяли участь представники УЗ, Мінекономіки, Мінфіну, "Прозорро.Продажі", українських металургійних компаній, була досягнута домовленість про те, що продажі розблокують у березні. Перші партії на внутрішній ринок мали надійти вже в квітні. Мова йде про 20 тис. тонн брухту щомісяця, що складає доволі значні об’єми для ринку. 

Проте станом на початок квітня питання зависло в повітрі. В кінці лютого УЗ заявляла, що у вересні 2023 року постановою КМУ було скасовано порядок, яким відчуження майна товариства здійснювалося за рішенням правління. Відтепер продаж майна та передача в оренду, зокрема й продаж брухту, має погоджувати Кабмін. В грудні компанія ініціювала прийняття нового Порядку, документ досі не затверджений. 

"Мінфін говорить, що компанія може реалізовувати брухт і без прийняття нової постанови. УЗ, зі свого боку, наполягає на тому, що це не так. Навіть, якщо слідувати логіці УЗ, внести правки в Постанову можна було набагато раніше. Мені не хотілося б звинувачувати в усьому УЗ, бо тут залучені інші міністерства, відомства. Але при цьому, напевно, УЗ може зробити більше, як ініціатор цього процесу, для того, щоб якнайшвидше було прийнято рішення.

До прийняття змін до відповідних постанов КМУ існує можливість здійснити продаж брухту чорних металів походженням з АТ "Укрзалізниця" через отримання згоди Кабінету міністрів України шляхом подання необхідних документів за процедурою, передбаченою п.6 Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100% акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності. Але нічого з цього не було зроблено. Я нагадаю, що минуло вже 7 місяців", - говорить Олександр Каленков, президент "Укрметалургпрому". 

Очікування галузі 

З запуском українського чорноморського коридору металурги отримали можливість експортувати вантажі через порти Великої Одеси. Підприємства поступово почали нарощувати об'єми виробництва. 

І якщо питання логістики хоча б частково можна вважати вирішеним, то на порядку денному - дефіцит металобрухту. Частково цей дефіцит могла б покрити УЗ. 

"Якщо оцінювати 2-3 передвоєнні роки, то частка брухту УЗ становила в загальному обсягу закупівлі Групи "Метінвест" 4-5 %, враховуючи забезпечення металургійних активів маріупольського майданчику, які, на жаль, були знищені загарбниками. По результатах 2022-2023 рр. цей показник зріс до 10-11%. Беручи до уваги поточні плани реалізації металобрухту на 2024 рік, розраховуємо на те, що металобрухт УЗ зможе закрити 10-15% нашої річної потреби", - відзначають у "Метінвест".

Для компанії "Інтерпайп" до блокування брухт УЗ складав 10%. "Це значний обсяг, і він також формував політику закупівель нашої компанії загалом. Наша компанія є одним із основних покупців брухту чорних металів УЗ. Укладені із залізницею договори дозволяють гарантовано та ритмічно отримувати сировину для виконання виробничої діяльності всієї компанії", - пояснюють в "Інтерпайп". 

Для металургійних підприємств дуже важливими є ритмічність та прогнозованість поставок. "Ми очікуємо ритмічних поставок металобрухту УЗ на ринок в обсягах не менш, ніж заплановано, та за тими цінами, які будуть відповідати ринкової кон’юнктурі. Додатково розраховуємо на оперативну ефективну комунікацію із відповідними службами УЗ під час кожного з етапів реалізації металобрухту", - говорять в "Метінвест". Основним механізмом реалізації металобрухту компанії бачать систему "Прозорро. Продажі". В "Інтерпайп" додають, що також важливо, аби УЗ виставляла на продаж різні типи лотів - великі та маленькі. Окрім того, в компанії наголошують, що зараз від оголошення тендера до закінчення відвантаження проходить 4-5 місяців, ще 2 місяці потрібно на виготовлення продукції. Передбачити ціни продажів на 7-8 місяців наперед неможливо. Тому, зауважують на необхідно скорочення термінів поставки брухту від УЗ до 2 місяців. 

Резюмуючи, варто сказати, що, за попередніми оцінками, на складах підприємств УЗ, за даними приватних компаній, зараз наявні до 120-150 тис. тонн металобрухту. На поточний момент вартість цього обсягу металобрухту може складати 0,9-1,2 млрд грн.,  які недоотримує УЗ. А державний бюджет недоотримав від реалізації брухту орієнтовно 200 млн грн. 

До того ж, держава також не отримує відповідних податків від процесу виготовлення додаткових обсягів металопродукції з цього металобрухту та валютних надходжень від їх реалізації на зовнішніх ринках. 

На останній зустрічі з журналістами, яка відбулась 4 квітня, Сергій Лященко зауважив, що УЗ очікує від Кабміну підписання документу найближчими днями. 

"Зараз основна проблема у тому, що ми не можемо продавати. Зараз Постанова на рівні Кабміну. Були якісь зауваження, але є готовність основних міністерств. Поки що основна мета - почати реалізацію. Після цього ми будемо знову повертатись до питання продажу на експорт", - говорить голова правління "Укрзалізниці".  Але поточні норми законодавства говорять, що АТ "Укрзалізниця" не має (та не мало) юридичних перешкод для прийняття рішень щодо відчуження металобрухту. Колізія та складності, на які неодноразово посилалась УЗ, при будь-якій їх трактовці та розумінні, не є перешкодою для реалізації металобрухту, а лише вимагають погодження з Кабінетом міністрів України, як уповноваженим органом управління.

В такий важкий та водночас важливий для країни період потрібна максимальна концентрація ресурсів держави та бізнесу для забезпечення зростання ВВП та роботи підприємств. Відповідно, розблокування питання продажу металобрухту дасть можливість економіці працювати. Це і кошти для самої компанії, і для державного бюджету, і можливість для приватних компаній продовжувати нарощувати обсяги виробництва. 

Читайте також Зростання в умовах війни: Тренди вагонобудування 2023