Зерновий коридор працює вже 25 днів, і за цей час з українських портів вийшло чотири десятки суден, які вивезли понад 880 тис. тонн агропродукції. В рамках "зернової ініціативи" морем пішло не тільки українське збіжжя, а і рослинна олія. При збереженні існуючих темпів і за умови, що росія не чинитиме перепон роботі зернового коридору, порти Великої Одеси сукупно з Дунайськими портами та західними залізничними переходами теоретично в перспективі зможуть задовільнити наявний попит в експорті українського зерна. Разом з тим, проблемним лишається питання експорту продукції ГМК, яка також дає суттєві надходження до державного бюджету.
Про відправлення першого судна, основні проблеми та ризики роботи зернового коридору, а також можливості експорту інших видів вантажів ЦТС поговорив з заступником міністра інфраструктури України Юрієм Васьковим.
Про вихід першого судна
Коли ми зрозуміли, що потрібно зробити тестове відправлення, ми дивилися на готовність суден. По-перше, не всі судна мали необхідну чисельність екіпажу, деякі й досі не мають. По-друге, для нас було важливо провести перше судно найдовшим готовим шляхом, щоб переконатися в його безпеці. Тому було вирішено, що першим вирушить судно Razoni з порту Одеса.
На даний момент ми вже маємо позитивний досвід по трьох портах, тобто ми технічно довели, що готові приймати і відправляти судна. Практично всі термінали працюють, також працюють портові служби та суміжні підприємства для здійснення аграрного експорту. Всі наші колеги без перебільшення цілодобово працювали в Україні та Туреччині для того, щоб ініціатива запрацювала.
За 25 днів роботи зернового коридору з портів вийшло вже 40 балкерів, які вивезли понад 880 тис. т. агропродукції. 25 суден зайшло до портів під навантаження. Тобто на сьогодні можемо говорити про те, що "зернова ініціатива" входить до системної фази роботи по трьом портам Великої Одеси.
Про роботу Координаційного центру у Стамбулі
Україну представляють як військові, так і цивільні. На даний момент із нашого боку це представники АМПУ. Основний функціонал - отримувати плани обробки від українських портів, організовувати інспекції у турецьких територіальних водах і надалі моніторити рух судна відповідно до координат гуманітарного коридору у напрямку портів України та у зворотному.
Про основну проблему роботи коридору та ризики
Я сказав би, що основна проблема - це дорогий фрахт. Це призводить до того, що наші аграрії одержують меншу плату за товар. Тим не менш, працювати через порти Великої Одеси значно вигідніше, ніж через Дунай. Ми сподіваємося, що з кожним безпечним суднозаходом охочих буде більше і, відповідно, падатиме фрахт. Це позитивно позначиться на доходах наших аграріїв та економіці загалом. Думаю, що найближчим часом це питання вирішиться комерційним шляхом.
Щодо ризиків, то будь-яке військове загострення, пов'язане з портами чи суднами, ставлять під загрозу існування цієї ініціативи. Але ми сподіваємося, що цього не станеться. Ми розраховуємо на наших партнерів - ООН та Туреччину -, які є своєрідними гарантами безпеки.
Про страхування
Ми збираємо заявки щодня, на сьогодні є 60 заявок на найближчі кілька тижнів. З проходом кожного судна кількість охочих зростає. Черговість проходу суден коридором визначається з планів обробки флоту портовими операторами.
Ми бачимо, що з кожним суднозаходом страхові умови покращуються. Ряд міжнародних організацій та страхових товариств сприяють цьому. Але це абсолютно комерційний ринок і як держава ми в ньому не беремо участі, лише звертаємося із проханням допомагати та спрощувати умови страховки.
Про українських моряків та укомплектування екіпажів
У нас немає проблем із виходом українських моряків із України на борту суден. Є невирішене питання, як морякам, які працюють в інших країнах, перетинати кордон - пішки чи автотранспортом - для того, щоб потім працевлаштуватися десь у світі. На борту судна як з Дунайських портів, так і з портів Великої Одеси за погодженням із Державною прикордонною службою проблем з виходом немає. Відповідно і немає проблем із укомплектуванням екіпажів суден, які вже стоять в українських портах.
Але у нас понад 90% моряків виїжджають за кордон не на судні. Це питання справді дуже актуальне, але рішення ще обговорюється з військовими та керівництвом уряду.
Читайте також Сушити весла? Чи варто дозволити українським морякам виїзд за кордон під час війни
Про можливість експорту інших видів вантажів
На даний момент питання щодо вивезення металу або інших видів вантажів у рамках "зернової ініціативи" не обговорюється. Автором "зернової ініціативи" була ООН і в рамках продовольчої безпеки йшлося саме про вивезення аграрної продукції.
Ми, безумовно, зацікавлені у відновленні повноцінної роботи наших портів, і це ініціюватимемо за першої можливості.
Читайте також Адріатика кличе: Чи піде українське зерно через порти Хорватії і Чорногорії