Торік  рф посилила атаки на транспортну інфраструктуру, намагаючись заблокувати експортні шляхи та порушити логістичне сполучення всередині країни. У 2025 році росія цілеспрямовано перенесла фокус ударів на те, що з’єднує країну -  порти, залізницю, логістичні вузли, поштовий зв’язок. Паралельно з атаками на енергетику ворог намагався підірвати експорт, мобільність людей, постачання в регіони і життєздатність прифронтових громад. Тож, зрозуміло, що головною задачею в 2026 році буде утримання наявних транспортних можливостей в умовах війни.

Але в Міністерстві розвитку громад та територій зауважують, що попри ці виклики, транспортна інфраструктура країни не просто працювала, а й розвивалася. Цей тренд намагатимуться зберегти і у новому році.

Спираючись на анонси профільного міністерства, ЦТС спробував окреслити основні завдання, які стоятимуть перед транспортною галуззю в 2026 році. 

Залізниця 

Підбиваючи підсумки року, що минув, у Мінрозвитку наголосили на тому, що залізничні перевезення протягом цього періоду активно інтегрувалися в європейську мережу. Знаковою подією називають завершення будівництва нової колії європейського стандарту на ділянці Чоп-Ужгород, зазначаючи, що це перша євроколія, збудована за часів незалежності, яка відкрила пряме безпересадкове сполучення з Австрією, Словаччиною та Угорщиною.

У планах на 2026 рік – будівництво одноколійної залізниці євростандарту до Скнилова. Реалізувати проект планують до кінця 2027 року в межах грантової допомоги за програмою Connecting Europe Facility (CEF). Вона охопить 50% фінансування проекту. Решта має бути профінансована за рахунок української сторони (бюджетне фінансування, власні та залучені кошти УЗ).

Однак наразі ще триває дискусія щодо оптимальних параметрів реалізації проекту, що дозволило б врахувати інтереси бізнесу, який розвиває інтермодальні перевезення на західному кордоні. 

Загалом, на думку першої заступниці голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлії Сірко, головним завданням для сектору залізничних перевезень на поточний рік буде виживання з мінімальними інфраструктурними і бізнесовими втратами. "Потрібно буде втриматись на плаву і закладати базу для розвитку на наступний період, - каже вона. - Такі завдання, як розбудова гілки євроколії - це не завдання на один рік".

Усі майбутні проекти, які стосуються розвитку сектору залізничних перевезень, на думку народного депутата, нині потрібно розглядати під двома фільтрами - будувати треба краще, ніж було, і будувати треба так, щоб це відповідало євроінтеграційним прагненням України та гармонізувалося з технічними і регуляторними регламентами ЄС. "Ці фільтри треба реалізовувати хоча би на стадії проектування, - прокоментувала вона. - Хоч коштів на капітальні інвестиції в 2026 році й не буде".

Навіть ті кошти, які були виділені на залізничний сектор у 2026 році, з великою імовірністю підуть на відновлення пошкоджень, яких щоденно завдаються російськими ракетами і дронами залізниці та іншим секторам, припускає Сірко. "Думаю, про жодні грандіозні стрибки в 2026 році з такими бюджетними обмеженнями мова йти не буде. Але треба напрацьовувати те, що можна буде реалізувати в майбутньому, коли держава зможе собі дозволити капітальні витрати і все не йтиме на війну".

Щодо бюджетних видатків на залізницю варто зазначити й те, що Комітет з питань економічного розвитку ВРУ минулого року пропонував передбачити в 2026 році видатки у обсязі 26 086 040 тис. грн на фінансову підтримку АТ "Укрзалізниця" для забезпечення безперебійності пасажирських перевезень, перевезення вантажів гуманітарної допомоги та евакуаційних вантажів. Однак, у прийнятому Законі України про Державний бюджет України на 2026 рік ця пропозиція не була врахована.

"У зв’язку з цим, вирішення зазначеної проблеми можливо шляхом розроблення довгострокового механізму фінансування збитків пасажирських перевезень в повному обсязі, внесення змін до державного бюджету на наступний рік та передбачення відповідних витрат у бюджетах наступних років", - говорить голова підкомітету з питань промислової політики комітету ВРУ з питань економічного розвитку Муса Магомедов.

Нині транспортний парламентський комітет має перелік законодавчих актів, які влада обіцяла ухвалити нашим міжнародним партнерам. Перший у цьому переліку - проект закону про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України (№ 14174). "Це ще не про відкриття ринку, а лише перший крок - гармонізація технічних та інших регламентів із ЄС", - нагадує Юлія Сірко. За її словами, до цього законопроекту надійшло 2,5 тис. поправок. Із цього тижня у комітеті приступають до їх розгляду. Спільно з авторами поправок члени комітету будуть намагатися підготувати до другого читання максимально конструктивний законопроект, який Україна зобов’язалася прийняти в цілому вже в першому кварталі 2026 року. Для цього в народних депутатів залишилося лише два місяці.

Ще одне питання, яке перманентно турбує бізнес - це підвищення тарифів на вантажні перевезення. Не дивлячись на аргументацію, яка наводиться проти таких кроків, за нинішньої фінансової і управлінської моделі "Укрзалізниці" дійти до більш раціональної альтернативи наразі складно.

"Дефіцит бюджету АТ "Укрзалізниця" оцінюється в 38 млрд грн на 2026 рік і це вже з оптимізаційною програмою УЗ на 10,2 млрд грн. Тож одним із варіантів вирішення цих проблем може бути індексація, але вона точно має бути зрозумілою для бізнесу, - заявив в інтерв’ю Укрінформу заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста. - Потрібно знайти баланс між фінансовою стійкістю "Укрзалізниці" та збереженням конкурентоспроможності українського бізнесу з урахуванням держпідтримки".

Посадовець вважає, що індексації тарифів не уникнути - питання скоріше в її параметрах та строках. При цьому він додав, що паралельно держава має знайти можливості максимально підтримати "Укрзалізницю" з бюджету, щоб зменшити навантаження на бізнес.

Самі представники бізнесу і бізнес-асоціації вже неодноразово висловлювали думку про те, що чергове різке підвищення тарифів піде не на користь і самій залізничній монополії і економіці держави в цілому. Оскільки це відбиватиметься на виробниках, вантажній базі і бюджетних надходженнях. "Підвищення тарифів на вантажні перевезення призведе до того, що ті, хто ще не пішов із "Укрзалізниці" - підуть. Тоді головний показник ефективності УЗ - вантажопотік - зменшиться. Маючи 80-85% умовно постійних витрат, УЗ далі піде у збитки… Це дорога в нікуди", - зауважували, зокрема, в "Укрметалургпромі".

"Підвищення ефективності функціонування монополістичного підприємства за рахунок безконтрольного розширення витратної бази та збільшення собівартості послуг є неприпустимим. У разі, якщо єдиним шляхом подолання кризи стане чергове підвищення тарифів, це матиме руйнівні наслідки не лише для промисловості, але й для самої компанії, яка ризикує втратити вантажопотоки і ще більше погіршити своє і так скрутне фінансове становище", - говорить в коментарі ЦТС Муса Магомедов.

Читайте також Бізнес: кошти на соціальні проекти державних монополій має покривати держава

Перша заступниця голови транспортного комітету ВРУ підтвердила думку про те, що в секторі вантажних перевезень тарифи поступово будуть підніматися. Але "про нереальні 40% вже не йдеться", сказала вона. Водночас, за активних обстрілів і потреб енергетики, весь резервний фонд, який виділявся з бюджету на компенсацію за пасажирські перевезення, може перебазуватися на фінансування енергетичних потреб. Тому є ймовірність, що пасажирські перевезення з бюджету не фінансуватимуться достатньою мірою. Тобто в 2026 році вантажні перевезення все одно дотуватимуть пасажирські. Повністю їх роз’єднати можна буде тільки за умови, що буде прийнято закон про PSO і суспільно необхідні перевезення будуть дотуватися державою. Прийняття такого закону - єдиний реальний і юридично правильний механізм, який дозволить дотувати пасажирку на залізниці, наголошує заступниця голови профільного парламентського комітету.

"На жаль, у результаті війни, 50% доходів вантажників зникло. Тому треба йти в інші сектори – до аграріїв, до хіміків, до контейнерних перевізників. До всього іншого, що може забезпечити залізниця. А для цього залізниці треба перестати бути совдепівським державним підприємством, а стати на повноцінні комерційні ноги. Ти шукаєш клієнта, ти робиш усе, щоб він був задоволеним і ти даєш йому максимальний комфорт без корупції", - зауважує парламентарка. Якщо ні - рано чи пізно знайдеться хтось, хто замістить УЗ. "Уже багато металургів говорить про те, що незабаром готові будуть переходити на автомобільний транспорт, бо залізниця стає для них такою дорогою, що вигідніше мати свої фури і ними возити", - зауважує вона. І підсумовує: настав той час, коли залізниці доведеться розширювати свою клієнтську базу, збільшувати дохідність і паралельно займатися оптимізацією пасажирки. А також ліквідовувати свої непрофільні активи, які тягнуть величезні кошти та оптимізовувати процеси. "У "Укрзалізниці" є дуже чітка Стратегія, яка визначає, куди треба рухатися. Аби вони тільки її виконували", - каже Юлія Сірко.

Порти

Попри обстріли портової інфраструктури, численні повітряні тривоги та постійні загрози, порти зберегли роботу і виконали річний план вантажообігу більш, ніж на 95%. Фактично було перевалено 82,2 млн тонн. Це майже вдвічі менше довоєнних показників і навіть менше, ніж в 2024 році. Проте протягом минулого року морська логістика залишалася ключовим напрямом експорту та імпорту.

Левову частку перевалки забезпечили порти Великої Одеси. А Український морський коридор зберіг статус основного маршруту для експорту. Усього з моменту його запуску перевезено понад 163 млн тонн вантажів, зокрема близько 100 млн тонн агропродукції. 

В портах на Дунаї було перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, що забезпечувало альтернативні маршрути експорту та зменшувало навантаження на сухопутні переходи.

Торік у галузі стартували масштабні інвестиційні проекти. Найбільш резонансний із них - підготовка до публічно-приватного партнерства у порту Чорноморськ. Як повідомив днями віце-прем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, проект концесії щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ (Універсального та Зернового морських терміналів) передбачає понад 1,1 мільярда доларів додаткових надходжень до державного й місцевих бюджетів, збереження понад 1200 робочих місць, а також суттєве нарощування вантажообігу. Цей проект уже зацікавив понад 40 міжнародних портових операторів та інвесторів, кажуть в уряді. До повномасштабного вторгнення українські порти працювали з обсягами понад мільйон TEU на рік. І ці обсяги не зникли назавжди, переконаний Кулеба. За оцінками Світового банку, у період 2030-2032 років Україна може повернутися до довоєнних показників, а до 2035 року - вийти на 1,35-1,46 мільйона контейнерів.

Торік у якості міжнародної підтримки було залучено 35 млн доларів США грантового фінансування в межах програми RELINC та 50 млн євро фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури.

У 2026, як і протягом минулого року, основним викликом для портів залишаються повітряні тривоги та удари по інфраструктурі. 

"Ми ретельно працюємо над запитами бізнесу разом із Військово-Морськими Силами, ухвалюємо ті рішення, які можливі в чинних безпекових умовах. Всі зусилля спрямовуємо на забезпечення роботи портів та їх ефективності в умовах наявних викликів. Водночас найвищий пріоритет - збереження людських життів, і компромісів із вимогами безпеки бути не може", - підкреслив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба.

Нині АМПУ працює над заходами щодо сегментації оголошення сигналів “повітряна тривога”, на території морських портів встановлюються додаткові модульні укриття, спеціально оснащені засобами дистанційного контролю пропускного режиму до порту через прохідні порту службовим та операційним (вантажним) автотранспортом. Терміни реалізації цих проектів визначено, як максимально стислі.

Також працюють над спрощенням процедури оформлення перепусток для пересування транспорту під час комендантської години для критично важливих підприємств. Одеській ОДА вже доручено опрацювати механізм видачі таких перепусток для підприємств морської галузі. А для уникнення маніпуляцій або зловживань узгоджено, що всі заявки попередньо консолідуватимуться ДП "АМПУ".

Автомобільні перевезення

У Мінрозвитку звітують про те, що стабільність автомобільних перевезень у 2025 році було забезпечено завдяки дипломатичним успіхам. У цьому контексті вказують на продовження "транспортного безвізу" з Європейським Союзом до березня 2027 року та пролонгацію ліберального режиму з Норвегією, Молдовою та Північною Македонією. Окремим досягненням називають масштабну цифровізацію галузі та розширення система "єЧерга" на всі вантажні пункти пропуску.

Торік відновлено також проект електронних товарно-транспортних накладних (е-ТТН) та запроваджено прозору процедуру "єКонкурс" для пасажирських перевезень. У сфері безпеки розгорнуто роботу мережі зі смарт-тахографами.

За словами заступника міністра розвитку громад та територій Сергія Деркача, навіть за умов війни уряд системно працює над тим, щоб українські перевізники не втрачали, а розширювали доступ до міжнародних ринків. Нині вони можуть виконувати вантажні перевезення до 35 країн без двосторонніх і транзитних дозволів – у межах лібералізації. А в 2026 році можливості перевезення розширяться до понад 40 країн світу, кажуть у Кабміні. Це працюватиме або за бездозвільним режимом, або в межах погоджених квот.

Нині Україна має погоджені квоти з низкою країн – зокрема Азербайджаном, Вірменією, Боснією і Герцеговиною, Казахстаном, Сербією та іншими, зауважує Сергій Деркач. За його словами, це означає – що українським компанія відкриті ринки низки країн. У 2026 році Мінрозвитку має намір працювати разом із міжнародними партнерами над розширенням лібералізації і цифровізацією дозвільних процедур. Логіка проста, кажуть у міністерстві: менше бюрократії - більше поїздок, швидша логістика і менші витрати для бізнесу. 

У сфері безпеки на транспорті упродовж 2026 року мають намір працювати, зокрема, над створенням професійних стандартів для водіїв та інспекторів, сертифікацією транспорту для швидкопсувних вантажів, оновленням правил перевезення небезпечних вантажів, єдиними з ЄС нормами режиму праці та відпочинку. Також виписуватимуть нові технічні регламенти та працюватимуть над  подальшим реформуванням системи обов’язкового технічного контролю.

Упродовж поточного року Мінрозвитку удосконалюватиме цифрову процедуру відкриття маршрутів, працюватиме над повноцінним використанням електронних дозволів. Кажуть і про реформу таксі, обстеження автостанцій, протидію нелегальним перевезенням, GPS-моніторинг громадського транспорту та реформу пільгового проїзду.

Через війну пасажиропотік на міжнародних автобусних маршрутах зріс у майже 8 разів. Тож у 2026 році міністерство продовжить працювати над подальшим спрощенням відкриття міжнародних маршрутів з суміжними країнами, модернізацією онлайн-кабінету міжнародних маршрутів та спрощенням бізнес-процесів. Планують також провести верифікацію маршрутної мережі, щоб вона відповідала реальному попиту та масштабувати слотування єЧерги ще на 5 пунктах пропуску.

У 2025-му ключовим завдання Мінрозвитку було зберегти для українських перевізників доступ до європейських ринків і зробити перетин кордону більш прогнозованим. Окрім роботи над спрощенням дозвільної процедури, певна робота проводилася і на прикордонних пунктах пропуску. Зокрема з боку Угорщини було відкрито пункт "Велика Паладь - Надьгодош",  з Угорщиною, зі Словаччиною домовилися про розширення можливості пунктів пропуску "Ужгород" та "Малий Березний", відремонтували 10 пунктів пропуску. Цього року робота на цьому напрямку також триватиме.

У 2026 році Кабмін планує продовжити працювати над запровадженням  євростандартів у сфері міжнародних перевезень вантажів, а також над розширенням їх географії. У планах - пілотний проект з електронних дозволів з іноземною країною. Заявлено також про старт проекту єЧерга для легкових авто.

Водночас, під час презентації інфраструктурного індексу 2025 в Європейській Бізнес Асоціації наголошувалося, що для подальшого розвитку сфери автомобільних перевезень найбільш необхідні:

-          розбудова дорожньої інфраструктури;

-          запровадження Е-ТТН та E-CMR;

-          запровадження транспортного безвізу на постійній основі;

-          розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури;

-          запровадження інституту ділової репутації перевізника.

Авіація 

У 2025 році основі напрямки роботи в цій сфера зосередились на тому, щоб зберегти інфраструктуру та фахівців. Паралельно Україна працювала над тим, щоб рф не змогла повернутись до керівництва в IKAO. І це вдалось. Також до здобутків урядовці зараховують підготовку Національної стратегії розвитку цивільної авіації до 2030 року.

За словами заступника міністра розвитку громад та територій Сергія Деркача, подальші плани в сфері авіаперевезень - зберігати готовність до відновлення польотів, коли дозволить безпекова ситуація.

"Проводимо регулярні інспекції аеропортової інфраструктури, працюємо з експлуатантами над планами відновлення операційної діяльності. Наше завдання - забезпечити, щоб після відкриття повітряного простору аеропорти могли швидко відновити роботу з дотриманням усіх стандартів безпеки", - підтверджують цю думку в коментарі ЦТС в керівництві "Державіаслужби".

Також у відомстві говорять, що в 2026 році продовжать виконувати сертифікацію авіаційного персоналу, підтримання льотної придатності, інспектування інфраструктури.

"Розпочали імплементацію європейських регламентів щодо регулювання безпілотних авіаційних систем - правила експлуатації, технічні вимоги та цифрова екосистема управління повітряним простором.

Готуються до затвердження Авіаційні правила України "Правила експлуатації безпілотних повітряних суден" на основі ризик-орієнтованого підходу ЄС. Визначено три категорії: відкрита (низький ризик), спеціальна (потребує експлуатаційного дозволу) та сертифікована (потребує сертифікації БПЛА й оператора).

У 2026 році завершуємо розробку повного пакету АПУ для регулювання цивільних БПЛА - реєстрація, сертифікація операторів і дистанційних пілотів, державний нагляд", - розповів в.о. голови Державної авіаційної служби України Данііл Меншиков. 

Читайте також Сім трендів 2025 року у світовому судноплавстві