ЦТС продовжує говорити з топ-менеджерами компаній про те, як змінився бізнес під час воєнного стану - персонал, логістика, переорієнтація на нові ринки та гуманітарна допомога. Важливий індикатор стану економіки - інвестиційна діяльність. Ми вже розповідали, як працюють в нових реаліях "Ковальська", "Лемтранс" та "Вертикаль", "ArcelorMittal Кривий Ріг" і Kernel.
Сьогодні наші співрозмновники - два потужних холдинги: аграрний - "Астарта-Київ" та металургійний "Метінвест".
"Астарта-Київ", генеральний директор Віктор Іванчик
Яка кількість співробітників сьогодні в компанії? Чи проводили ви скорочення персоналу?
Завдяки максимальним зусиллям нам вдалося зберегти колектив "Астарти". Сьогодні на підприємствах агропромхолдингу працює майже 6500 працівників. Скорочень не проводили. З початку повномасштабної війни і до перемоги України працюємо в режимі non-stop.
Як змінився бізнес в цілому? Чи була переорієнтація на нові ринки/клієнтів і т.д?
Диверсифікація бізнесу "Астарти" традиційно є нашою сильною стороною у часи кризи. Ми не зупинилися ні на день, адже аграрний сектор дуже чутливий у цьому сенсі. Вчасно провели посівну кампанію. Обробляємо усі 100% земель, які маємо в управлінні і, після розмінування провели посівну у Чернігівській області, яка були під тимчасовою окупацією.
Обсяги виробництва промислового молока і його реалізації на внутрішньому ринку вдалося втримати на довоєнному рівні. Буквально на два тижні зупиняли соєпереробний завод, щоб не ризикувати життям людей. Але, як тільки ситуація трохи стабілізувалася, відновили його роботу і продовжили виробництво соєвої олії і шроту. Звичайно, що існуючі логістичні виклики спричинили зменшення обсягів експорту зернових та олійних культур. Що змінилося принципово - ми тимчасово призупинили інвестиції у розвиток.
В умовах, коли надходжень стало суттєво менше, як оптимізували витрати?
Переглянули технологічні та виробничі процеси, інвестуємо лише для забезпечення безперервної виробничої діяльності компанії. Частково відмовилися від залучення зовнішніх підрядників і все, що можливо, виконуємо власними силами.
Які наразі основні статті по витратам для компанії?
З огляду на поточну ситуацію, основні зусилля ми сфокусували на виконанні продовольчої і гуманітарної місій компанії. Тому основні витрати спрямовані на посівну та збиральну кампанії, закупівлю енергоресурсів та сировини для переробних підприємств, заробітну плату, податки та збори, гуманітарні проєкти.
Чи займалась/займається ваша компанія гуманітарними перевезеннями? Якщо так, то в яких об’ємах?
Так, "Астарта" з березня доставляє гуманітарні вантажні Всесвітньої продовольчої програми ООН. Маємо два контракти на міжнародні та внутрішні перевезення. На сьогодні ми вже доставили більше 6500 тонн таких вантажів.
У співпраці з Посольством Швейцарії в Україні закупили 5100 тонн продовольства та доставили його у Миколаїв, Одесу, Вінницю, Суми, Дніпро та Харків.
В рамках спільного проєкту із Міжнародною організацією праці, Міністерством закордонних справ Данії, Посольством Данії в Україні та Федерацією роботодавців України сформували і доставили у Харків та Миколаїв понад 3500 продуктових наборів. Плануємо продовжити цю роботу.
У березні "Астарта" разом з благодійним фондом "Повір у себе" розпочали гуманітарний проєкт Common Help UA. Спільними зусиллями 22 українських та міжнародних партнерів ми вже доставили понад 13,4 тис. тонн гуманітарних вантажів та продовольства на суму понад 9,7 млн дол. Допомогу отримали більш ніж 660 тис. евакуйованих та постраждалих від воєнних дій українців і 212 соціальних та медичних закладів у 16 областях України.
Як допомагаєте ЗСУ?
Закуповуємо та передаємо засоби індивідуального захисту, медикаменти, одяг, військову амуніцію, техніку та інше тактичне спорядження. Багато звернень і від компаній, і від командирів військових частин, тероборони. Також забезпечували спорядженням багатьох з 300 мобілізованих працівників нашої компанії та їхніх побратимів. Загалом передали тисячі комплектів спорядження. На потреби ЗСУ також передали 100 автомобілів. Продовжуємо цю діяльність.
Які короткострокові/середньострокові плани?
Агропромисловий комплекс є стратегічно важливим для країни з точки зору продуктової безпеки та функціонування економіки в умовах військового часу. Тому зараз ми готуємося до збиральної кампанії та сезону переробки.
Чи є у вас наразі плани щодо інвестицій? Якщо ні, то коли будете готові знову повернулись до інвестпрограм?
Як я вже говорив, ми призупинили інвестиції у розвиток і продовжуємо інвестувати тільки для підтримки безперервної виробничої діяльності компанії.
Загалом маємо три знакові інвестиційні проєкти, які відновимо, як тільки це буде можливо. Будівництво елеваторного комплексу на Чернігівщині. Через обмеження експорту питання збереження збіжжя актуальне для України.
Продовжуємо проєкт з будівництва сучасного силосу для зберігання цукру - виконуємо проєктні роботи.
Щойно з’являться відповідні умови, продовжимо проєкт з будівництва нової технологічної лінії поглибленої переробки сої.
Віримо в нашу перемогу і сподіваємося на відновлення економіки України.
"Метінвест"
Яка кількість співробітників сьогодні в компанії? Чи проводили ви скорочення персоналу?
До російського вторгнення кількість працівників Групи "Метінвест" становила близько 90 тисяч із урахуванням асоційованих підприємств. Ми робимо усе можливе, щоб максимально зберегти колективи підприємств.
На жаль, ми зазнали втрат спеціалістів. На наших підприємствах у Маріуполі працювало близько 35 тисяч людей. Наразі десь половина з них вийшла з нами на зв’язок. Ми пропонуємо їм працевлаштування на інших активах Групи та перенавчання.
Наскільки скоротилися обсяги перевезень? Яких заходів вживаєте, щоб стабілізувати ситуацію?
Обсяги перевезень скоротилися, адже зменшився обсяг виробництва металургійної та залізорудної продукції. За перший квартал цього року "Метінвест" скоротив виробництво чавуну на 31% проти показників попереднього кварталу, до 1,8 млн тонн, сталі - на 25%, до близько 2 млн тонн. Виробництво товарних напівфабрикатів за цей період скоротилося на 45%, до 0,5 млн тонн, готової продукції - на 22%, до 1,5 млн тонн.
У першому кварталі 2022 року виробництво загального залізорудного концентрату зменшилося на 20% проти попереднього кварталу - до 6,1 млн. Виробництво коксу в першому кварталі цього року зменшилося на 28% - до 0,8 млн тонн, а випуск вугільного концентрату - на 14%, до 1,3 млн тонн.
З початку війни ми призупинили роботу всіх виробничих компаній Групи у Маріуполі. У 2021 році "Метінвест" виробив близько 9,5 млн тонн сталі, зокрема 8,6 млн тонн - продукція "Азовсталі" та ММК ім. Ілліча. У середньому маріупольський майданчик виробляв 700 тисяч тонн сталі на місяць. Маріупольські комбінати займали понад третину металургійного виробництва України.
Інші металургійні підприємства "Метінвесту" в Україні працюють зі зниженим завантаженням. Північний, Інгулецький, Центральний ГЗК, а також "Метінвест Покровськвугілля" працюють із навантаженням на рівні приблизно 40% і 60% від обсягів 2021 року відповідно.
Наразі основні труднощі з логістикою для експорту продукції спричинені блокуванням російськими окупантами українських портів Чорного моря.
Ми стикнулися з піратством та мародерством з боку армії країни-агресора. На судна, що стояли в акваторії порту окупованого нині Маріуполя, завантажено 28 тисяч тонн металургійної продукції виробництва "Азовсталі" та ММК імені Ілліча, яка мала експортуватися до Іспанії, Італії, Бельгії, Греції, Португалії та Туреччини.
Існує високий ризик, що окупанти використають ці судна, а також власне російські кораблі, для викрадення та незаконного вивезення метпродукції до портів Ростова, Таганрогу, Новоросійська, Туапсе та окупованого Севастополя з метою подальшого незаконного продажу до країн Африки та Азії, які не підтримують санкційної політики щодо рф. Ми не давали жодних дозволів на вивезення металу з Маріуполя. Це - піратство. Ми докладемо всіх можливих законних зусиль для притягнення винних осіб та їхніх спільників до суворої юридичної відповідальності та відшкодування завданих нам збитків.
Експортне постачання продукції у воєнний час здійснюється залізницею або через порти країн Європейського Союзу. Водночас ми працюємо над розробленням нових логістичних маршрутів. Вже у березні й квітні були задіяні морські порти країн Європи, зокрема Болгарії та Румунії.
Зараз головне завдання для експорту металургійної продукції і залізорудної сировини - збільшити пропускну спроможність західних прикордонних залізничних переходів. Ми вже мали такий досвід: у 2015-2016 роках разом із "Укрзалізницею" майже втричі збільшили пропускну спроможність залізничного маршруту на Маріуполь.
Як змінився бізнес в цілому? Чи була переорієнтація на нові ринки/клієнтів і т.д?
Крім зниження обсягів виробництва основної продукції, ми також втратили можливість забезпечувати слябами наші прокатні заводи в Італії та Великобританії. Тепер ці виробники прокату закуповують сляби на відкритому ринку. Виробничі потужності Групи в ЄС, Великій Британії та США продовжують пристосовуватися до роботи як самостійні підприємства. Водночас Група надає їм операційну, фінансову та транзакційну підтримку.
Знайти нові ринки збуту нам допоможе зняття торговельних бар’єрів у ЄС, США і Канаді. Очікуємо, що з часом це скасування мит і бар’єрів стане постійним.
В умовах, коли надходжень стало суттєво менше, як оптимізували витрати?
З перших днів війни ми убезпечили підприємства, перевівши деякі з них у режим гарячої консервації, щоб запобігти техногенним аваріям та мати змогу відновити виробництво, коли це стане можливим. Також від початку війни нам довелося згорнути більшість стратегічних проєктів. Основні зусилля спрямовуємо на проєкти підтримання виробництва, планові ремонти обладнання.
Однією з основних статей витрат залишилися затрати на оплату праці. "Метінвест" підтримав співробітників у важкий період, компанія продовжує виплачувати 2/3 зарплатні працівникам у простої, продовжує виконувати усі свої зобов’язання, а також зосереджена на гуманітарних проектах допомоги людям, ЗСУ та співробітникам.
Про які обсяги гуманітарної допомоги йдеться?
Від початку війни Група "Метінвест" спрямувала понад 40 млн доларів на допомогу українським військовим, мирному населенню та своїм співробітникам, що постраждали від російської агресії.
У координації з Фондом Ріната Ахметова ми заснували гуманітарний проєкт "Рятуємо життя". Завдяки зусиллями "Метінвесту" та партнерів з усього світу понад 57 тисяч людей отримали допомогу - 3 000 тонн харчових продуктів, станом на початок червня. Ми допомагаємо медичним закладам ліками та медичним приладдям: українські лікарні отримали 220 тонн медичного кисню і ліків, препаратів та інструментів на понад 237 тисяч євро.
Як ще допомагаєте ЗСУ?
Група "Метінвест" безоплатно передає 100 000 бронежилетів для захисників України. Ми закуповуємо бронежилети за кордоном і опанували випуск спецсталі для виготовлення бронепластин. Потужності "Метінвесту" дозволяють виготовляти понад 20 тонн спецсталі для бронежилетів щотижня. Також, станом на початок червня, для потреб армії ми надали 60 000 протитанкових їжаків і 20 000 шипованих ланцюгів проти колісної техніки, 8 100 броньованих касок, 1 150 тепловізорів, понад 200 дронів, 25 000 медичних турнікетів й аптечок, 40 000 літрів палива та 110 одиниць автотранспорту. Ця кількість закриє значну частину потреб ЗСУ.
Серед тих, для кого закуповуються й виготовляються засоби спеціального захисту, також працівники компанії, котрі боронять Україну на бойових позиціях. Бронежилети та каски вже отримали понад 2 000 мобілізованих співробітників підприємств з Кривого Рогу, Кам’янського, Запоріжжя, Покровська й Авдіївки.
Водночас компанія передала 20 тонн катанки для виробництва мобільних бастіонів та надала близько 3 000 тонн піску й щебеню, 2 400 залізобетонних блоків і плит для облаштування блокпостів і захисту об'єктів соціальної інфраструктури.
Які короткострокові/середньострокові плани?
"Метінвест" та його акціонери вірять у перемогу України у війні з РФ та розглядають можливість відновити виробництво на пошкоджених активах після завершення бойових дій. Водночас позиція Групи однозначна - "Метінвест" ніколи не працюватиме під російською окупацією.
Щоб з'ясувати, скільки часу знадобиться для відновлення "Азовсталі" та ММК ім. Ілліча потрібно спочатку оцінити обсяг пошкоджень, завданих активам. Як зазначив Рінат Ахметов, за попередніми розрахунками, втрати двох маріупольських комбінатів через російську агресію становлять від 17 до 20 млрд доларів. Ми пред’явимо позови до росії у всіх міжнародних та національних інстанціях і вимагатимемо належну компенсацію всіх збитків та втраченого бізнесу. Вже зараз активно ведеться кропітка юридична робота з цих питань. А вирішення питання логістики дасть змогу збільшити виробництво наших гірничо-збагачувальних комбінатів.
Чи є у вас наразі плани щодо інвестицій? Якщо ні, то коли будете готові знову повернулись до інвестпрограм?
Ми не припиняємо інвестувати у виробництво та підтримувати роботу підприємств, що зараз працюють. Наприклад, у травні цього року металургійний комбінат "Каметсталь" розпочав капітальний ремонт доменної печі №12. Наші італійські прокатні заводи Metinvest Trametal і Ferriera Valsider перенесли проведення планових ремонтів з серпня 2022 року на травень 2022 року. Виробництво на цих двох заводах відновиться в червні 2022 року.
В той же час для відновлення стратегічних інвестиційних проєктів необхідно, щоб ситуація стабілізувалася.