ЦТС продовжує серію інтерв’ю з компаніями, які працюють на ринку транспорту і логістики України, де говоримо про те, як змінився характер перевезень, як компанії оптимізують витрати в умовах воєнного стану, чи скорочують персонал та коли планують відновлення інвестиційної діяльності.

В першій частині циклу ми вже розповіли, як працюють в сьогоднішніх умовах "Ковальська", "Лемтранс" та "Вертикаль".  

Сьогодні продовжуємо розмову з "ArcelorMittal Кривий Ріг" і Kernel.

"ArcelorMittal Кривий Ріг"

Яка кількість співробітників сьогодні в компанії? Чи проводили ви скорочення персоналу?

Поточна кількість співробітників - понад 22 тисячі. Скорочень ми не проводили, намагаємось зберегти весь колектив. "ArcelorMittal Кривий Ріг" повністю виплачує зарплату всім працівникам, які задіяні у виробництві або працюють віддалено, а також усім, хто служить у Збройних Силах України або Територіальній обороні. Компанія зберігає робочі місця та середню заробітну плату мобілізованим працівникам. Співробітники, які перебувають у оплачуваній відпустці у зв'язку з обмеженням діяльності підприємства, одержують 2/3 своєї зарплати. Почали працевлаштовувати вимушено переміщених осіб із необхідною підприємству кваліфікацією - зараз рахунок таких працівників іде на десятки, але буде значно більше. Понад 1 800 працівників зараз захищають країну у складі ЗСУ. На жаль, сім наших воїнів загинуло в бою.

На скільки скоротились обсяги перевезень? Яких заходів вживаєте, щоб стабілізувати ситуацію?

На початку війни в Україні "ArcelorMittal Кривий Ріг" призупинив металургійне виробництво для забезпечення безпеки своїх працівників та обладнання. Відтоді ми повністю перебудували ланцюжки постачання - як для сировини, так і для продукції замовникам. Зараз поступово відновлюємо виробництво: в роботі дві з шести коксових батарей і одна з чотирьох доменних печей. Гірничий департамент та коксохімічне виробництво працюють у зменшеному обсязі.

Великою проблемою залишається критична нестача ключової сировини - вугілля. Раніше "ArcelorMittal Кривий Ріг" отримував 30% вугілля від "ArcelorMittal Теміртау" (Казахстан), яке відвантажувалося залізницею через росію. Зараз цієї можливості немає. Це суттєво обмежує спроможність підприємства  виробляти кокс, необхідний для металургійного виробництва.

Керівництво "ArcelorMittal Кривий Ріг" співпрацює з урядом України та "Укрзалізницею" для забезпечення постачання вугілля та основних видів сировини через західний кордон. Ми загалом переорієнтувалися на залізничні перевезення до кордону з Польщею, але там виникає необхідність перевантажуватися в інші залізничні состави через різну ширину колії. Це додаткові витрати.

Після рішення США про скасування для українських компаній 25%-го мита на постачання металургійної продукції, очікуємо, що більшу частину експорту нашої продукції буде спрямовано на ринки США та Європи, а також Канади та Великої Британії.

Як змінився бізнес в цілому? Чи була переорієнтація на нові ринки/клієнтів і т.ін.?

До війни близько 80% своєї продукції "ArcelorMittal Кривий Ріг" до країн Близького Сходу, Північної та Західної Африки. Зараз ми не можемо постачати продукцію на свої традиційні ринки, оскільки українські порти заблоковані.

Завдяки новим альтернативним логістичним маршрутам вибудовуємо постачання до країн Європейського Союзу. Після рішення США про скасування для українських компаній 25%-го мита на постачання металургійної продукції, очікуємо, що більшу частину експорту нашої продукції буде спрямовано на ринки США та Європи, а також Канади та Великої Британії.

Внутрішній ринок також залишається важливим для нас. Ми готові брати найактивнішу участь у відбудові країни.

В умовах, коли надходжень стало суттєво менше, як оптимізували витрати?

Витрати підприємства в умовах падіння доходів від продажу здебільшого фінансуються завдяки підтримці материнської компанії ArcelorMittal. Поточні витрати фінансуються за рахунок коштів, отриманих від реалізації залізорудного концентрату, коксу, товарного чавуну та складських запасів металопродукції.

Які наразі основні статті по витратам для компанії?

Логістика та пов’язані з нею витрати залишаються великою проблемою для усієї гірничо-металургійної галузі України.

Чи займалась/займається ваша компанія гуманітарними проектами? Як допомагаєте ЗСУ?

Компанія ArcelorMittal перерахувала 1 млн доларів США до Фонду допомоги Національного банку України. Завдяки платформі збору коштів UNICEF вдалося зібрати майже 3 млн доларів США, після чого компанія подвоїла цю суму до 6 млн доларів. Компанія також зобов’язалася скерувати 1 млн доларів на закупівлю медикаментів та продуктів харчування для мешканців Кривого Рогу. Також ArcelorMittal передала львівським лікарням медичне обладнання на суму близько 250 тисяч доларів, оскільки Львів зараз приймає багато поранених воїнів і цивільних мешканців.

Які короткострокові/середньострокові плани?

"ArcelorMittal Кривий Ріг" планує поступове відновлення виробництва. Видобуток залізної руди в кар'єрах не припинявся після російського вторгнення, хоч і був зменшений. У планах - вивести гірничі роботи на 100% потужності.

Останнім часом активні бойові дії відбуваються на відстані приблизно 50 км від Кривого Рогу, наші люди працюють в умовах постійних повітряних тривог. Ми намагаємося бути якомога більш гнучкими та швидко переорієнтовуватися, відповідно до ситуації: безпекової, ринкової, логістичної та ін., оскільки значна частина нашого виробництва - безперервна. 

Чи є у вас наразі плани щодо інвестицій? Якщо ні, то коли будете готові знову повернулись до інвестпрограм?

Російське вторгнення в Україну змусило нас тимчасово зупинити кілька інвестиційних проектів, включно з будівництвом фабрики огрудкування, яка мала відкритися наприкінці 2023 року. Компанія продовжує будувати хвостосховище "Третя карта", необхідне для продовження видобування руди, і модернізувати доменну піч №9, яка зазвичай виробляє 2/3 чавуну підприємства. Інвестиції у ці два проекти оцінюються у 420 млн доларів.

Kernel, директор з логістики Микола Мірошниченко

Як змінився бізнес в цілому? Чи відбулася переорієнтація на нові ринки/клієнтів у сфері вантажних перевезень?

Фокус логістики вимушено змістився з морських портів на річкові, залізницю й автоперевезення. Найбільші логістичні потоки наразі перенаправлено у напрямку західних залізничних переходів, а також у напрямку портів Дунаю. І навантаження на ці канали збільшується. Якщо говорити про ринок автоперевезень, то він змінився через вимоги терміналів до транспорту. Раніше ми здебільшого використовували для поставок звичайні зерновози, зараз - самоскидний транспорт. Через таку потребу з’явилася велика кількість партнерів-автоперевізників, які мають у своєму парку таку техніку.

На скільки скоротились обсяги перевезень? Яких заходів вживаєте, щоб стабілізувати ситуацію? 

До війни залізницею ми перевозили орієнтовно 500-600 тис. тонн продукції щомісяця, зараз - 100-150 тис. тонн. При цьому ми прагнемо більшого. Об’єми автоперевезень скоротились вдвічі: в середньому з 12 тис. тонн на добу до 5-6 тис. тонн. Останні 8 років частка експорту рослинної олії з України через морські порти складала 94%. Зруйновані ланцюги поставок витратних матеріалів, сировини та готової продукції, блокада портової логістики зумовили різкий стрибок цін на соняшникову олію в основних країнах споживання. Команда логістів Kernel спільно з колегами з інших компаній постійно опрацьовують альтернативні канали реалізації та доставки продукції, щоб стабілізувати ситуацію. 

Потрібна дієва держпрограма підтримки експортерів та аграріїв, яка б створила найсприятливіші умови для проходження митних та інших процедур та дозволила б витрачати мінімум часу на проходження кордонів та контролів при експорті. Ми втрачаємо дні та тижні, стоячи у чергах з авто та залізничних вагонів на кордоні, у той час, коли держава найбільш потрібує сьогодні валютних надходжень до бюджету. Нам потрібно максимально скасувати митні перепони при експорті такого важливого для світу зерна та олії. Нам потрібні прямі залізничні маршрути до портів Польщі, Німеччини, Румунії та допуск українських вагонів та цистерн на територію цих держав, а також необхідне врегулювання перевалки через річкові порти Одеської області. 

Потрібна дієва держпрограма підтримки експортерів та аграріїв, яка б створила найсприятливіші умови для проходження митних та інших процедур та дозволила б витрачати мінімум часу на проходження кордонів та контролів при експорті.

Чи змінилась кількість співробітників в департаменті? Чи проводили ви скорочення персоналу? 

Кількість співробітників департаменту логістики, задіяних у вирішенні питань, та кількість питань для вирішення, навпаки, збільшилася багатократно. До виконання операційних завдань ми залучаємо колег із суміжних підрозділів.

Чи займалась/займається ваша компанія гуманітарними перевезеннями? Якщо так, то в яких об’ємах? 

Звісно. Від початку війни наша компанія надавала безкоштовні послуги з автоперевезень зернових та соняшникової олії на млини і хлібозаводи. Так, у перші тижні повномасштабного вторгнення спільними зусиллями команди Kernel вдавалося доставляти продукти на Сумщину, Чернігівщину, Харківщину - регіони, транспортне сполучення до яких було надскладним. По можливості, логістичні потреби з перевезення гуманітарної допомоги покривали власними силами, залучаючи всі доступні на той чи інший момент ресурси - залізничні чи автомобільні. Протягом трьох місяців відвезли значну кількість найнеобхідніших вантажів, надаючи свій транспорт або допомагаючи організувати доставку через мережу підрядників. У день відправляли в середньому по 15 вантажівок. Продовжуємо допомагати з перевезеннями гуманітарної допомоги за запитами військових адміністрацій. 

Як допомагаєте ЗСУ?

За три місяці війни компанія закупила та передала на потреби ЗСУ, Територіальної оборони  і населення близько 3,3 млн одиниць товарів. Загалом на підтримку армії та регіонів України спрямували вже понад 600 млн грн. Серед напрямків допомоги - спорядження та обладнання для військових, автомобілів, паливо і паливно-мастильні матеріали, медичне обладнання та медикаменти, продукти харчування. 

Ми робили і продовжуємо робити все можливе задля перемоги і підтримки всіх, хто цього потребує, у кожному куточку України.

Далі буде…