З нагоди 30-річчя незалежності України ЦТС вже розповів про найважливіші події останніх трьох десятиліть, що сформували транспортну систему та інфраструктуру країни такими, які вони є нині.
На сьогодні найбільші інфраструктурні зміни відбуваються в рамках програми "Велике будівництво". Власне, програма включає і розбудову соціальної інфраструктури, і відновлення об'єктів культурної та історичної спадщини. Та найбільше вона знайома українцям саме завдяки будівництву та ремонту доріг і мостів.
Стартові позиції
Справедливо буде зауважити, що програма не виникла на порожньому місці. Як ми вже писали, масштабне оновлення доріг за часів незалежності почалося під час підготовки країни до Євро-2012. І хоч із заявлених 1800 км нових доріг державного значення у 2011 році зроблено було далеко не все, для України це все одно були небачені масштаби.
Російська агресія та війна на Донбасі поставили на порядок денний інші питання, що вимагали державного фінансування, але за декілька років до питання дорожнього будівництва повернулися знов. Так, у 2016 році в Україні було відремонтовано 816 км доріг, ще на 711 км покладено захисне покриття, "ямковий" ремонт проведено на 9 млн кв. км автодоріг. Про таке звітував Кабмін. Крім того, саме того року Верховна Рада підтримала створення Дорожнього фонду (котрий по факту запрацював ще через два роки).
Наприкінці 2017 року тодішній голова "Укравтодору" Славомір Новак заявив про проведення ремонту 2,1 тис. км доріг.
Важливим для дорожнього будівництва в країні став 2018 рік, коли Кабмін ухвалив концепцію Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, виконання якої передбачало покращення транспортно-експлуатаційного стану понад 9,1 тис. км автомобільних доріг за основними маршрутами, зокрема між обласними центрами.
І саме з січня 2018 року почав працювати Дорожній фонд, фінансування якого тоді склало 32,6 млрд грн. Одночасно відбулася децентралізація "Укравтодору": 123 тис. км автошляхів було передано на обласний і місцевий рівень разом із фінансуванням. Субвенція з Дорожнього фонду місцевим бюджетам склала тоді 11,5 млрд грн, 23,8 млрд пішли на автошляхи державного значення.
У 2018 році було започатковано проект системи контролю трафіку в русі з установкою комплексів Weigh-in-Motion на ключових автотрасах.
Почалося відновлення доріг у рамках проектів GO-Нighway та Via Carpatia, у межах програми розвитку мережі доріг на основних коридорах. За окремими бюджетними програмами здійснювалися ремонти на ділянках доріг М-03 Київ-Харків-Довжанський - у Харківській, Полтавській, Донецькій областях, Н-31 Дніпро-Решетилівка - в Дніпропетровській та Полтавській областях, Н-03 Житомир-Чернівці - у Житомирській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і т. д. Всього у 2018-му, за даними тодішнього прем'єра Володимира Гройсмана, обсяги ремонту доріг склали 3,5 тис. км.
Першу ділянку бетонної дороги, що є частиною маршруту Н-31 Дніпро-Решетилівка, було відкрито навесні 2019 року в Кобеляцькому районі Полтавської області. Правда, тоді рух було дозволено лише по 1,7 км бетонки. Всього за 2019 рік було відновлено 2,4 тис. км доріг, 930 км із них - державного значення. З останньої цифри лише 35 км склали реконструкція і будівництво, а 82 км - капітальний ремонт, 814 км - поточний середній.
У цей же час намітилася позитивна динаміка співпраці з міжнародними фінансовими організаціями в реалізації проектів дорожнього будівництва, до великих підрядів були залучені перші за тривалий час міжнародні компанії - Onur (Туреччина), Sinohydro Corporation (Китай).
Новий президент України Володимир Зеленський надав імпульсу "маховику", запущеному попередниками, вийшовши з ідеєю "Великого будівництва".
Проект у 2020 році
Програма стартувала 1 березня 2020 року. До кінця року, за даними "Укравтодору", були проведені роботи на понад 4 тис. км доріг державного значення та 158 штучних спорудах. На це було витрачено понад 90 млрд грн - рекордну суму для дорожньої галузі України.
Із показника в 4056 км на нове будівництво та реконструкцію припало 204 км, капремонт - 499 км, поточний середній ремонт - 2815 км, аварійні роботи у верхніх шарах - 538 км. Якщо порівняти ці цифри з цифрами минулих років, стане очевидно, що минулий рік став рекордним не лише за обсягами фінансування дорожньої галузі (що широко критикувалася у світлі використання коштів "ковідного фонду"), але і за об'ємом виконаних робіт. Здебільшого роботи виконувалися за рахунок коштів Дорожнього фонду, держбюджету, кредитних грошей під держгарантії, а також коштів міжнародних фінансових організацій (5,5 млрд грн пішло на фінансування об'єктів за рахунок МФО) і місцевих бюджетів. На виконання ремонтно-будівельних робіт було витрачено 81,9 млрд грн, ще 9,1 млрд грн - на дрібний ремонт та експлуатаційне утримання.
Регіонами-лідерами в цьому контексті стали Львівська, Закарпатська, Хмельницька, Харківська й Запорізька області. Обґрунтовуючи розподіл коштів і обсягів робіт між регіонами, у ДП "ДерждорНДІ" підкреслили, що більше уваги було приділено тим регіонам, які отримували менше фінансування дорожніх робіт у попередні роки - саме це стало головним критерієм, а не політична кон'юнктура.
Найбільш знаковими дорогами, які отримали нове життя минулоріч, стали Львів-Пустомити-Меденичі на Львівщині (47,5 км), об'їзд Полтави (усього 5 км, однак складність об'єкту полягала в наявності естакади з двома смугами руху в кожен бік), а також траса Запоріжжя-Василівка-Бердянськ (112 км).
Окремо в "Укравтодорі" акцентують на мостах та шляхопроводах. Включення питання їх ремонту й будівництва як окремої частини програми "Велике будівництво" відбулося в травні минулого року після того, як на трасі Н-23 Кропивницький-Запоріжжя обвалився міст через Олексіївську затоку Каховського водосховища. Не можна сказати, що до цього стан українських мостів не викликав занепокоєння, але ця подія остаточно привернула увагу глави держави до проблеми, після чого той виступив з ініціативою п'ятирічного плану відновлення штучних споруд. Тоді було пораховано, що для цієї мети необхідно 28,7 млрд грн.
Спочатку у 2020 році планувалося відновити 103 мости, однак по факту роботи були виконані аж на 158 спорудах. У 2020 році 13 таких об'єктів було побудовано або реконструйовано, на 33 проведено капітальний ремонт, на 54 - поточний середній ремонт. 58 штучних споруд було побудовано, реконструйовано або капітально відремонтовано коштом МФО.
Наймасштабнішим із об'єктів, на яких стартували роботи, був і залишається комплекс мостів через річку Дніпро у Запоріжжі. Роботи на цьому об’єкті триватимуть до 2022 року, однак наприкінці 2020-го будівельники спромоглися відкрити рух балочним мостом через один з рукавів ріки, Старий Дніпро.
До найбільш важливих об'єктів, над якими працювало дорожнє відомство в минулому році, належать також міст-довгобуд через річку Великий Утлюг у Запорізькій області, Буштинский міст на Закарпатті, Маршинецький міст у Чернівецькій області.
Важливою новацією 2020 року став початок роботи "Укравтодору" над новою тендерною документацією, метою якої є мінімізація ризиків держави при роботі з ненадійними підрядниками, що не здатні виконати роботи у встановлені строки. Відповідно до задуму, тендер на виконання великого підряду не може отримати дрібна компанія, що не має релевантного досвіду. Такі компанії спочатку мають набрати портфоліо з менших замовлень.
Також минулого року "Укравтодор" підписав перші контракти на здійснення технічого нагляду за ремонтно-будівельними роботами в дорожньому секторі. Його мета - проконтролювати будівельні на предмет дотримання проектних рішень та вимог дорожніх норм, якості робіт. Угоди були укладені з великими міжнародними інжиніринговими компаніями Egis (Франція) і iC (Австрія).
"Велике будівництво" у 2021 році
Відкриваючи навесні цього року форум "Україна 30. Інфраструктура", Володимир Зеленський представив основні плани "Укравтодору" на 2021 рік. Зокрема, президент пообіцяв, що в поточному році буде відремонтовано та побудовано 4,5 тис. км доріг державного значення та 2 тис. км доріг місцевого значення. В цілому на 2021 рік глава держави озвучив план довести рівень оновлення основної мережі доріг з 17% до 37% від загальної їх протяжності (тобто до 8,5 тис. із 24 тис. км).
Серед пріоритетів президент назвав інфраструктуру, що веде до соціально важливих об'єктів, контрольно-пропускних пунктів, промислових підприємств, портів і аеропортів, а також об'єктів культурної спадщини (зокрема 320 км доріг у рамках проекту "Мале Карпатське кільце").
Пріоритетами "Укравтодору" в 2021 році є такі об'єкти, як завершення будівництва траси Н-31 Дніпро-Решетилівка, каскад мостів через Дніпро у Запоріжжі, міст через Дніпро в Кременчуці, траса М-30 Стрий-Ізварине, маршрут Київ-Кишинів із будівництвом мосту через Дністер на кордоні України та Молдови, завершення проектування і старт будівництва Київської обхідної дороги.
В цілому було оголошено про плани оновити і побудувати 1025 км міжнародних, 1363 км національних, 904 км регіональних та 1206 км територіальних доріг, 150 штучних споруд.
За даними, які "Укравтодор" надав ЦТС напередодні виходу тексту, на цю мить у верхніх шарах покриття завершено роботи на 1541 км автомобільних доріг. Що стосується коштів, постановами Кабінету міністрів станом на зараз передбачено фінансування робіт в обсязі 65,3 млрд грн (враховуючи постанову на 5 млрд грн, ухвалену на засіданні уряду 18 серпня).
Імовірно, до кінця року ця цифра зміниться. За планами, презентованими на початку 2021-го, фінансування з Дорожнього фонду мало скласти 68,3 млрд грн. 20 млрд грн агентство планувало залучити під державні гарантії, 60 млрд - через інфраструктурні облігації, 4,4 млрд - від МФО, 18 млрд мали скласти місцеві субвенції.
Не лише дороги...
Обсяги фінансування і зміни в дорожній сфері привернули увагу представників і інших галузей транспорту. Так, зокрема, голова наглядової ради КВБЗ Володимир Приходько на початку року запропонував розширити програму "Велике будівництво" і на галузь залізничного транспорту. ""Ми знаємо, що програма "Велике будівництво", яку здійснює "Укравтодор", дала дуже серйозний результат, додаткове зростання близько 1,5% ВВП на рік. У залізничників є можливості набагато ширші. Якби подібна програма була запущена для підприємств залізничного транспорту, то країна отримала б зростання ВВП на 2,5-3,5% ", - заявив він на вже згаданому форумі "Україна 30. Інфраструктура".
Схоже, за півроку ця ідея була підтримана керівництвом галузі. В серпні і міністр інфраструктури Олександр Кубраков і виконуючий обов’язки голови правління "Укрзалізниці" Олександр Камишін заявили про початок "Великого будівництва" на залізниці. Поки що без особливої конкретики, але з натяком, що кошти від чергового підвищення тарифів на вантажні перевезення будуть скеровані на масштабну модернізацію залізничної інфраструктури - ремонт колій та електрифікацію.
Читайте також Автодорожня галузь в 2020 році: Топ-5 трендів
