Російське вторгнення змусило багатьох українських виробників внести корективи до своєї експортної логістики. Не став виключенням і "Інтерпайп". ЦТС вже неодноразово писав, як ця велика промислова компанія адаптувала свої перевезення до умов війни. А нещодавно стало відомо, що "Інтерпайп" вперше орендував судно для перевезень у Чорному морі.

Про напрямки роботи на морі, а також альтернативні шляхи доставки суходолом ЦТС поговорив з начальником управління логістики та митного контролю "Інтерпайп" Євгеном Анікіним.

Як побудована морська логістика компанії після відновлення роботи портів Великої Одеси?

З початку повномасштабного вторгнення, коли порти Одеси не приймали вантажні судна, ми працювали через Ізмаїл з доставкою до Констанци. Коли з січня відновив роботу порт в Одесі, ми стали одними із перших, хто відправив звідти свій вантаж. Зараз туди поступово повертаються контейнерні лінії. І це позитивна динаміка. Паралельно продовжуємо працювати і з балкерами. Тобто доставляти невеликі партії з одного порту в другий невеликим судном і там перевантажувати на більший. Але тепер балк можливий не тільки через Ізмаїл, а і з Одеси. Переглянувши ціни, балкові операції ми перенесли з порту Констанци до Варни в Болгарії. Це дозволило знизити витрати на 46%. За 5 місяців це дало нам понад 1 млн дол. економії.

Відомо, що цього року "Інтерпайп" вперше в своїй історії орендував судно. Як воно себе зарекомендувало?

Дійсно, маємо перший досвід взяття судна у тайм-чартер. Воно перевозило наші труби і залізничні колеса з Одеси до Варни та Батумі. За 2 місяці роботи економія склала понад 200 тис. дол. Також ми отримали можливість більш чіткого планування відвантаження та виробництва і більш точних термінів доставки клієнту. Але і тут війна внесла корективи. У жовтні, під час обстрілу портової інфраструктури, на судно, яке ми орендували, впав кран. Зараз воно на ремонті. Тому розглядаємо варіанти тайм-чартеру нового судна.     

До Батумі труба доставляється морем, далі - їде до клієнта автомобільним чи залізничним транспортом. В Батумі  створено хаб, в якому вивантажується і сортується продукція, подібно до того, як це організовано в американському Х’юстоні.

Ви згадали про порт в грузинському Батумі. Це новий напрямок доставки?

З початку повномасштабного вторгнення ми налагодили певні логістичні шляхи, але постійно їх переглядаємо, щоб знизити витрати. До цього року доставка в Азербайджан, Вірменію, Узбекистан, Таджикистан здійснювалася автотранспортом через Європу. Але ми знайшли альтернативу. Це мультимодальне перевезення, тобто коли задіяно кілька видів транспорту. До порту Батумі труба доставляється морем, далі - їде до клієнта автомобільним чи залізничним транспортом. В Батумі спільно з нашими партнерами наразі створено хаб, в якому вивантажується і сортується продукція, подібно до того, як це організовано в американському Х’юстоні. Також ми провели переговори з локальними залізничними операторами і отримали оптимальні розцінки. За 7 місяців завдяки такому формату перевезень зекономили понад 900 тис. дол.

На сьогодні у чорноморському регіоні "Інтерпайп" - це бажаний клієнт. За два роки ми збільшили базу потенційних перевізників морем більш, ніж в 10 разів, що дозволяє нам обирати надійного оператора за оптимальну ціну.

Як ми знаємо, особливо для дивізіону залізничної продукції ЄС залишається  пріоритетним ринком. Але буквально днями відбувся новий страйк на кордоні в Польщі. Це дестабілізує автомобільну логістику. Яка тут альтерантива?

Страйки на українсько-польському кордоні - це один з викликів. Альтернативу почали шукати одразу і розробили два маршрути доставки залізничним транспортом.

У першому випадку продукція завантажується на автофуру в Дніпрі, яка прямує до міста Мостиська на кордоні із Польщею. Там вона заїжджає на залізничну платформу, яка у складі вантажного потяга прямує до міста Форст (Німеччина), а вже звідтіля новий тягач її довозить до кінцевого клієнта. До речі, якщо відправка буде не в Німеччині, то відповідно і сходити з залізничного потягу вона буде в іншому місці.

Окремий альтернативний варіант - залізницею на польський Хелм. Напіввагон вантажиться у Дніпрі або Нікополі, вивантажується в Хелмі, там же відбувається сортування продукції по клієнтами і вже звідтіля автофурами доставляється до кінцевого пункту призначення. Саме для другого варіанту (відправлення у напіввагонах) ми проводимо експерименти з метою розробити упаковку, що здатна витримати атмосферні опади та зберегти якість труб.

Чи зменшилися простої автомобілів на заводах під час завантаження? 

Робота в цьому напрямку йде постійно. Працюємо і з дільницями відвантаження, і з відповідними відділами на заводах. Якщо порівнювати липень і вересень цього року, то простої скоротилися на 45%. Для цього з боку логістики ми переглянули і вирівняли час і кількість постановки машин в межах доби. Також змінили структуру управління логістики. До нього увійшов відділ митного оформлення, що дозволяє нам працювати більш злагоджено. Крім того, цієї весни заводи компанії отримали право самостійно накладати пломби спеціального типу на машини, які перевозять труби, колеса, колісні пари та заготовку за кордон, та випускати їх за місцем призначення. Фактично, це функція митниці, яка раніше виконувалася в пунктах митного оформлення. Це також суттєво впливає на час доставки продукції.

А як щодо інших новацій, наприклад, в напрямку цифровізації?

Усі проєкти були розподілені за пріоритетами у часі. Наразі триває реалізація ключових із них. Серед основних - перехід на електронний документообіг із зовнішніми підрядниками. Так ми суттєво зменшили відсоток заборгованості з перевізниками через невчасно надані документи.

Також запустили дашборд на основі Power BI, в якому зібрана вся ключова інформація, необхідна керівництву служби і компанії для прийняття рішень.

Для того, щоб відслідковувати переміщення авто, в найближчій перспективі плануємо закупляти JPS-трекери, які будуть розмішуватися у вантажах, тобто у наших трубах, колесах чи колісних парах і дозволять розуміти місце знаходження вантажа в реальному часі.

Читайте також Вантажопотоки ГМК: варіанти розвитку та короткостроковий прогноз