В останні дні квітня Львів став справжнім осередком мобільності. Саме тут проходив Всеукраїнський форум міської мобільності, однією з ключових тем якого став розвиток громадського електротранспорту. Львів останніми роками приділяє значну увагу цьому питанню. Місто активно закуповує трамваї та тролейбуси, а також модернізує інфраструктуру. "Колеги з інших міст позитивно відгукуються про наші досягнення. Це приємно, але нам є куди рухатись," – говорить Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львова.
В кулуарах форуму ЦТС та голова правління ГО Vision Zero Віктор Загреба розпитали посадовця, що саме місту вдалося зробити для покращення роботи громадського електротранспорту та які проекти планується реалізувати найближчими роками.
Почнімо розмову з перешкод. Що саме заважає системному розвитку електротранспорту у Львові?
Перша і, я би сказав, найголовніша проблема – це гроші, які необхідні для оновлення рухомого складу та інфраструктури громадського транспорту. Це немалі кошти. Але розвиток технологій, які з кожним роком, зокрема що стосується електробусів, стають більш доступними, дає можливість рухатись у напрямку розвитку електромобільності. До цього нас підштовхує і законодавство, зокрема законопроект №8172, який був нещодавно прийнятий і встановлює квоти на електробуси в міському громадському транспорті. Ми маємо поступово до 2035 року перейти на електробуси у сфері міського громадського транспорту.
Які ще перешкоди, окрім фінансової, можете назвати?
Перешкод існує багато. Скажімо, є певні політичні моменти. У нас є численні плани з розвитку електромобільності, але деякі з них натикаються на політичний спротив. Наприклад, ще позаминулого року на розгляд депутатського корпусу Львівської міської ради було запропоновано проект ухвали, яким би ми запускали процес придбання електробусів у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією. Тоді депутатському корпусу не сподобались відсоткові ставки, і ця ухвала не була проголосована.
Існують й інші перешкоди в законодавстві. Сподіваюсь, що за результатами цього форуму ми напрацюємо, фіналізуємо чіткий перелік цих перешкод і конвертуємо це все у пропозиції змін у законодавство, а потім ухвалимо відповідну резолюцію. Далі, сподіваюсь, ці зміни будуть впроваджені. Це стосується не тільки електротранспорту, але й вуличної інфраструктури, і загалом мобільності у комплексі.
Ви говорите про комплексні перешкоди. Чи є якісь питання, з якими зіштовхуєтесь суто на практиці, під час реалізації конкретних проектів?
Можу виділити дві практичні проблеми. З першою з них ми безпосередньо стикнулись під час реконструкції вулиці Миколайчука з будівництвом трамвайної колії. Ми запускаємо цей проект, але він має пройти оцінку впливу на довкілля. Це є тривалий процес, що триває місяцями, і він затягує реалізацію цього проекту. Тому ми звернулись до уряду з пропозицією, щоби при будівництві трамвайних колій оцінка впливу на довкілля не передбачалась. Наразі наші пропозиції ще розглядаються. Чому я кажу про несумісність? Тому що електротранспорт є безпечним та екологічним видом громадського транспорту, але передбачає оцінку впливу на довкілля. Тим не менше, будівництво доріг невеликої протяжності для автомобілів не передбачає проведення такої оцінки впливу на довкілля. Тут логіка не зовсім витримана.
Друга проблема – це облаштування майданчиків для платного паркування, зокрема, в центральній частині міста. Львів має свою специфіку в плані вузеньких вулиць. У законодавстві існує норма, яка забороняє облаштування майданчика для платного паркування, якщо ширина проїжджої частини є менше 6 м. У нас є дуже багато доволі вузьких вуличок, які дають можливість автівкам паркуватись. Тому існує такий парадокс: забороняти паркування на такій вуличці не можна, оскільки ця вулиця дає фізичну можливість паркування, а облаштувати майданчик для платного паркування ми не можемо.
Загалом, це перешкоджає розбудові нашої концепції паркування, тому що існують такі білі плями, які дають можливість паркуватись на безоплатній основі, а це, в свою чергу, перешкоджає залученню приватних інвесторів, скажімо, для будівництва багаторівневих паркінгів. Завжди потенційні інвестори оцінюють вартість тарифів, які діють у цій зоні, та наявність і контроль вільних місць для стихійного паркування. Якщо ці вільні місця у такому режимі будуть зберігатись, то який сенс водіям користуватись послугами багаторівневих паркінгів?! Тобто ця інвестиція втрачає свій зміст. В комплексі це все призводить до того, що люди частіше користуються автомобілями, адже їм зручніше приїхати і на безоплатній основі припаркуватись, ніж користуватись громадським транспортом.
На форумі звучала теза про те, що діючі державні будівельні норми (ДБН) фактично забороняють Львову відновити трамвайні колії там, де вони були раніше, за часів Польщі чи Радянського Союзу. Чи це також є одним із прикладів того, як норми, скоріше, заважають, ніж сприяють розвитку міста?
Насправді є дуже багато таких моментів, які не враховують специфіку конкретного міста. Власне, норми будівництва трамвайних колій, норми розміщення засобів заспокоєння дорожнього руху, ширина смуг для руху усереднюють всі показники по країні. Можливо, в якихось містах вони були б ефективні, але специфіка нашого міста є яскравим свідченням того, що тут треба щось змінювати. Я, відверто кажучи, хотів би, щоби повноваження з розробки і впровадження певних норм хоча б частково передавались на рівень місцевого самоврядування. Це сприяло би більш якісному облаштуванню міської інфраструктури.
В цьому контексті було б логічно поговорити про стан інфраструктури електротранспорту Львова…
З 2014 по 2016 рік у нас відбулась суттєва реконструкція тягових підстанцій, встановлено систему телеуправління з можливістю дистанційного вимкнення, регулювання певних процесів і також система АСКОЕ (Автоматизована система обліку електроенергії – ЦТС), яка дає можливість прозорого обліку енергії. Що стосується колійного господарства та контактних мереж, у нас на території Львова є біля 81 км колій. 80-85% з них знаходяться в належному технічному стані. Є 15-20% колій, які потребують негайної реконструкції. Це є вулиця Вітовського, Княгині Ольги, Сахарова. У нас є розроблені проекти з реконструкції цих колій, але досить коштовні інвестиції, які потребують залучення коштів від міжнародних фінансових організацій.
А що з тролейбусною контактною мережею?
Довжина тролейбусної контактної мережі міста складає біля 136 км. Близько половини з них потребують певних технічних втручань, аби покращити їхній технічний стан. У нас є досвід реконструкції контактної мережі на вулиці Кульпарківській, де було встановлено саморегулювальну підвісну систему, яка дає можливість підвищити швидкість проходження тролейбусів, забезпечує меншу аварійність і підвищує загалом безпеку. Було реконструйовано частину мережі та добудовано нову контактну мережу на вулиці Кульпарківській на відрізку від Героїв УПА до Городоцької. За цією системою ми плануємо здійснювати модернізацію всіх наших тролейбусних контактних мереж. Зараз завершуються тендери з визначення підрядників для реконструкції контактної мережі по вулиці Зеленій, Стрийській, Тролейбусній.
В якому стані перебувають депо електротранспорту?
Нещодавно ми провели реконструкцію трамвайного депо на вулиці Промисловій. Є моменти, які ще треба доопрацювати, але загалом ми реконструювали цілий комплекс, починаючи від ремонтного цеху і закінчуючи адміністративними будівлями. В перспективі ми плануємо встановити сонячні панелі на даху. Ми проаналізували порядок цифр. Незначні капіталовкладення, біля 3-4 млн грн, дають можливість згенерувати 300 кВт-год електроенергії і тим самим дати можливість підприємству економити і зменшити собівартість своїх послуг. Це, по-перше, дасть можливість забезпечити самодостатність депо і, по-друге, мінімізує втрати, пов'язані з транспортуванням. Ще один позитивний момент – це те, що фотовольтаїка генерує електроенергію в той час, коли вона найбільше споживається, тобто не потрібно встановлювати додаткові системи накопичення електроенергії.
А в тролейбусному депо щось модернізували?
Поки що ні. В перспективі ми плануємо реконструювати і тролейбусне депо на вулиці Тролейбусній. Це також немалі кошти. За попередньою оцінкою, цей проект коштує щонайменше 5 млн євро. Це депо потребує комплексної повної реконструкції, включно з контактною мережею, ремонтними цехами і адміністративними будівлями. Загалом, у нас є розуміння, куди рухатись, а далі вибудовуємо плани з залучення необхідних коштів.
У Львові знаходиться один із відомих українських виробників електротранспорту - "Електронмаш". Як відбувається співпраця з ним в умовах війни?
Ми дуже тішимося, що на території нашої громади є такий виробник електротранспорту як "Електронмаш". Ми маємо тривалу історію співпраці з ним. У нас є всі види громадського транспорту марки "Електрон": автобуси, тролейбуси і трамваї. Ми дуже задоволені цією співпрацею. Попри воєнний стан, вони продовжують виконувати свої зобов'язання, зокрема, щодо постачання п'ятисекційних низькопідлогових трамваїв. 7 з 10 трамваїв ми вже отримали. До кінця цього року плануємо отримати ще три.
На форумі ви презентували План електромобільності Львова. Чи можете детальніше розповісти про нього?
План електромобільності Львова був розроблений за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). В документі закріплено п'ять ключових цілей: розвиток мережі громадського транспорту; інфраструктура громадського електротранспорту і супутня інфраструктура загалом; шерингова електромобільність; міська логістика, побудована на принципах електромобільності, і розвиток мережі зарядних станцій та інших елементів. Цей план є складовою Плану сталої міської мобільності, тому він базується на тих самих принципах.
А як щодо фінансування? Як місто планує втілювати ці амбітні цілі?
Зі своєї сторони місто завжди намагається стимулювати та підтримувати підприємництво. Це дає поштовх до наповнення міського бюджету, з якого фінансуються ті чи інші речі. Для реалізації проектів, які потребують значних одномоментних капіталовкладень, ми залучаємо кошти від МФО, а саме: Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації. З ними у нас є хороша історія співпраці.
Скільки коштів потребує поступовий перехід від дизельного громадського транспорту на електричний, зокрема, електробуси та батарейні тролейбуси? Закупівля рухомого складу та облаштування зарядних станцій для нього потребує значних інвестицій. Чи робили ви таку оцінку?
Це рахувати дуже складно, тому що ціни на цьому ринку постійно змінюються. Загалом, тенденція йде до зменшення вартості, але це відбувається поступово. Для реалізації проекту нової транспортної мережі нам потрібно біля 180 електробусів. За попередньою оцінкою, це коштуватиме 60-65 млн євро.
А супутня інфраструктура для електробусів?
Це ще більш складне питання, оскільки обсяг необхідних коштів може коливатись у дуже великих межах. З одного боку, нам треба встановлювати зарядні станції на кінцевих зупинках та в депо, а з іншого – у нас є потреба в будівництві нових депо для автобусів та трамвайного депо.
У Львові є один батарейний автобус і один батарейний тролейбус. Коли місто планує почати масові закупівлі рухомого складу такого типу?
Ще в 2021 році в нас були спроби запуску проекту з придбання електробусів, але вони не знайшли підтримки в міських депутатів. Однак всі розуміють, що це є незворотній процес, що до цього потрібно рухатись. На жаль, процес закупівлі громадського електротранспорту навіть у взаємодії з міжнародними банками потребує тривалої попередньої підготовки та реалізації. Зараз ми працюємо з Європейським інвестиційним банком у рамках проекту "Міський громадський транспорт І". Подальші проекти передбачають простішу взаємодію, безпосередньо з містами і без залучення міністерств на певних етапах. Тому у нас є сподівання, що подальші такі закупівлі будуть відбуватись простіше. Але зрозуміло, що цього року, враховуючи сформований бюджет розвитку, ми не зможемо розпочати закупівлі електробусів. Найшвидше це може бути в 2024 році.
А стосовно трамваїв?
Концепція розвитку громадського транспорту Львова передбачає наявність біля 100 низькопідлогових трамваїв. Із отриманням останніх трьох із 10 трамваїв "Електрон" у нас буде 19 низькопідлогових трамваїв. Ми ще плануємо закуповувати трисекційні низькопідлогові трамваї пасажиромісткістю на 120 осіб. Зараз у Львові біля 80 трамваїв здійснюють перевезення пасажирів, з них біля 50 трамваїв знаходяться в доброму стані.
Також у нас є проект з реконструкції існуючого рухомого складу, який вже пройшов певні стадії погодження. Він передбачає модернізацію енергообладнання та облаштування низькопідлоговості, щоби ці трамваї на існуючій базі стали сучасними, енергоефективними та з покращеною доступністю.
Читайте також Законодавчі зміни, дефіцит кадрів і електробуси: Як міста бачать післявоєнне відновлення громадського транспорту
Всі фото - Олександр Шутюк