15 квітня Польща заборонила імпорт та транзит української сільськогосподарської продукції. Завдяки перемовинам урядів, транзит все ж вдалось розблокувати. Проте, вслід за Польщею імпорт обмежили і інші країни - Угорщина, Словаччина, Болгарія, наступною може стати Румунія. Формально рішення було прийняте внаслідок незадоволення місцевих фермерів, які вважають, що через наплив української продукції АПК, несуть суттєві збитки. 

За останній рік карта експорту української аграрної продукції на зовнішні ринки змінилася. Частка експорту до країн ЄС збільшилась з 32,4% до 59,3%. По решті напрямків, навпаки, відбулось зниження. За даними "Інституту аграрної економіки", найбільшими імпортерами українських зернових у 2022 році стали Румунія - 13,6% від загальної вартості експорту АПК, Китай - 12,1%, Іспанія - 10,8%, Туреччина - 9,6%. 

Така зміна трендів в першу чергу пов'язана із захопленням росіянами українських портів на Азовському морі та блокуванням роботи чорноморських портів. За півроку роботи зернового коридору вдалось експортувати лише 19,1 млн тонн українського продовольства. Проте, за умови стабільної роботи коридору, цифри могли би бути значно вищими - близько 28 млн тонн. 

До вирішення ситуації зараз залучені всі можливі сторони. Україна бачить шлях через Брюссель. Проте, Єврокомісія, з одного боку, погодила виділення ще одного пакету допомоги фермерам на 100 млн євро для компенсації збитків, з іншого - нібито готує обмеження на імпорт українського зерна до п'яти країн-членів ЄС. Отже ситуація може не мати швидких рішень. В будь-якому разі логістика через сусідні країни стане складнішою, а роботу зернової ініціативи знов саботує росія. Тож, в цьому контексті потрібно шукати механізми, як забезпечити вільний доступ до судноплавства в Чорному морі, адже традиційно саме цей напрямок є ключовим для вітчизняного експорту. 

Фермерський бунт

З осені минулого року польські фермери почали виходити на протести, виступаючи проти перевезення українського зерна через територію Польщі до третіх країн. Вони  стверджують, що значна частина українського зерна не перевозиться транзитом далі, а осідає в Польщі, що призводить до зниження цін на продукцію польських виробників. В цьому році ситуація ще більше ускладнилась. До польських колег доєднались фермери із Болгарії та Румунії. На початку квітня ситуація в Польщі навіть стала причиною відставки міністра сільського господарства Генрика Ковальчика. 

0d16ea85e0ad83-948-568-21-0-1733-1039

Вже 15 квітня уряд Польщі заборонив імпорт і транзит української сільськогосподарської продукції. Попередній термін обмежень - до 30 червня 2023 року. До переліку заборонених продуктів увійшли 18 товарів, серед яких зернові, молоко, яйця, мʼясо, мед та інші. Таке рішення щодо транзиту стало великим здивуванням для всіх, в тому числі керівників країни. Завдяки перемовинам, які, за словами міністра Миколи Сольського, пройшли дуже складно, транзит через Польщу все ж таки вдалося розблокувати. Рішення вступило в силу, починаючи з опівночі 21 квітня. Однак, механізми були значно ускладнені. Для перевезення вантажів через територію Польщі потрібна буде декларація Т1, пломбування, датчики з трекерами. Окрім того у перший тиждень митні служби польської сторони будуть вибірково супроводжувати вантажі до портів, або до третіх країн. Міри будуть стосуватись як автомобільних, так і залізничних перевезень і фінансово покриватись поляками. 

Станом на сьогодні обмеження на імпорт української продукції також ввели Угорщина, Словаччина та Болгарія. Румунія все ще розглядає це питання, але ймовірно що послідує прикладу сусідів. 

Не втратити транзит

Для України перспектива заборони транзиту було б набагато важчим питанням, ніж впровадження квот на імпорт. За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, через Польщу йшло близько 10% українського аграрного експорту. Із нього трохи більше половини транзитом, а решта - як імпорт. Ще 6% йшло через Угорщину, 1,5% - через Словаччину. Дані Державної митної служби також ілюструють це. За січень-березень Україна експортувала 15,1 млн тонн зернових, із яких до Польщі - 800 тис. тонн, Угорщини - 600 тис. тонн, Словаччини - 200 тис. тонн, Румунії - 2,5 млн тонн, Болгарії - 400 тонн. Решта 11 млн тонн пішли у інші країни. 

Screenshot - 21_04_2023 , 11_04_24

Інфографіка МінАПК демонструє, як у 2022 році змінився експорт української агропродукції. Серед європейських країн саме Польща і Румунія наростили імпорт найбільше.

Screenshot - 21_04_2023 , 11_03_22

"Якщо подивитись на загальну характеристику, то транзит для нас є пріоритетним. Логістичні маршрути, які ми використовуємо через "коридор солідарності", дають можливість доступу до портової  інфраструктури, як в Польщі, так і через Польщу до Литви. Румунія також для нас стратегічно важлива в контексті роботи Дунайських портів. Про це свідчать показники березня - морськими портами було відвантажено 3,5 млн тонн, через Дунай - 2,5 млн тонн", - коментує Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. 

На західні переходи припадає близько 15% експорту - цей напрямок все ж є важливим для країни, особливо для західних регіонів, логістика через південь країни для яких економічно абсолютно не вигідна. За словами Дениса Марчука, компанії, які вже відправили і замитнили товар, але який був повернутий назад в Україну, вже несе збитки. За даними митниці, від часу, коли було прийнято таке рішення, на українсько-польському кордоні було повернуто 256 транспортних засобів. 60-70% з них - це продукція, яка прямувала безпосередньо до Польщі. Біля 30-35% - вантажі, які прямували до морських портів і в інші країни ЄС. Деяка частина вантажів ще досі знаходиться на польській стороні. 

Загальні втрати від такого рішення, за підрахунками експертів, вже рахуються в сотнях мільйонах доларів. Микола Сольський на зустрічі з бізнесом акцентував на тому, що питання по імпорту так швидко, як з транзитом, владнати не можна буде. "Ми маємо варіант вирішення цього питання через Брюссель, проте швидко це не буде", - наголосив він і рекомендував шукати можливості для перенаправлення вантажів та нові ринки збуту. "Зараз бізнес буде переорієнтовуватись та шукати нових контрагентів. Європа загалом не відмовляється від нашої продукції. Німеччина, Нідерланди, Іспанія активно купують українські зернові", - говорить Марчук. 

Судна поблизу Босфора. Фото - Reuters

Морський шантаж

Проблемами сухопутної логістики скористалась росія та ще більше ускладнила роботу зернового коридору. "Росія дуже грамотно нас ловить. Бачить, що наші партнери перекрили нам імпорт і навіть транзит на кілька днів, і вони одразу в ручному режимі почали блокувати інспекції в Босфорі", - говорить колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань. 

На кілька днів інспекції суден біля берегів Туреччини були повністю зупинені. Росія одноосібно хотіла затверджувати список суден. Ситуацію вдалось врегулювати, домовившись, що списки будуть формуватися 50/50, тобто одна частина українською стороною, друга - спільною комісією. 19 квітня віцепрем’єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив про поновлення реєстрації та інспектування суден. 

Такий захід є тимчасовим і не вирішує питання постійного саботажу та шантажу зі сторони росії. В останній заяві, яку рф направила до робочої групи в Стамбулі, росіяни наголосили на своїх вимогах, серед яких відкриття європейських портів для їхніх суден, можливість імпорту агрозапчастин, зняття санкцій и т.п. В іншому випадку, згідно заяви рф, вони не можуть гарантувати безпеку проходу суден, що іншими словами звучить як погроза обстрілами. 

"Це негативний сигнал, на який потрібно правильно і сильно відреагувати. Я думаю, що напередодні виборів, як президентських так і парламентських, буде однозначна позиція Туреччини. Ердогану потрібно закріпити свій статус сильного лідера, який може залагоджувати питання безпеки, в тому числі для своєї країни. На наступному тижні має відбутись зустріч міністра закордонних справ рф Лаврова з ООН в США, де це питання теж буде підніматися. Тут потрібні будуть гарантії безпеки від багатьох країн, які зацікавленні в українському збіжжі. Я думаю, що не останнє слово буде з боку США. Не може в сьогоднішніх умовах одна країна диктувати, буде проходити судно в Чорному морі чи ні. Має бути повна безпека для всіх суден, як на експорт з України так і на імпорт", - відзначає Марчук. 

Наразі перспективи подальшої роботи зернової ініціативи виглядають дуже сумнівними. Росія попередньо висувала умови про продовження її роботи лише на 60 днів. Незважаючи на те, що офіційно угода була пролонгована на 120 днів, штучне обмеження роботи коридору з боку рф цілком імовірне.

В умовах ускладнення логістики на західних переходах і російських перешкод для зернової ініціативи владі України потрібно діяти проактивно і шукати механізми забезпечення вільного судноплавства в Чорному морі. Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков вже говорив, що міністерство розглядає План Б, тобто роботу портів без зернової ініціативи. Сьогодні розблокування роботи українських портів виглядає як оптимальний варіант вирішення не тільки логістичних проблем експортерів, а і мінімізації втрати валютних надходжень від торгівлі українським зерном та аграрною продукцією на "закритих" європейських ринках.

Читайте також Посилити роль США і НАТО в Чорноморському регіоні: Які ініціативи пропонують американські сенатори