До 2,5 млрд грн на рік може втрачати Київ через зупинку громадського транспорту під час оголошення повітряної тривоги в столиці. Така цифра прозвучала під час круглого столу "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві".

Як повідомляє ЦТС, посилаючись на одного з організаторів заходу, директора "Беспалов ЛАБ: транспортне моделювання" Дмитра Беспалова, більшість громадян, коли зупиняється тролейбус чи автобус, залишаються на зупинках, прямують до місць призначення пішки або ж пересідають на маршрутки чи таксі. Тож доведеного позитивного ефекту для безпеки пасажирів від зупинки комунального громадського транспорту під час повітряних тривог немає.

475699293_9546971782000827_584985743962288944_n

Учасники круглого столу не висловили заперечень проти розробки більш ефективного алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Але яким би не було рішення, воно має прийматися із врахуванням певних обставин. Передусім йдеться про рекомендації ДСНС, відповідно до яких громадський транспорт має зупинятися. Також варто врахувати, що водії теж мають право обирати - бути в безпеці під час повітряних тривог, чи продовжувати працювати. До речі, згідно з опитуваннями, 80% водіїв таки готові працювати навіть під час тривог. Під час круглого столу пролунала пропозиція преміювати таких водіїв за підвищений ризик. Існує також обмеження на користування міськими мостами під час повітряних тривог та інші обмеження, про які представники КМДА не можуть повідомляти публічно.

"Або ж проблема полягає у відсутності достатньої кількості укриттів та їхньої інклюзивності у довільному місці маршруту, коли пасажирів застає повітряна тривога", - каже Дмитро Беспалов.

Серед пропозицій щодо алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог на заході прозвучали:

        Зупиняти і маршрутки разом із комунальним громадським транспортом.

        Диференціювати рівень загроз під час тривог, щоб не зупиняти транспорт при відносно невисокій небезпеці.

        Дозволити рух громадського транспорту під час повітряних тривог, але обмежити кількість пасажирів до кількості сидячих місць.

За словами Беспалова, поза заходом була висловлена цікава пропозиція: зробити аналогію з авіаційною галуззю. "Коли пасажир купує квиток на літак, він автоматично приймає договір публічної оферти, розміщений на сайті авіаоператора, - зауважує він. - Так само оператор громадського транспорту може розробити публічну оферту, у якій зазначити, що під час повітряних тривог пасажир самостійно відповідає за власну безпеку, а оператор продовжує працювати насамперед для забезпечення критичної інфраструктури".

Для ухвалення рішення, на думку учасників круглого столу, необхідно буде зібрати всі пропозиції у вигляді сценаріїв, де кожен сценарій - це алгоритм зі зрозумілою вартістю реалізації та очікуваним ефектом.

Далі сценарії мають бути розглянуті на засіданні ради оборони Києва, або робочою групою, яка прийматиме рішення.