Україна вирішила багаторічний спір із Румунією щодо виконання її вимог при будівництві каналу "Дунай - Чорне море".
Як пише ЦТС, про це повідомив повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Спір вдалося вирішити на полях 9-ї наради сторін Конвенції Еспо.
Він зазначив, що спір стосувався зобов’язань України за Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
"Україна дотримується своїх євроінтеграційних зобов'язань за Конвенцією Еспо. На полях дев'ятої наради сторін Конвенції Еспо 20-річний спір із Румунією щодо виконання її вимог при будівництві каналу "Дунай - Чорне море" - вирішено. Ми виконали "домашню роботу" і здолали довгий шлях по приведенню у відповідність проекту до вимог Конвенції", - підкреслив він.
Міждержавний спір стосовно каналу "Дунай - Чорне море", який пролягає Кілійським та Старостамбульським (Бистрим) гирлами в дельті Дунаю, почався ще 2004 року, коли Україна запустила плавання каналом в експериментальному режимі. Проти цього виступили Європейська комісія та Румунія, вони посилалися на природоохоронний статус дельти й відсутність оцінки впливу судноплавства на довкілля.
Для вирішення спору у січні 2005 року на основі Конвенції Еспо була створена Комісія із запиту для формування науково обґрунтованої думки щодо можливих наслідків транскордонних впливів під час реалізації та використання каналу. На початку цього року Румунія просила в України роз'яснень через гідротехнічні роботи в Кілійському каналі - в лютому 2023 року Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв'язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю, запросивши доступ власних суден на місце робіт. Бухарест просив роз'яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснювалися у гирлі Дунаю, а також вимагали припинити роботи, пов'язані з поглибленням дна, якщо вони не пов'язані із підтримкою судноплавства. Українська сторона тоді зазначила, що йдуть роботи виключно з забезпечення навігації до порту Ізмаїл.
