На тлі нинішніх криз гравці логістичного ринку як ніколи потребують софту для керування транспортом (Transport management system, TMS). Такі платформи використовуються для оптимізації маршрутів та автоматизації транспортного менеджменту, вони скорочують витрати та роблять бізнес більш керованим. Але навколо розробки TMS-софту, як і раніше, існує купа стійких міфів та упереджень. Мовляв, це дорого, це довго, це складно у впровадженні. Існує стереотип, що подібні платформи розробляються роками, а гарантувати їхній успіх неможливо. Але я переконаний, що у випадку розумного підходу до розробки, ризики можна мінімізувати й досягти повного влучання продукту "в ціль". Нижче ми з'ясуємо, як уникнути типових помилок під час створення такого рішення та вмістити розробку в адекватні фінансові й часові рамки. Навіщо створювати застосунок, якщо існують готові сервіси? Це перше й ключове питання гравців логістичного бізнесу, які замислюються щодо диджиталізації. Справді, на ринку існують готові "коробкові" сервіси з TMS та CRM-функціоналом, які закривають типові потреби перевізника з менеджменту автопарку. Як правило, це непогані рішення: вони працюють з хмари, надають можливості електронного документообігу, інтегруються з популярними бізнес-інструментами, на кшталт 1С. Тоді навіщо інвестувати у розробку власного аналогічного додатку? На це питання, ймовірно, найкраще зможе відповісти ваш бухгалтер. Коробкові рішення зазвичай працюють за передплатною моделлю, і чим більший ваш бізнес, тим дорожче вам у перспективі буде коштувати сервіс. У великій компанії з парком у кілька сотень машин саме лише впровадження подібної системи іноді може вимагати інвестицій у кілька сотень тисяч доларів протягом двох-трьох років. Ці ресурси можна успішно інвестувати у створення власної системи. На відміну від чужого продукту, вона повністю відповідатиме бізнес-логіці вашої компанії й спиратиметься на найактуальніші технології. Тому перша порада – ретельно підведіть під диджиталізацію фінансову базу, оцініть її у перспективі найближчих 3-5 років. Коробкові рішення зазвичай є вигідними для невеликого бізнесу. Середнім та великим компаніям краще замислитися про власні рішення. Як обрати команду розробки? Короткий пошук у гуглі видасть вам безліч IT-компаній, які готові взятися за подібний проект. Але подібне розмаїття оманливе, оскільки логістична індустрія потребує досвіду та специфічної експертизи. Навіть сильні команди розробників можуть припуститися помилок, якщо раніше не стикалися з цією нішею. Помилки доведеться виправляти – а це час та гроші. Моя порада проста: шукайте аутсорсерів із сильними логістичними кейсами, дивіться портфоліо. Бажаний щонайменше бекграунд роботи з логікою ланцюжків постачання (скажімо, у ритейлі), а в ідеалі - досвід створення TMS. Зверніть увагу, як команда аутсорсерів формулює бачення проекту. Якщо ви не відчуваєте з її боку розуміння вашої ніші або особливостей компанії, це може призвести до серйозних проблем у майбутньому. Особливо якщо ви націлені на розробку великої екосистеми. І наостанок, не ведіться на ціновий демпінг та гучні обіцянки "зробити все під ключ за три місяці", це характеризує недосвідченість команди. Реальніші строки для великого бізнес-проекту – від півроку до року. Зайвий оптимізм може означати недосвідченість, яка призведе до зриву дедлайнів та "зливу" бюджету. Замисліться про масштаби Правильно обраний вектор та масштаб розробки – запорука успіху. Можливо, ви хочете випробувати саму ідею TMS – як автоматизація менеджменту приживеться у вашій транспортній компанії? Чи готові ви інвестувати у створення високорівневої платформи, яка переведе всі процеси бізнесу на цифрові рейки? Це абсолютно різні завдання. Для перевірки функціонала чи гіпотези краще створити MVP (Minimal Viable Product, мінімально життєздатний продукт) із найпростішою архітектурою. Це дешево та швидко, готову платформу можна отримати всього протягом кількох тижнів. Проте масштабувати подібний продукт практично неможливо. На жаль, не всі клієнти усвідомлюють це. Якщо MVP зарекомендував себе добре, то до нього поступово починають прикручувати нові фічі, оскільки це дешево. Але спроба виростити із застосунку з найпростішою архітектурою комплексну платформу рідко закінчується добре. Ми бачили приклади того, як подібні проекти поглинали бюджети й втрачали життєздатність – програми працюють повільно, страждають через проблеми з UX, а підтримувати їх дуже складно. Моя порада – плануйте перспективи розробки для бізнесу на два кроки вперед. Ніколи не варто забувати, що MVP - це найпростіше рішення з коротким життєвим циклом, від якого потрібно буде відмовитися. Чи можливо краще одразу інвестувати у створення платформи з продуманою архітектурою? У моменті це дорожче, але заощадить компанії багато часу та ресурсів у майбутньому. Пам'ятайте про людей Сфера автомобільних вантажних перевезень гостро реагує на людський фактор. З одного боку, вам доводиться мати справу з державною бюрократією та вимогами клієнтів. З іншого боку - водії на дорогах надані самі собі, часто вони слабко мотивовані виконувати бюрократичні нормативи та вимоги компанії: скидати накладні, проводити регулярний техогляд машини, тримати в порядку документацію. TMS-софт може допомогти у розв'язанні проблем із дисципліною та мотивацією водіїв. Але для цього він має бути зручним та практичним, робити правила зрозумілими й надавати співробітникам живі стимули для їхнього дотримання. З нашого досвіду, досягти цього можна двома шляхами: Впровадження у застосунок контрольних функцій. Це може працювати як обов'язкова верифікація умов рейсу з прикріпленням накладних, фотографій вантажу та машини, etc. Без дотримання низки вимог водій просто не зможе запустити у застосунку поїздку. Гейміфікація - впровадження до застосунку ігрових та бонусних елементів, що працюють на мотивацію. Наприклад, постановка завдань водіям у вигляді квестів (умовно, "пройди техогляд на наступній зупинці та отримай бонус"), система досягнень, рейтинги, змагальність. В ідеалі, успіх у таких "іграх" має заохочуватись компанією через систему корпоративних бонусів або премій. Другий підхід набагато перспективніший - це майбутнє менеджменту як такого. Але на практиці TMS-програми сьогодні рідко працюють без контрольних функцій. Питання лише в тому, щоби привчити водіїв до обмежень софту та розумно спонукати їх дотримання. Націлюйтеся на перспективу Іноді новий софт приносить транспортній компанії відчутні результати протягом перших місяців після релізу. Це частіше трапляється з великим бізнесом, де з огляду на масштаби контролювати процеси на місцях без діджиталу дуже складно. Але якщо цього не стається одразу, то говорити про якийсь "провал" проекту буде щонайменше передчасно. Чим більший проект, тим більше буде ймовірність того, що йому потрібен час на "розгойдування": технічне шліфування, доопрацювання бізнес-логіки, навчання та звикання співробітників до нового софту. Йдеться не просто про якийсь новий інструмент, а про масштабне переформатування процесів компанії. Пам'ятайте, що розробка, як і бізнес – це творчий процес, він спирається на перевірку гіпотез та пошук робочих рішень. Якщо на етапі бізнес-планування все зроблено правильно, й проект технічно виконаний добре, результат неминуче буде. Складнощі цілком можливі. Але так чи інакше, за 5-7 років вся логістична індустрія остаточно перейде до діджиталу, й обійтися без софту належного рівня транспортним операторам буде просто неможливо. Чим раніше ваш бізнес пройде крізь діджитал-трансформацію – тим краще. Це означає, що приділивши увагу пошуку необхідних технологій та рішень сьогодні, ви щонайменше не відстанете від конкурентів. А як максимум - серйозно випередите їх та переформатуєте ринок під себе.
Як не "злити бюджет" на цифровому менеджменті автопарку
Facebook0
Twitter