Три роки тому я написав статтю, що чекати від нового керівництва міністерства інфраструктури України. Цікаво порівняти, що зроблено і що потрібно зробити.

 

Конверт перший – вали на попередників або на війну!

Слід зазначити, що в галузі транспорту є політична культура і потрібно починати не тільки з критики, а підготувати Transition book, щоб нова команда не зупинила потрібні ініціативи та проєкти. На жаль, не спрацювала ідея об’єднаних міністерств інфраструктури та регіональної політики. Після експерименту, проведеного посеред війни, Верховна Рада приймає чергове рішення про поділ міністерств. З перереєстрацією, змінами бюджетних статей, кадровими конкурсами та всіма атрибутами процесу, який може затягтися на місяці. Є ризик, що без якісної регіональної політики ми не отримаємо ресурсів Європейського Союзу.

Україна як країна-кандидат до ЄС повинна затвердити три законопроекти - про залізничний транспорт, автомобільний транспорт та перевезення небезпечних вантажів. Діючу Національну транспортну стратегію до 2030 року необхідно оновити і включити проєкти відбудови, інтегруючи з Ukraine Facility. На конференції відбудови України в Лондоні запущена державна екосистема управління відновленням DREAM, якій бракує списку проєктів за джерелами фінансування (бюджет, МФО, експортні кредити).

В портовій сфері можна відзначити приватизацію першого порту Усть-Дунайськ, в той час як конкурс по Білгород-Дністровському порту всьоме не відбувся. Потрібно готувати ТЕО концесій портів Ізмаїл, Рені та поромного і контейнерного терміналу порту Чорноморськ для збільшення приватних інвестицій в порти. Надзвичайно важливим було днопоглиблення каналу Бистре до 6.5 м, що зумовило розвиток і збільшення вантажопотоку дунайських портів.

Не була реалізована рамкова угода по фінансування поставки та спільного виробництва електровозів з французькою компанією Alstom, хоча є контракт без локалізації на ще одну партію американських тепловозів Wabtec.

 

Конверт другий – все буде добре!

З Європейським Союзом укладено Угоду про відкрите небо з ЄС та можна спробувати відновити авіаційне сполучення в аеропортах Львів та Ужгород за умови забезпечення НАТО протиповітряної оборони західних областей.

Правління та наглядову раду Укрзалізниці потрібно перезавантажити та запроваджувати дієвий план виходу з кризи, з поділом на 3 компанії, закупівлею нових пасажирських вагонів, концесією вокзалів та капітальним ремонтом колій. Пріоритетом має стати продовження євроколії 1435 мм до Львова, Чернівців, Ужгорода, Ковеля та будівництво мультимодальних терміналів на кордоні.

Дорожній фонд потребує додаткових джерел фінансування з огляду на масштабні інфраструктурні проєкти відновлення, але це потрібно робити з огляду на лінію фронту та відсутність перспективи логістики мирних вантажів в напрямку держав-агресорів Росії та Білорусі. В умовах дефіциту фінансування необхідно використовувати національну транспортну модель для визначення якої категорії має бути міст біля Чернігова або кільцева дорога біля Миколаєва.

Щодо кредитних проєктів ЄБРР та ЄІБ по дорогах – акцент змістився на розбудову пунктів пропуску та під’їзних шляхів до кордону з ЄС (північний обхід Львова, Львів – Рава-Руська). Через зростання потоку пасажирів та вантажів зараз вдалий момент нарешті запустити пілотний проєкт концесії дороги Львів - Краківець.

Укладена і буде продовжена ще на 1 рік угода про лібералізацію вантажних перевезень (транспортний безвіз), але новій команді Мінінфраструктури потрібно відпрацювати механізми запобіжників перекриття кордонів в країнах – сусідах, особливо з Польщею.

 

Конверт третій – пиши лист для наступника!

Слід пам’ятати, що час на посаді досить обмежений і всі чекають швидких результатів з відбудови. Все буде інфраструктура та Україна!