Сьогодні Україна активно розвиває цей напрямок і співпрацює з Європейською Комісією та міжнародними компаніями для вироблення чіткого механізму роботи з розвитку внутрішніх водних шляхів і гармонізації законодавчої бази в даному секторі транспорту. Розвиток внутрішніх водних шляхів – це пріоритетний напрям діяльності Міністерства інфраструктури України, а відновлення у повному обсязі судноплавства на Дніпрі, Дунаї та Дністрі – одна з основних задач.
Підписавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ми взяла на себе низку обов’язків щодо розвитку внутрішніх водних шляхів, зокрема, щодо розробки у співробітництві з ЄС стратегії розвитку річкового транспорту, включення річкового транспорту в систему мультимодальних перевезень та мережу пріоритетних транспортних маршрутів з огляду на підтримку впровадження державної політики щодо розвитку України як транзитної держави, імплементації до національного законодавства норм європейського права в галузі внутрішнього водного транспорту.
Внутрішні водні шляхи України включають річки, визначені Європейською угодою про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, зокрема, річки Дунай (Р80), Дніпро (Р40), Дністер (Р90)
Перевагами використання внутрішніх водних шляхів є низька собівартість вантажоперевезень, порівняно невеликі інвестиції для роботи, низьке екологічне навантаження на навколишнє природне середовище, що з кожним роком набуває все більшої актуальності. Зокрема, за показниками енергоефективності та екологічності річковий транспорт превалює над іншими видами транспорту, що визначає його активне використання в Європі.
Україна має дуже високий річковий судноплавний потенціал з довжиною водних шляхів близько 6200 км, які придатні для експлуатації. В цілому, ріками України можна перевозити 10-12 мільйонів тонн вантажів на рік. Проте існуюча інфраструктура річкових причалів не відповідає сучасним міжнародним технічним специфікаціям і стандартам і використовується тільки на 5-10 % своєї потужності.
Поновлення активної річкової торгівлі дозволить досягти вантажообігу між країнами на рівні 4 млн. тонн на рік та надасть поштовх до розвитку логістичних центрів, з яких вантажі можуть бути відправлені до споживачів в Європі та Азії.
Дунай. Річка Дунай є одним з основних ВВШ України. Відповідно до європейської угоди про основні водні шляхи міжнародного значення вона відноситься до річкових судноплавних маршрутів найвищої категорії Е. Три українських морських порти розташовані на р. Дунай. Це Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Глибоководний судновий хід "Дунай – Чорне море" включений до Переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші ВВШ міжнародного значення. До ВВШ Дунаю належать:
- від кордону України та Молдови до Мису Ізмаїльський Чатал (54,0 км, водний шлях Е 80, Клас VII – за класифікацією ЄЕК ООН ) – міжнародний маршрут;
- від мису Ізмаїльський Чатал-рукава Кілійське та Старий Стамбул до гирла Бистре (105.0 км, Водний шлях Е 80-09, Клас VII – за класифікацією ЄЕК ООН);
- Гирло Бистре та підхідний морський канал (12,9 км, Водний шлях Е80-90, Клас VII – за класифікацією ЄЕК ООН).
Основні характеристики української частини водного шляху Дунаю включені до Майстер–плану по оновленню та обслуговуванні фарватеру на р. Дунай і його судноплавних приток Стратегії ЄС для Дунайського регіону. На сьогоднішній день МІУ розроблений план дій для належної реалізації зазначеного Майстер-плану. 20 червня 2016 року в Роттердамі було підписано Дунайську декларацію про поглиблення співпраці щодо розвитку ВВШ.
Дніпро. Загальна довжина ріки Дніпро 2220 км, інфраструктура кого включає в себе 6 шлюзів та 16 річкових портів, портопунктів та терміналів. Наявний річковий флот загальною вантажопідйомністю близько 600 тис. тон здатний щорічно перевозити до 20 млн тон навалювальних матеріалів (мінерально-будівельні вантажі, руда, вугілля), 2,5 млн тон тарно-штучних (метал, лісові, добрива). Розвиток річкового транспорту на річці Дніпро дозволить реанімувати українське суднобудування та судноремонт, а також створить більше 10 тис. нових робочих місць. Перерозподіл вантажопотоків з автомобільного та залізничного видів транспорту на річковий дозволить досягти обсяг перевезень вантажів водним транспортом 20 млн.тон/рік протягом 5 років.
Основні проблемні питання, що стримують розвиток внутрішнього водного транспорту:
- прийняття Закону України "Про внутрішній водний транспорт";
- суттєвий рівень зносу інфраструктури ВВШ та брак бюджетних коштів на її утримання;
- недостатня кількість сучасних терміналів на внутрішніх водних шляхах;
- нестача флоту для перевезень вантажів р. Дніпро та Південний Буг;
- недостатні глибини на р. Дніпро, Дунаї та Південному Бузі.
Річкові інформаційні системи (РІС). У травні 2012 року була створена і введена в експлуатацію річкова інформаційна система України. РІС було розроблено спеціально для забезпечення безпечного і ефективного судноплавства внутрішніми водними шляхами на європейському рівні. РІС призначений для надання користувачу оперативної і довідкової інформації про умови судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (української території р. Дунай і р. Дніпро), про рух та дислокацію флоту, стан гідротехнічних споруд і водних шляхів, вантажні і транспортні потоки. Ця система відповідає європейським стандартам і директивам ЄЕК ООН.
Центр управління РІС знаходиться в Одесі. Крім того, система центру управління складається з шести підцентрів на р. Дніпро і 3-х підцентрів на р. Дунай, а також 24 автоматичних станцій АІС (Автоматична індентифікаційна система) на р.Дніпро і двох автоматичних станцій АІС на р. Дунай, які об'єднані в мережу. Субцентри розташовані на каскаді Дніпра в містах Нова Каховка, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Світловодськ, Канівський та Вишгород (Київ). У зонах покриття цих підцентрів використовується зв'язок дуже високої частоти.
Ключовою особливістю проекту є наявність спеціально розробленого веб-порталу (http://ukrris.com.ua), яка інтегрує інформацію з підсистем РІС і надає користувачам інформацію в реальному масштабі часу.
Ряд елементів електронної навігації, в тому числі можливість автоматичного обміну інформацією по каналу АІС, автоматична відправка повідомлень на судно, моніторинг навігаційного програмного забезпечення з використанням технології AIS AtoN, передача диференціальних сигналів через глобальну навігаційну супутникову систему (ГНСС) і т.д. реалізовані в РІС.
Відмінною особливістю системи є можливість відправки електронних повідомлень човнових майстрів, які автоматично переведені на 24 європейські мови. Кожне судно, на Дніпрі та Дунаї має можливість використовувати всі послуги, що надаються RIS.
Україна створила найбільший проект РІС в Європі. Вона охоплює 100% внутрішніх водних шляхів.
Закон України "Про внутрішній водний транспорт". В рамках реформи транспортної інфраструктури на розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект 2475а "Про внутрішній водний транспорт". Сьогодні існує ситуація, коли ВВШ використовуються не повною мірою, що зумовлено недосконалістю нормативно-правової бази в галузі внутрішнього водного транспорту, більшість правовідносин в якій на даний час врегульовано на рівні підзаконних нормативно-правових актів.
Процеси розвитку внутрішніх водних шляхів відбуваються за окремими напрямами на основі багатогалузевих законів без врахування особливостей галузі внутрішнього водного транспорту.
Відсутність встановленої законом правової основи функціонування та розвитку внутрішнього водного транспорту у країні з однією з найбільших судноплавних річок (р. Дніпро), що протікає через всю територію України, не дозволяє в повному обсязі забезпечити комплексний розвиток, нарощування потенціалу та підвищення конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту, що потребує врегулювання.
Новації, передбачені законом:
- відкриття внутрішніх водних шляхів для торговельних суден під іноземним прапором;
- спрощення процедур контролю під час виходу суден з ВВШ, пов'язаних з дотриманням безпеки судноплавства, митними та прикордонними формальностями;
- фінансування утримання шлюзів енергогенеруючими компаніями та відміна для судновласників плати за шлюзування;
- звільнення річкових суден від сплати канального збору за проходження Бузько-Дніпровсько-Лиманським і Херсонським морськими каналами глибоководного
- суднового ходу "р. Дунай-Чорне море" та корабельного й канального зборів за проходження транзитом акваторій морських портів у разі сплати ними протягом поточного рейсу річкового збору;
- відміна плати з суден за проходження підйомних ферм мостів, що розводяться згідно з графіком;
- демонополізація лоцманських послуг внутрішніх водних шляхах України.
Запропонований проект акта є спеціальним галузевим законом у сфері внутрішнього водного транспорту, який, зокрема, регулює діяльність внутрішнього водного транспорту, використання річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, визначає правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою судноплавства, адміністрації внутрішніх водних шляхів України, власників портів (терміналів), судновласників, інших суб’єктів господарювання внутрішнього водного транспорту, споживачів їхніх послуг (товарів, робіт).
Проектом акта визначаються основоположні принципи функціонування та розвитку річкових водних шляхів:
- забезпечення рівності прав усіх суб’єктів господарювання шляхом створення конкурентного середовища серед суб’єктів, що виробляють одну продукцію (товари, роботи, послуги) на внутрішньому водному транспорті;
- забезпечення захисту державних інтересів та збереження у державній власності стратегічних об’єктів інфраструктури;
- забезпечення ефективної та економічно обґрунтованої взаємодії держави та суб’єктів господарювання з метою розвитку внутрішнього водного транспорту;
- забезпечення сталого комплексного розвитку, нарощування потенціалу та підвищення конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту;
- забезпечення безпеки судноплавства на річкових водних шляхах, життя і здоров’я людини, охорони об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
- запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів на річкових водних шляхах.
Проект закону містить статтю про консультативний орган – Дорадчої ради. Рада складатиметься з представників річкових портів, терміналів, судновласників, НПО та інших. Прийматиме рекомендаційні рішення з основних питань ВВШ, в тому числі: пріоритет використовування річкового збору, визначення пріоритетів в області розвитку, затвердження річного плану роботи на ВВШ і так далі. Правильне функціонування Ради з прозорою системою обліку стане важливим інструментом для залучення зацікавлених сторін і допоможе подолати критику з боку приватного сектора, а також отримати підтримку для справедливої системи стягненн платежів.
Закон про ВВШ включає часткову імплементацію 4х директив ЄС, стосовно технічних вимог до суден ВВШ, сертифікацію, визнання дипломів, річкової інформаційної служби та перевозки небезпечних грузів
Україна є невід'ємною частиною всіх європейських процесів. В силу свого геополітичного положення, Україна є стратегічним гравцем в системі європейського внутрішнього судноплавства, перебуваючи на стику найважливіших транспортних шляхів, що зв'язують Захід і Схід, Північ і Південь.
Не існує жодних сумнівів в тому, що інтеграція українського внутрішнього водного шляху до європейської системи сприятиме:
- досягненю цілей транспортної політики ЄС - високої ефективності перевезень, особливо з точки зору витрат, розробка екологічно чистих і безпечних видів транспорту;
- розкритю і розвитку нових перспектив мультимодальних з'єднання "зелених коридорів" між Чорним і Балтійським морями, а також в напрямку Дунай-Чорне море в сторону Середземномор'я і азіатських ринків;
- забезпеченню кращих зв'язків між основними промисловими центрами і центрами де сформувалися основні обсяги сільськогосподарської продукції;
- відкриттю нових можливостей для туристичного потенціалу країн, що розвиваються;
- поліпшенню соціально-економічних умов для місцевих громад, в тому числі створення нових робочих місць.
Читайте также Речной тормоз: Как реализовать транспортный потенциал Днепра
