Блокада чорноморських портів завдає економіці України не менших збитків, ніж регулярні обстріли російськими ракетами української інфраструктури. "Зерновий коридор" лише частково нівелює цю проблему. Тому Україні варто активніше ставити перед міжнародною спільнотою питання про вільне й безпечне судноплавство у Чорному морі для усіх видів суден й усіх вантажів. Або ж, якщо цього не станеться, про заборону на будь-які перевезення з чорноморських портів рф.

316115733_2275835665921349_9115315462998177093_n

Нацисти та рашисти – різниці немає

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер у травневій статті для видання The New York Times відзначив, що війна росії проти України "це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики". І дійсно практики, зокрема, щодо ведення війни у германських нацистів та їх російських нащадків дуже схожі – терор проти мирного населення, бомбардування цивільних об’єктів, артилерійські обстріли житлових кварталів ракетні удари по енергетичній інфраструктурі і блокування транспортної інфраструктури.

Так, намагаючись поставити на коліна Великобританію, яка у 1940 році самотужки протистояла військовий машині нацистів, Адольф Гітлер наказав адміралам Еріху Редеру та Карлу Дьоніцу задушити супротивника морською блокадою. До кінця року англійці втратили п’яту частину свого торговельного тоннажу, води біля британських портів мінувались нацистами, а самі вони зазнали серії потужних ударів з повітря. Але незважаючи на серйозні економічні труднощі, навіть до необхідності введення карткової системи на продовольчі товари, збройний опір британців з часом ставав все більш ефективним.

Володимир Путін старанно копіює цей метод Адольфа Гітлера – блокування українських портів, до якого агресор вдався з самого початку війни, мало на меті зруйнувати економіку України. І дійсно завданий удар виявився потужним, оскільки великі обсяги української зовнішньої торгівлі, зокрема, майже 80% її експорту, у довоєнні часи проходило саме через порти. І саме їх блокування призвело до того, що падіння ВВП минулого року перевищило 30%, що стало найгіршим показником за весь час незалежності. 

Зернова угода – час на апгрейд

Під тиском міжнародної спільноти рф змушена була частково зняти морську блокаду, дозволивши дозоване вивезення аграрної продукції через порти Одеса, Чорноморськ і Південний. Проте Київ не повинен задовольнятись цією поступкою, адже навіть сільськогосподарські вантажі відправляються в обсягах, далеких від бажаного, а всі інші – й досі не мають доступу до морського експортування.

У 2022 році завдяки "зерновому коридору" вдалося вивезти 16,3 млн тонн агропродукції – де-факто половину всього експорту зерна з України під час воєнного стану (тобто без урахування обсягів, які встигли відвантажити до 24 лютого). Тільки за три перші місяці його роботи отримано понад 3,5 млрд дол. валютного виторгу. За період зі серпня 2022-го до початку лютого 2023-го цифра прямує до 7 млрд дол.

Але в поточному році цього уже замало. Розблокування портів Великої Одеси та Миколаєва для решти категорій вантажів обіцяє як мінімум подвоїти валютний виторг. А насправді кумулятивний ефект буде ще більшим, бо нормалізація логістики дасть змогу українським підприємствам виробляти більше продукції і продавати її за більш конкурентними цінами.

Варто відзначити, що з січня українська сторона фіксує дедалі частіші випадки штучних затримок, які російські інспектори створюють кораблям при проходженні Босфору під егідою програми "Graine from Ukraine".  Зокрема, лише 2-3 судна за добу проходять інспекцію – замість запланованих десяти. Приблизно 120 суден очікує на проходження Босфору упродовж 3-5 тижнів. Відтак у січні світ отримав уже на 25% менше українського зерна, ніж у грудні. За оцінками міністра інфраструктури Олександра Кубракова та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, загалом за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського зерна.

"Представники рф в складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, які прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Зокрема, російські інспектори свідомо уповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час та шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування", - відзначили очільники міністерств у своїй спільній заяві.

66_big

Розширення зернової угоди – аргументів все більше

Перелічені факти можуть стати слушним поштовхом для перегляду зернової ініціативи у глобальнішому масштабі. Тим більше, що теперішня угода зберігає чинність лише до середини березня, за наявною інформацією, вже розпочалися переговори щодо її продовження.

З одного боку, на цих переговорах можна очікувати ослаблену залученість Туреччини, яка нині цілком зосереджена на подоланні наслідків страшного землетрусу. З іншого, в України назбиралося достатньо аргументів, щоб апелювати до міжнародної спільноти з закликом розширити ініціативу. Причому не обов’язково апелюючи до доброї волі рф. Київ може домагатися й дзеркальної заборони на курсування суден у напрямку російських чорноморських портів і звідти.

Схожим прецедентом з певним допуском можна вважати морську блокаду охопленої війною Югославії на початку 90-х років ХХ ст. Тоді до операції було залучено кілька десятків одиниць флоту й авіації. З Чорним морем (з огляду на його географічне положення) технічно все навіть простіше. По суті, воно – внутрішня водойма, яка із зовнішнім океаном сполучається через два вузькі горла – протоки Босфор та Дарданелли, які контролюються країною-членом НАТО. 

Слід відзначити той факт, що росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з своїх чорноморських портів. "Об'єм перевезень через морські порти рф в Азово-Чорноморському басейні в 2022 році склав понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року. При цьому, інспекції цих суден в Босфорі не відбуваються. Це, зокрема, робить можливим використання росією торговельних суден для отримання вантажів військового призначення задля продовження війни проти України", - звертають увагу О.Кубраков та Д.Кулеба.

Таким чином питання може стояти так: або нульовий транзит для російських вантажів через ці протоки, або ж повернення у Чорному морі до статус-кво 2021 року, тобто до вільного й безпечного пересування усіх суден, з будь-яких пунктів відправлення, під будь-яким прапором.

Економічні втрати – повернути своє

Чому це настільки принципово для України? Тому що, чим швидше вона повернення до звичних обсягів експорту, тим скоріше зможе більш ефективно створити економічну базу для відбудови країни і зміцнити нашу здатність до спротиву агресору. Також це сприятиме вирішенню гуманітарних питань та не допустить подальшого зростання безробіття в країні, особливо в її промислових регіонах.

Візьмемо за базу показники 2021 року. Тоді обсяги українського експорту сягали 68 млрд дол. І тримався він на трьох китах, які забезпечили більш як половину виторгу: чорні метали + руда – 21 млрд дол., зернові – 12,34  млрд дол., рослинні і тваринні жири (головним чином, соняшникова олія) – 7 млрд дол.. Торік, за оперативними оцінками Міністерства економіки, Україна  експортувала товарів на 44 млрд дол., тобто на 35% менше. І саме металева група із трьох виділених вище показала фатальне падіння – в кілька разів. Згідно з державною митною статистикою, у грошовому виразі експорт залізної руди скоротився із 6,9 млрд дол. до 2,9 млрд дол., чорних металів – з 13,9 млрд дол. до 4,5 млрд дол.

В інших ключових сегментах експорту динаміка теж була не надто втішною, та все ж не настільки гнітючою. Наприклад, продажі за кордон соняшникової олії знизилися лише на 14%. Щоправда, водночас аграріям довелося значні обсяги соняшника відправити на експорт просто у вигляді насіння, оскільки вони не мали змоги його переробити. У результаті за цією позицією Україна наростила експортний виторг аж у 33 рази, порівняно з показником 2021 року. Хоч представники АПК великого позитиву в цьому не бачать: адже довелося збувати товар з меншою доданою вартістю. Щодо інших зернових, то експорт кукурудзи вдалося втримати на попередньому рівні – майже 6 млрд дол. виторгу, тоді як  експорт пшениці скоротився більш як на 40% (до 2,6 млрд дол.).

244470093_1465268773855146_7390405072315492306_n-1

Відкриття портів – очікуваний ефект для промисловості

Ще восени 2022 року кілька портових операторів Великої Одеси звернулися до президента України Володимира Зеленського з листом, в якому просили активізувати роботу з деблокади цих портів. У січні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі цю ж тему підняла перший віце-прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. "Те, що нам потрібно зробити зі стратегічної точки зору, – відкрити морські порти. Це стосується не лише продукції сільського господарства, а й сталі", –  цитує її слова видання Bloomberg. Як вважає Юлія Свириденко, розблокування додаткових портів і розширення угоди є однією з передумов для зростання ВВП України на 3% у 2023 році після падіння майже на третину внаслідок російської агресії у 2022-му.

У свою чергу заступник міністра економіки Тарас Качка також розповідав, що піднімав цю тему під час переговорів із міжнародними партнерами. Проте й досі вона виникає у публічному просторі радше спорадично, ніж як системне прохання офіційного Києва до цивілізованого світу. Безумовно, нам потрібно більше зброї на полі бою і постійне  фінансування ззовні, щоб підтримувати життєдіяльність країни. Але й повноцінне відновлення морського експорту здатне стати одним з важливих кроків для наближення перемоги.

Як розповів виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев, у минулому році галузь скоротила виробництво щонайменше на 30%. За його словами, розблокування портів дозволило б зменшити логістичні витрати для феросплавників, вирішити складнощі з експортом готової продукції та зробити можливим постачання імпортної сировини.  Генеральний директор гірничодобувної компанії "Велта" Андрій Бродський оцінив вплив від блокування портів на роботу підприємства як "катастрофічний". "Основний наш клієнт знаходиться у США, традиційно відвантаження йшло через порт Південний. Підприємство працює, але з зовсім іншою рентабельністю, можна сказати негативною", - сказав він.

 За оцінками президента Українського національного комітету Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимира Щелкунова, розблокування морських портів та розширення номенклатури експорту дозволило б нашій країні збільшити валютні надходження до 20 млрд дол. на рік. Він також звернув увагу на те, що світова спільнота обмежила санкціями експорт російської продукції на свої ринки, і українські виробники мають шанс зайняти її місце. Але для цього вкрай необхідно відкрити морські порти, адже залізничні коридори не можуть забезпечити повноцінні потоки товарів. І разом з країнами-партнерами, ООН та бізнес-організаціями, питання розблокування портів можна підняти на найвищий рівень обговорення.

Тож, цілковито можна погодитися з позицією колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна.  "Нам необхідно розширювати зерновий коридор на всі види вантажів, в тому числі й насипні і контейнерні перевезення. І це можливо зробити! Ми бачимо: росія слабка і не має змоги контролювати Чорне море. Її позиція може бути переламана спільним підходом України, Туреччини і наших союзників", – вважає ексміністр.