Ще два роки тому, у розпал повномасштабного російського вторгнення, контейнерні перевезення через українські порти здавалися неможливими. Блокада Чорного моря, мінування акваторій, атаки на портову інфраструктуру та високі страхові ризики через воєнні дії фактично зупинили роботу ключових портів України. Проте початок 2024 року став переломним, а 2025 рік закріплює цей тренд: українські порти поступово повертаються до життя. Хоча відновлення відбувається нерівномірно, а виклики залишаються, перші комерційні судна вже заходять в акваторії Одеси, Чорноморська та Південного.
Відновлення морських хабів Великої Одеси
Порт Одеси, який до війни був найбільшим у Чорноморському басейні з річною пропускною спроможністю 40 мільйонів тонн вантажів, включно з 900 000 TEU, знову набирає обертів. Після припинення дії Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року Росією, Україна за підтримки західних партнерів відкрила тимчасовий морський коридор у серпні 2023 року. Цей коридор, що з'єднує порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ, Південний) із Босфором, довів свою ефективність: за даними GMK Center, з серпня 2023 року до березня 2024 року через нього було експортовано 34 мільйони тонн вантажів, переважно зерна та металопродукції. У 2024 році обсяги контейнерних перевезень у портах Одеси зросли на 77%, досягнувши 133 000 TEU. У 2025 році цей тренд продовжується. Провідні глобальні оператори, такі як Maersk і MSC, відновили заходи суден до портів Великої Одеси. Зокрема, Maersk запустив новий сервіс у жовтні 2024 року, що з'єднує Чорноморськ із портом Констанца (Румунія) та Порт-Саїд (Єгипет). Ці маршрути працюють під спеціальним страхуванням, а безпеку судноплавства забезпечують Військово-морські сили України та міжнародні партнери.
Порт Чорноморськ, розташований на південний захід від Одеси, є лідером із перевалки контейнерів серед українських портів, обробляючи близько 60% усього вантажообігу України разом з Одесою та Південним. У 2025 році порт активно розвивається як мультимодальний хаб, інтегруючи морські, залізничні та автомобільні перевезення. Контейнери, що прибувають до Чорноморська, можуть бути відправлені залізницею до внутрішніх логістичних центрів у Львові, Дякові чи Ковелі протягом 1-2 діб. Концесія контейнерного терміналу в Чорноморську, про яку повідомлялося в 2024 році, привернула увагу міжнародних інвесторів, таких як HHLA (Німеччина), що може збільшити його пропускну спроможність до 600 000 TEU на рік у перспективі.
Порт Південний, розташований за 30 км від Одеси, відомий як глибоководний порт із можливістю приймати судна з осадкою до 14 м. У 2025 році він став майданчиком для експериментів із перевалкою високотехнологічних товарів, прийнявши судно з електромобілями. Цей порт також відіграє ключову роль у тимчасовому морському коридорі, обробивши у жовтні 2023 року балкер із 170 000 тоннами залізної руди. Модернізація інфраструктури, зокрема оновлення кранів і впровадження IT-систем, сприяє підвищенню ефективності порту.
Розширення логістичної мережі та міжнародна підтримка
Одним із ключових елементів відновлення логістики є розвиток "сухих портів" - внутрішніх логістичних хабів, які з'єднують морські порти з глибиною країни. Сухі порти у Львові, Києві, Тернополі та інших містах дозволяють швидко доставляти контейнери до промислових центрів, таких як Житомир чи Харків, протягом 2-3 діб. Ці хаби інтегруються із залізничними та автомобільними мережами, підвищуючи гнучкість логістики. Сухий порт у Львові, зокрема, став важливим вузлом для транзиту вантажів до ЄС.
Відновлення портової інфраструктури стало можливим завдяки комбінації політичної волі, міжнародної підтримки та гнучкості українських компаній. ЄБРР, USAID і приватні інвестори, такі як TIS і Nibulon, активно вкладають кошти в оновлення техніки та цифрові рішення. Зокрема, ЄБРР з моменту повномасштабного вторгнення виділив фінансування в рамках ініціативи Solidarity Lanes та інших програм. У 2025 році триває робота над створенням та наповненням Фонду відновлення портової інфраструктури, який підтримує проєкти з модернізації та підвищення безпеки судноплавства.
Нові маршрути та геоекономічне значення
Контейнерні потоки в 2025 році не обмежуються Чорним морем. Порти на Дунаї, такі як Рені та Ізмаїл, відіграють дедалі більшу роль у транзиті вантажів до Балкан і Туреччини. Чорноморськ також активно інтегрується в європейські транспортні коридори, такі як TRACECA та Trans-Caspian Corridor, що дозволяють Україні обходити російські маршрути. Очікується, що в 2026 році обсяги перевалки в Чорноморську досягнуть 700 000 TEU, за умови значного поліпшення безпекової ситуації та стабільних інвестицій.
Відновлення українських портів - це не лише про логістику, а й про геоекономіку. Україна повертається на глобальну мапу морських перевезень, зміцнюючи свою позицію як ключового гравця в Східній Європі. Порти Одеси, Чорноморська та Південного стають не лише інфраструктурними об’єктами, а й символами стійкості та економічного відродження. Кожен контейнер, що заходить в акваторію Одеси чи Чорноморська, є сигналом для світу: Україна не лише виживає, але й готова конкурувати на глобальному ринку. У перспективі, за умови стабілізації безпекової ситуації, Україна має шанс не просто повернути довоєнні обсяги перевезень, а й стати новим центром контейнерної торгівлі в регіоні.
