На що потрібно зважати в процесі цифровізації "Укрзалізниці"?

Останнім часом на різноманітних інтернет-ресурсах, які висвітлюють роботу залізничної галузі України, з'явилася низка статей, присвячених стану інформаційних технологій в "Укрзалізниці". Слід визнати, Українській залізниці дійсно загрожує небезпека стагнації ІТ-галузі, що вкрай негативно позначиться на її експлуатаційних показниках, дохідності та привабливості для клієнтів.

Не вдаючись у причини, які викликали такий стан справ, хочеться надати декілька порад керівникам - очільникам напрямку інформатизації в "Укрзалізниці".

1. Варто згадати, що впровадження автоматизованих систем на залізничному транспорті колишнього СРСР (а значить і України), розпочалась у 70-х роках минулого сторіччя, коли більшість нинішніх працівників ще не народились або відвідували дитячий садок. Цими роботами займались не найгірші програмісти та технологи, і їх фінансування було на цілком пристойному рівні.

2. Доцільно ознайомитися зі всім обсягом робіт з автоматизації діяльності залізничного транспорту, виконаним попередніми поколіннями ІТ-фахівців, їхньою етапністю та результатами. Інколи навіть негативний досвід є корисним для подальшої роботи. І зрозуміти: quick win не буде. Всі прості задачі автоматизації залізничного транспорту давно вирішені. Задачі середньої складності - теж. Залишилися тільки складні та надскладні задачі, на розв’язання яких підуть десятки, а то і сотні людино-років.

3. У більшості нових керівників ІТ-галузі одразу виникає бажання робити те, чим вони займалися на попередніх місцях роботи - переробити веб-сайт, змінити програмне забезпечення бухгалтерії, документообігу й кадрової роботи. Це все, звісно, добре, але потрібно пам’ятати: залізничний транспорт живе "з колеса". Максимум зусиль (а значить і коштів) доцільно вкладати саме у спеціалізоване програмне забезпечення для основної діяльності залізничного транспорту - перевезення вантажів та пасажирів.

4. Дуже рекомендується хоча б у загальних рисах ознайомитися з технологічними процесами залізничного транспорту, які є об’єктами автоматизації. І це, мабуть, найскладніше завдання. Кількість нормативних і розпорядчих документів, що описують технологію роботи, і на підставі яких розробляється програмне забезпечення, сягає кількох тисяч одиниць для кожного напрямку діяльності залізниці (керування перевізним процесом, вантажна та пасажирська робота, локомотивне та вагонне господарства, інші). Без розуміння керівництвом ІТ-структури "Укрзалізниці" сутності технології залізничного транспорту всі спроби розвитку автоматизованих систем заздалегідь приречені на поразку. Наївним також є підхід "Ми закупимо найновітніше програмне забезпечення, наберемо програмістів, які ним володіють, і швидко тут все автоматизуємо". Без знання залізничної технології будь-який суперсучасний софт перетвориться на чергову "вундервафлю[i]".

5. Особливу увагу при впровадженні автоматизованих систем потрібно приділяти забезпеченню повноти, своєчасності та достовірності інформації про первинні документи: накладна та відомість подачі-забирання вагонів у вантажних перевезеннях, квиток у пасажирських перевезеннях, нормативний графік руху, натурний лист та графік виконаного руху у перевізному процесі, маршрут машиніста у локомотивному господарстві і т. і. Без цього будь-який звіт не буде вартий того паперу, на якому він надрукований: принцип GIGO[ii] ніхто не скасовував.

6. Керівництву слід усвідомлювати, що найціннішим ресурсом ІТ-галузі є фахівці, особливо ті, які працюють на перетині спеціальностей: програмісти, що володіють технологією роботи залізниці, технологи, обізнані у специфіці об'єктів впровадження (станцій, депо, товарних контор) і можуть ефективно взаємодіяти з замовниками інформаційних послуг, адміністратори технічних засобів, які розуміють потреби користувачів на робочих місцях. Наразі таких людей стає все менше, і припливу нових не спостерігається. А зовнішніх компаній, які мають такі кадри, стає все менше, і ті вже починають згортати свою співпрацю з УЗ.  Чи є ще шанс виправити ситуацію? Невідомо…

7. І нарешті, коли ІТ-керівники пройдуть усі перелічені вище кроки, їм потрібно буде ініціювати створення Програми інформатизації залізничного транспорту України. Очевидно, що до цієї роботи мають бути залучені всі галузеві департаменти АТ "Укрзалізниця". Не менш очевидно, що тільки кураторство програми першою особою залізничного транспорту може забезпечити ефективну взаємодію між усіма причетними підрозділами. У Програмі повинні бути синхронізовані етапи розробки та впровадження спеціалізованого програмного забезпечення (дослідна та постійна експлуатація), розвиток серверного обладнання, мережі передачі даних, систем захисту інформації. Під всі заходи Програми мають бути визначені кошти, які будуть передбачені у планах капітальних інвестицій та фонді заробітної плати на подальші роки. Слід зазначити, що в історії "Укрзалізниці" було два подібних прецеденти розробки програм інформатизації, які в подальшому дали значний виробничий та економічний ефект.

Наприкінці хочеться побажати інформаційній галузі АТ "Укрзалізниця" кардинальної зміни стану, в якому вона перебуває, та відновлення періоду досягнень, якими можна пишатись.