У грудні росія посилила атаки на українські морські порти та енергетику. Російські атаки ускладнили роботу як морських терміналів, так і залізниці, яка забезпечує доставку вантажів до них. Що вже казати про енергетичні об’єкти, які забезпечують роботу портів, рух поїздів та й загалом населення країни.

Порти під тиском

Внаслідок перебоїв з електропостачанням порти перейшли на повільне, послідовне завантаження – по одному судну, повідомляла компанія ASAP Agri. 

"Для роботи потрібно щонайменше 4 мегавата енергії на годину, а резервна генерація забезпечує вдвічі менше. Потім відновлюється електропостачання – ми працюємо.  Але знову прилітає – і ми не можемо працювати", – розповів ЦТС керівник одного з терміналів у Чорноморську.

"Росіяни до того ж можуть перешкоджати нашій роботі, навіть не вражаючи цілі. Повітряні тривоги призводять до простою, темпи обробки вантажів знижуються", – додав він.

Співвласник агрохолдингу "Агровіста" Юрій Скічко каже, що енергоінфраструктура самих терміналів та портів в цілому зазнала різних ушкоджень. Тому хтось продовжує працювати на 10% потужності, хтось – на 30-50%, хтось – на 50-70%. 

"Через пошкодження залізничної енергоінфраструктури потужності з доставки вантажу значно падають майже до нуля, а десь на 2/3 чи половину. В дорозі з моменту прильоту велика кількість вагонів простоює та все ж таки якась кількість рухається і відвантаження суден продовжується", – розповів він. 

"Всі служби намагаються відновити роботу терміналів, портів, залізниці. Відповідно компанії намагаються врахувати ці фактори та переплановують, по можливості, логістику на авто, контракти намагаються продовжити в термінах виконання та нові укладати з урахуванням сповільнення руху вантажу. "Укрзалізниця" робить максимальні кроки, щоб відновити рух вантажу", – зазначає Скічко.

Учасники ринку логістики кажуть, що затримки із завантаженням та розвантаженням суден у портах Великої Одеси створюють ефект хвилі і впливають на подальші операції у інших портах, зокрема на Дунаї. Операційний менеджер компанії Avalon Shipping Катерина Кононенко описує таку ситуацію. 

"Ми чекаємо на судно в Суліні, а воно на десять днів затримується з розвантаженням в Одесі. Десять днів, за які ніхто не заплатить власнику додатково, оскільки час простою не враховується під час тривоги. А тоді ще руйнують міст у селі Маяки, який забезпечує найближче сухопутне сполучення з портами Дунаю, що ще більше ускладнює ситуацію", – розповіла вона.

Генератори сьогодні, гроші завтра

Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба запевняє, що робота над посиленням безпеки морських портів ведеться щодня. "Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура", – зазначив він.

Про необхідність максимально заживити порти від когенераційних газово-поршневих установок говорили давно. У 2022 році стивідорні компанії змушені були оперативно займатися закупівлею генераторів та пошуком альтернативних джерел для живлення потужностей. Далі доводилося посилювати зусилля із зебезпечення терміналів резервними генераторами тощо.

Зокрема, у компанії "Нібулон" розповідають, що на філії "Бессарабська" в Ізмаїлі завдяки генераторам змогли забезпечити повну енергонезалежність елеваторів. Крім того, запровадили безпаперовий документообіг і автоматизували кількісно-якісний облік.

Допомагали і міжнародні партнери. Так, у 2023 році Фонд Баффета за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) передав українським портовикам 12 потужних генераторів. Також повідомлялося, що Чорноморська філія АМПУ отримала шість дизель-генераторів на автомобільному шасі потужністю 550 кВА за міжурядовою угодою України та Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Генератори зможуть повністю забезпечити потреби в електроенергії адміністрацій філій.

"Наразі 70% енергії йде саме на порт, навантаженість дуже велика. Декілька портів вже подали заявки на такі проєкти і зараз погоджують їх з Міністерством інфраструктури", – розповів восени минулого року очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

Нині уряд опрацьовує запуск програми компенсацій для підприємств, які самостійно забезпечують резервне електроживлення. Йдеться про часткове відшкодування витрат на генератори, акумулятори, джерела безперебійного живлення, мобільні електростанції та паливо. 

"Такий підхід дозволяє бізнесу підтримувати роботу навіть під час атак і тривалих відключень. Резервне та децентралізоване живлення – основа безперервної роботи бізнесу, портів і логістики в умовах війни. Саме ці інструменти дозволяють підприємствам вистояти і продовжувати роботу навіть під обстрілами", – розповів віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. 

"Шукаємо можливість запустити цю підтримку за рахунок наявних бюджетних ресурсів якнайшвидше", – запевняє він.

Президент Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктор Берестенко має сумніви, що уряд справді віднайде кошти на відшкодування витрат бізнесу. Особливо зважаючи на те, що буквально нещодавно той таки уряд запропонував бізнесу самотужки вкладатися у формування груп протиповітряної оборони. 

"За чотири роки чиновники могли багато чого зробити, могли більше подбати про забезпечення додаткової генерації. Буде тільки гірше, генератори та когеретаційні устновки бізнесу доведеться купувати собі самостійно. А додаткова генерація терміналам справді потрібна", – прокоментував він ЦТС.

"Якщо і будуть якісь кошти на компенсацію бізнесу автономної генерації, то хіба що за рахунок міжнародних партнерів. Періодично ми чуємо про фінансову допомогу, яку дають саме на покращення портової інфраструктури. Як ті 50 млн євро від Євросоюзу, які рік тому наш уряд спрямував на ремонт портової інфраструктури", – додав ЦТС інший учасник ринку логістики.

"Поки тут допомоги ми не отримували, усі чотири роки бізнес самостійно вирішує цю проблему, але повністю потреби не закрили, треба далі працювати над цим", – зазначив співрозмовник ЦТС.

До речі, за даними ЦТС, державні стивідори (ДП "Одеський морський торговельний порт", ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ") вже зараз замовляють додаткові дизель-генератори.

Загалом, для посилення енергостійкості як морських портів, так і загалом Одещини, потрібно розбудовувати розподілену генерацію – від газопоршневих установок потужністю до 30 МВт до вітрових електростанцій.

Додаткові опції

Портовики розглядають для себе і додаткові варіанти. Так, навесні цього року повідомлялося, що в Ізмаїльському морському торговельному порту планують реконструювати систему електропостачання. Сонячна електростанція має компенсувати споживання електроенергії адміністративними та виробничими будівлями.

Раніше Україна вела переговори про залучення Одещини електроенергією з турецьких суден-електростанцій. Судна компанії Karpowership здатні виробляти по 250 МВт енергії, і у 2022 році Україна розглядала можливість залучення трьох таких суден. У 2023 році "Енергетична компанія України" навіть підписала з турецькою стороною меморандум про використання 500 МВт потужностей, а уряд спростив підключення суден-електростанцій до енергомережі.

Планувалося, що з 1 грудня 2024 року два судна почнуть постачати електроенергію для Одеської області, де в зимовий період споживання сягає 1400 МВт. Але, як писало видання Forbes Ukraine, угода зірвалася через надто високу вартість оренди та невигідні умови безпеки. 

Підрахунки показали, що вартість електроенергії перевищила б ринкові тарифи більш ніж удвічі, а фінансування від міжнародних партнерів залучити не вдалося. При тому, що Україна витратила на підготовку інфраструктури для цих суден близько 300 млн грн, перш ніж вирішила сконцентруватися на розвитку розподіленої газової генерації.

Втім, за нинішніх умов повноцінно заживити порти ці судна, певно, і не змогли б – турецька компанія наполягала на тому, що у разі загрози вони можуть вийти у відкрите море. 

Тим часом Американська торговельна палата в Україні звернулася до міжнародних партнерів із закликом негайно посилити повітряний та морський захист України та критично важливої портової інфраструктури Чорного моря. 

АСС говорить про "прямий ризик порушення глобальних ланцюгів постачання продовольства та сировинних товарів" і про "зростання цін на продукти у супермаркетах різних країн та погіршення ситуації з голодом у найвразливіших регіонах планети".

Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами. Зокрема, з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів, зазначає Американська торговельна палата.

Читайте також Приватні ППО в поміч: чи допоможе нова урядова ініціатива посилити захист портів