Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (або Середній коридор), який пролягає в обхід росії через Центральну Азію та Кавказ, від початку не видавався особливо привабливим для перевізників через те, що доводиться долати Каспійське і Чорне моря. Втім, після повномасштабного вторгнення рф в Україну вантажі все ж почали частково переводити на Середній коридор, а обсяг транзитних залізничних контейнерних перевезень територією росії та білорусі, хоч і не надто стрімко, та все ж знизився.
Українські порти теж зазначені на карті Транскаспійського маршруту, а в 2016 році з порту Чорноморськ по ТМТМ, як відомо, було відправлено перший тестовий контейнерний поїзд. Тоді на цьому і зупинилися - через бюрократичні, політичні фактори та відсутність вантажопотоку. Проте того ж року "Укрзалізниця" увійшла до складу Координаційного комітету з розвитку "Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту". За поточних умов транзит територією України для західних вантажовласників, звісно, не є прийнятним варіантом. Але й відмовлятися від цієї ідеї на майбутнє керівникам галузі не варто. Тим більше, що розвиток Середнього коридору набуває дедалі більшої актуальності.
Які ж новини надходять зі Сходу щодо розвитку цього маршруту?
Що відбувається
У І півріччі 2025 року обсяг вантажоперевезень ТМТМ досяг 2,3 млн тонн, що на 7% більше аналогічного періоду минулого року. Для розвитку ТМТМ було поставлено завдання об'єднати зусилля з Китаєм, Азербайджаном, Грузією та Туреччиною. Було розроблено дорожню карту із синхронного усунення "вузьких" місць до 2027 року.
У її рамках вже завершилося будівництво залізничної ділянки Достик-Мойинти, ведеться будівництво обхідної лінії станції Алмати, модернізується портова інфраструктура: проведено днопоглиблення акваторії порту Курик, запущено зерновий термінал потужністю 1 млн тонн і контейнерний хаб у порту Актау.
Створене у 2023 році спільне підприємство Middle Corridor Multimodal за участю Казахстану, Азербайджану та Грузії забезпечує мультимодальні перевезення за принципом одного вікна з гарантованою вартістю та термінами доставки. Надалі до СП планує приєднатися дочірня компанія Китайських залізниць CRCT - відповідний меморандум було підписано у листопаді 2024 року.
У рамках розвитку портової інфраструктури за межами Казахстану в червні 2025 року в грузинському порту Поті розпочав роботу казахстанський мультимодальний термінал площею 8,9 га та потужністю 120 тис. контейнерів на рік.
Не менш значущою подією став і початок руху китайських автопоїздів Транскаспійським маршрутом: у 2024 році через порт Курик пройшли майже 3,5 тис. вантажівок, а в першій половині 2025 року - понад тисячу.
Днями з’явилася інформація про те, що в рамках розвитку Середнього коридору планується запровадити єдиний транзитний вантажний документ. Це знайшло своє відображення у Дорожній карті на 2025 рік щодо здійснення покращень та комунікацій у відповідній галузі у зв'язку з індикатором "Міжнародна торгівля" звіту "Business Ready" Світового банку.
Що говорять
Днями в.о. генерального секретаря Міжнародної асоціації ТМТМ Нургуль Жакупова дала інтерв’ю виданню "Қазақстан теміржолшіси" щодо поточного стану маршруту. ЦТС наводить ключові тези розмови.
Про поточну актуальність маршруту
За умов трансформації глобальних логістичних ланцюгів і зростання геополітичних ризиків ТМТМ відіграє ключову роль, як напрямок, що доповнює і розширює можливості міжнародної логістики. Маршрут дозволяє ефективно перевозити вантажі з Китаю і Казахстану в Азербайджан, Грузію, Туреччину і далі в країни Європи. Він формує важливий елемент євразійської транспортної архітектури, забезпечуючи конкурентоспроможний за термінами та вартістю логістичний сервіс. На частку Казахстану в формуванні основного обсягу вантажопотоку по маршруту припадає 56% всіх перевезень ТМТМ.
Про середньострокові прогнози щодо обсягу вантажоперевезень
Всі поточні інфраструктурні зусилля країн-учасниць маршруту спрямовані саме на забезпечення стабільного зростання обсягів перевезень у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Тільки протягом першого півріччя 2025 року за напрямком Схід - Захід слідувало 207 контейнерних поїздів, у зворотному напрямку - 25.
Протягом найближчих років очікується подальше збільшення цих показників за рахунок введення в експлуатацію нових портових і залізничних об'єктів, підвищення пропускної здатності ключових вузлів, а також впровадження цифрових рішень, що скорочують транзакційні та часові витрати на маршруті.
Про інфраструктурні проекти, які заплановано для розвитку ТМТМ
Для забезпечення стійкого зростання вантажоперевезень "Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом" Казахстан, зокрема, реалізує низку масштабних інфраструктурних проектів, спрямованих на підвищення пропускної здатності, скорочення часу в дорозі і забезпечення безперебійності логістичних ланцюгів.
На залізничній інфраструктурі завершено роботи з укладання другої колії на ділянці Достик-Мойинти в рамках крупного проекту з розширення пропускної здатності східного коридору. До кінця поточного року планується завершити будівництво залізничної лінії в обхід Алмати на ділянці Жетиген-Казибек бек, що дозволить значно розвантажити вузол і прискорити транзитні перевезення.
Додатково опрацьовуються проекти модернізації майже 800 кілометрів залізниць, включно з будівництвом системи автоблокування на ділянці Шалкар-Бейнеу, а також зведення нових приймально-відправних шляхів у напрямку Бейнеу-Мангістау. Ці заходи спрямовані на усунення інфраструктурних обмежень на шляху до портів.
У морських логістичних вузлах також триває активний розвиток. У порту Курик завершені днопоглиблювальні роботи й збільшена глибина до восьми метрів. У багатофункціональному морському терміналі "Саржа" в порту Курик введено в експлуатацію першу чергу зернового терміналу і терміналу генеральних вантажів, в даний час ведуться роботи з проектування і будівництва другої і третьої черг зазначених терміналів.
У червні 2025 року в порту Актау було відкрито сучасний контейнерний хаб - спільний проект з китайським партнером Lianyungang Port Holding Group. У найближчих планах - реконструкція причалів, проведення днопоглиблення і закупівля спеціалізованого перевантажувального обладнання: вітростійких STS-кранів і контейнеровозів, адаптованих для роботи в складних погодних умовах на маршруті Актау-Баку.
Паралельно розвиваються і міжнародні ділянки маршруту: в Азербайджані - друга фаза Бакинського порту, в Грузії - завершення будівництва тунелів і мостів на перевалі Рікоті, в Туреччині - реалізація довгострокової програми модернізації залізничної мережі до 2035 року, включно з ділянкою Карс-Дивриги. Усі ці заходи спрямовані на формування безшовної, сучасної та високоефективної транспортної артерії між Сходом і Заходом.
Про координацію зусиль щодо усунення "вузьких місць"
Координація зусиль здійснюється в рамках Асоціації ТМТМ, до якої входять всі ключові оператори маршруту. Робота ведеться синхронно і спрямована на поетапне усунення обмежень як інфраструктурного, так і процедурного характеру.
Так, в Китаї в 2024 році введено в експлуатацію спільний казахстансько-китайський термінал в сухому порту Сіань. В Азербайджані триває будівництво другої фази Бакинського порту, нарощуються потужності суховантажних причалів і припортових станцій. Паралельно ведеться закупівля нового рухомого складу - вагонів і локомотивів.
У Грузії завершується модернізація магістралі Тбілісі-Махінджаурі, включно з будівництвом 38 кілометрів нової ділянки та реконструкцією 23 кілометрів на Рікотському перевалі. Після завершення проекту пропускна здатність грузинської залізниці зросте з 27 до 48 мільйонів тонн на рік. Вже в січні 2025 року почався період усунення дефектів, який триватиме 18 місяців.
У Туреччині реалізовують програму розширення залізничної мережі до 28 тисяч кілометрів, розраховану до 2035 року. Особлива увага приділяється ділянці Карс - Диврігі, модернізація якої збільшить пропускну здатність до 20 мільйонів тонн на рік. Також планується закупити 95 електровозів і 20 магістральних тепловозів до 2027 року.
Про роль портів Актау та Курик у забезпеченні безперебійної роботи маршруту
Обидва порти є ключовими вузлами морської частини маршруту ТМТМ. Порт Курик забезпечує пряме поромне сполучення з Азербайджаном. За рахунок збільшення глибини акваторії до восьми метрів порт може обслуговувати великі судна, що підвищує ефективність обробки і скорочує час обороту. У порту триває розвиток інфраструктури: введено в експлуатацію зерновий термінал і термінал генеральних вантажів, реалізується другий і третій етапи їх розширення. Це дозволить значно збільшити обсяги перевалки.
Водночас, порт Актау став майданчиком для запуску контейнерного хабу, створеного для забезпечення високошвидкісної та технологічної обробки контейнерних вантажів. Нині тут ведуться роботи з модернізації причалів, закупівлі високовітростійкого обладнання та впровадження сучасних логістичних рішень.
Про посилення конкурентоспроможністі за умов глобальних викликів
Пріоритетом є оцифрування маршруту. Ведеться робота з інтеграції цифрових платформ усіх ключових логістичних операторів. Мета - створити єдину цифрову екосистему ТМТМ, що забезпечує наскрізну простежуваність, автоматизований документообіг і контроль за переміщенням вантажів у режимі реального часу.
Активно реалізується стратегія контейнеризації вантажопотоків, що дозволяє зробити логістику швидшою, більш безпечною та універсальною. Розвиток контейнерної інфраструктури в портах, на станціях перевантаження і в сухих портах супроводжується оновленням рухомого складу, закупівлею сучасних контейнерів і фокусом на мультимодальних рішеннях.
Читайте також Кавказький вимір: як геополітика впливає на логістику