Наприкінці березня Закарпатська обласна військова адміністрація повідомила, що на березі Тиси може з’явитися річковий порт. "Річковий порт та мультимодальний термінал стануть першими об’єктами такого типу в межах Закарпаття… Вивчаємо документальну базу, проблемні питання, комунікуємо з усіма зацікавленими структурами, щоб розробити стратегію якомога швидшого втілення проєкту", - заявив тоді Мирослав Білецький, заступник голови Закарпатської ОВА. Зазначалося, що реалізація проєкту дозволить "організувати міжнародні перевезення Тисою із виходом до більших судноплавних річок".
ЦТС вирішив розібратися, наскільки реалістичною у найближчій перспективі є реалізація такої ініціативи та які перешкоди можуть завадити її втіленню.
Не нова ідея
Ідеї побудувати порт на Тисі поблизу українсько-угорського кордону виникають не вперше. Приміром, подібні наміри обговорювалися ще в 2007 році. Тоді це пропонувалося в ключі створення промислового парку на базі прикордонних територій Угорщини, України та Словаччини, що оточують Захонь. Угорська сторона анонсувала, що "у Захоні планується будівництво річкового порту на судноплавній річці Тиса, що впадає в Дунай, для додаткової інтенсифікації вантажоперевезень річковим шляхом". Ці розмови велися в контексті намірів Vorskla Steel Костянтина Жеваго збудувати сталепрокатний завод в Угорщині. Тоді в українській компанії розмірковували про "можливість використовувати Тису як транспортний водний шлях" для доставки слябів з України, за умови забезпечення судноплавності річки.
Зараз мова йде про можливість будівництва порту на іншому березі Тиси - на українському. Конкретна інформація про гіпотетичний об’єкт наразі відсутня, проте на одному з фото, розповсюджених Закарпатською ОВА, можна визначити геолокацію майбутнього терміналу. Його хочуть розмістити в кілометрі від прикордонного пункту Тиса (Чоп) - Захонь, біля залізничного мосту, що веде до Угорщини. Розміри ділянки, яку видно на фото (див. нижче), можуть становити приблизно 350 м на 400 м.
Що говорить влада
За словами заступника голови Закарпатської ОВА Мирослава Білецького, "цей проєкт вже спричинив немалий ажіотаж, викликав багато питань".
"З ініціативою збудувати на Закарпатті річковий порт із мультимодальним терміналом до ОВА звернулося державне підприємство "Адміністрація річкових портів". У своєму листі просили надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,69 га. Фахівці підприємства прийшли з конкретною пропозицією та визначеною земельною ділянкою. Вже на цьому етапі виникає чимало запитань, оскільки вона розташована на землях оборони, входить до складу прикордонної смуги та знаходиться між державним кордоном України та лінією інженерно-технічних споруд", - зазначив Мирослав Білецький в коментарі ЦТС.
Водночас, він зауважив, що річковий порт передбачений Генеральним планом області ще на стадії розробки документа. "Це перший проєкт такого типу в області, - говорить він. - Поки що це лише ініціатива. Дуже хороша, зважаючи на нинішню ситуацію і думаючи на перспективу. Але й така, що викликає дуже багато питань щодо реалізації".
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков у коментарі ЦТС також заявив, що "до будівництва порту ще далеко". "Зараз ідеться лише про підготовку до відведення земельної ділянки для мультимодального терміналу й можливо (підкреслюю!) майбутнього річкового порту", - сказав він. Для того, аби такий проєкт винесли на обговорення, було дві причини, зауважує урядовець. Передусім це зміни в логістиці, пов’язані з війною, адже шляхи західних областей України отримали додатковий вантажопотік і в експортному, і в імпортному напрямку. "По-друге, Верховна Рада України в 2022 році прийняла закон, яким спростила відведення земельних ділянок для будівництва мультимодальних перевантажувальних терміналів та річкових портів, - наголосив Юрій Васьков. - Оці два фактори стали передумовою того, щоби з’явилася інформація про те, що подано заявку під відведення землі. Але йдеться тільки про підготовку до землевідводу. Інших рішень стосовно початку будівництва наразі нема".
Найближчим часом це питання обговорюватимуть на профільному підкомітеті Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, повідомив заступник голови комітету народний депутат Володимир Крейденко. "У цьому напрямку треба ще пройти багато підготовчої роботи", - зазначив він у коментарі ЦТС. За словами парламентарія, йдеться про визначення точного місця розташування, прорахунок технічних можливостей, опрацювання питання глибин та висотності мостів, можливо, питання спеціалізованого флоту під наявні габарити та обмеження. За словами депутата, це питання також може потребувати співпраці з угорською стороною та підготовки нормативної бази щодо перетину кордону.
"На даний час рано говорити про те, хто саме займатиметься будівництвом і про які перевезення йдеться, - відзначає заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков. - Мультимодальний термінал може працювати з різними родами вантажів і ми не можемо зараз казати, що це буде тільки такий, чи інший вантаж. Це визначиться на наступних етапах. На мою думку, подібні проєкти мають реалізовуватися на базі державно-приватного партнерства. Будемо вивчати ринок і будемо розуміти, чи є на це попит. Державі вигідніше робити це не за власні кошти, а за кошти приватного інвестора. Натомість держава буде створювати умови для ефективної роботи". Поки що про жодну конкретну компанію, яка може взятися за реалізацію такого проєкту, не йдеться, запевняє заступник міністра.
Відомо лише, що з боку держави за нього відповідатиме ДП "Адміністрація річкових портів". ЦТС намагався звернутися за коментарями до даного відомства, але там від коментарів утрималися. А згодом взагалі стало відомо, що правоохоронці затримали керівника даної Адміністрації на отриманні хабаря.
Що ж до інших спікерів, то Білецький і Крейденко резюмують, що над цим питанням варто працювати задля диверсифікації транспортних перевезень в умовах війни. "Ми робитимемо все від нас залежне, щоб в області відкрився перший річковий порт і мультимодальний термінал", - підсумував перший заступник очільника Закарпатської ОВА.
Юрій Васьков більш стриманий. Він наголосив, що поки не буде розуміння, що цей проєкт вигідний та ефективний, ніхто нічого в нього не вкладатиме.
Чи взагалі Тиса судноплавна?
Зазвичай в уяві наших співвітчизників Тиса - це стрімка карпатська річка, що зовсім не асоціюється із судноплавством. "Верхня частина Тиси ніколи не була судноплавною, - говорить підприємець Анатолій із Берегового. - Тільки в середній і нижній частині вона придатна для цього. А на нашій території знаходиться саме верхня її ділянка. Тут вона мілка. Якщо кажуть про будівництво річкового порту, то найпевніше йтиметься і про днопоглиблення. Мене такі новини, якщо чесно, здивували. Буду стежити за розвитком". Співрозмовник ЦТС вважає, що такий проєкт є дуже амбітним, але потрібним для регіону. Він також пригадує свою прогулянку Тисою на туристичному катері в Угорщині. При цьому зауважує, що, хоч на території сусідньої країни річка й більш повноводна, але й там проводилися певні роботи з днопоглиблення.
Оскільки нам вже відомо, що гіпотетично порт можуть побудувати поблизу Чопу, то розглядати потрібно умови судноплавства по Тисі на території Угорщини, якою далі протікає річка, доки на впадає в Дунай на території Сербії.
Угорські джерела пишуть, що Тиса є судноплавною на більшій частині території країни, на ділянці понад 300 км. Зокрема, до міста Сольнок, а вище по течії судноплавство можливе для менших суден майже до кордону зі Словаччиною. Якщо подивитися на карти і супутникові знімки Google, то можна навіть побачити судна кілометрах в 30 від українського кордону, що перевозять пісок. Ті ж самі карти показують, що Тиса, хоч і тече по рівнині, але є дуже звивистою, що ускладнює судноводіння. На це звертає увагу і один з експертів, з яким поговорив ЦТС, - він, зокрема, говорить, що через це возити вантажі великими партіями не вдасться, а перевезення малими обсягами впливатиме на вартість перевезень у бік їх здорожчання.
Ще одним фактором, який суттєво впливає на судноплавство, є часта зміна рівня води у річці - чи то під час повеней, чи через посухи.
Приміром, пару років тому під час будівництва заводу по виробництву пластикової сировини до міста Тисауйварош обладнання для підприємства доставлялося річкою - частина з порту Констанца (Румунія), частина - з Генка (Бельгія). Всього було здійснено 36 суднопроходів. При плануванні перевезень враховували, що, виходячи з даних за останні 15 років, рівень води в Тисі придатний для здійснення таких перевезень лише протягом короткого часу щороку. За півроку рівень води Тиси знижувався 3 рази до такого рівня, що доводилося тимчасово призупиняти доставку обладнання.
З огляду на таку ситуацію, експерти, думку яких запитав ЦТС, скептично поставилися до ідеї будівництва порту на Тисі. Один з них порадив звернути увагу на те, чи є взагалі в Угорщині на Тисі порти з прийнятним вантажообігом. Угорські джерела відносять до таких портів Сольнок, Чонград та Сегед. Але насправді портами їх не назвеш - це скоріш окремі причали, та й те орієнтовані на пасажирські прогулянкові перевезення.
Це підтверджує і очільник Дирекції водних ресурсів Центральної Тиси Атілла Ловас. У минулорічному інтерв’ю він розповів, що пік вантажних перевезень по Тисі спостерігався 70-80 років тому. Угорський посадовець впевнений в потенціалі річки і вважає, що в наші дні нею можна було б транспортувати велику кількість товарів за значно нижчими цінами, ніж наземний транспорт. Зокрема, мова йде про агропродукцію.
"Найбільша проблема полягає в тому, що рівень води занадто сильно коливається протягом року, щоб побудувати порт безпечно та дешево. У той же час я знаю, що багато людей думають про це, також регулярно обговорюється створення порту в Сольноку… Я особисто вірю, що судноплавство на Тисі відродиться", - говорить Атілла Ловас.
Що ж до можливого українського порту на Тисі, то наразі ця ідея виглядає скоріш як прожект, реалізація якого в поточних умовах здається досить сумнівною. Проте, якщо ініціатори проєкту представлять більше інформації про нього у публічній площині, а інвестори виявлять зацікавленість, то хтозна - можливо, словосполучення "порт на Закарпатті" вже і не виглядатиме таким фантастичним.
Читайте також Прожекти розбудови: Чи всі заявлені інфраструктурні інвестпроекти дійсно потрібні Україні