Попри засудження військової агресії рф та заявлену концепцію ізоляції країни-агресора від демократичного світу, російські товари досі продовжують потрапляти на європейські та світові ринки. За даними офіційної статистики, після початку великої війни проти України росія вдвічі збільшила експорт зернової продукції на зовнішні ринки - з 25 до 50 мільйонів тонн.
В останні дні травня Європейський Союз погодився підвищити тарифи на імпорт російських та білоруських зернових, олійних та продуктів з них. "Ми пропонуємо ввести тарифи на цей російський імпорт, з метою пом’якшити зростаючі ризики для нашого ринку та для наших фермерів. Ці заходи зменшать спроможність росії використовувати (надходження з) ЄС на користь своєї машини війни", - зазначала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Окрім того, у липні, після виборів до Європарламенту, Україна в рамках Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) планує підписати меморандум про повну заборону на експорт російської агропродукції до ЄС.
В той же час питання імпорту металопродукції з рф на порядку денному для ЄС стоїть менш виражено. При тому, що воно полягає не тільки в мільярдних надходженнях, що йдуть на фінансування війни, але й в шкоді для внутрішніх виробників ЄС через демпінг цін.
Якщо порівнювати з 2021 роком, то імпорт металопродукції із рф до країн ЄС знизився на 68%. Проте сильне лобі дозволяє рф продавлювати потрібні для агресора рішення, як от відтермінування заборони імпорту слябів до 2028 року. Ціна питання - 2 млрд євро валютної виручки на рік.
ЦТС поговорив з аналітиком GMK Center Андрієм Глущенко про санкційну політику ЄС в питанні імпорту металопродукції з рф, можливості України її замістити та очікування від наступних пакетів санкцій.
В грудні 2023 року був прийнятий 12-й пакет санкцій. Чи можна говорити після цього про суттєве зменшення імпорту металургійних продуктів з рф до країн ЄС?
Перші санкції проти російської металургійної продукції були внесені у 4-й пакет та почали діяти з 1 квітня 2022 р. Тоді ЄС заборонив імпорт із росії сталевого прокату і труб.
8-й пакет санкцій, який набув чинності 30 вересня 2023 р., розширив раніше ухвалені обмеження - під забороною опинився, зокрема, імпорт напівфабрикатів (квадратної заготовки і слябів). Проте був установлений перехідний період, протягом якого імпорт напівфабрикатів було дозволено, але в обсягах, що не перевищували встановлених квот. Для квадратної заготовки цей перехідний період мав діяти до 1 квітня 2024 р., а для слябів - до 1 жовтня 2024 р.
12-й пакет санкцій, затверджений 18 грудня 2023 р., запровадив обмеження на імпорт з росії чавуну, феросплавів і заліза прямого відновлення (DRI). Заборона на імпорт чавуну та DRI набуває чинності з 01.01.2026 р., а до того часу діятимуть квоти, які передбачатимуть зниження обсягів поставок. Водночас ЄС продовжив дозвіл на імпорт слябів і заготовки з легованої сталі на 4 роки - до кінця вересня 2028 р.
Якщо прослідкувати цю історію санкцій з самого початку, то бачимо, що імпорт з рф до ЄС скорочується. У грошовому вимірі в 2023 році він скоротився на 52% у порівнянні з попереднім роком. Якщо порівнювати з 2021 р., то імпорт знизився на 68%.
Яка саме продукція досі постачається на ринок ЄС у великих обсягах? Якщо говорити про грошовий еквівалент, то скільки рф заробляє на експорті до рф ЄС зараз?
Наразі основними товарами металургійного імпорту з росії залишаються напівфабрикати, чавун та DRI. Наприклад, минулого року імпорт напівфабрикатів з росії склав 3,1 мільйона тонн, при чому 90% від імпорту напівфабрикатів - це були сляби. Імпорт чавуну минулого року склав 1,4 мільйона тонн. При чому цікаво, що чавун - це єдиний товар, обсяги імпорту якого збільшуються: в порівнянні з 2021 роком імпорт зріс у два рази.
Ключова причина в тому, що одним з традиційних постачальників чавуну на ринки ЄС була Україна. Важливу роль у цих постачаннях займали маріупольські металургійні комбінати. Вони захоплені російськими військовими силами і не працюють зараз у рамках української економіки. Відповідно, вийшло так, що місце України зайняла рф.
Які основні фактори того, що російська продукція досі потрапляє на ринок ЄС?
Одна з причин полягає у наявності російського лобі. В ЄС діють металопрокатні заводи, які використовують російські сляби. Це їхня традиційна бізнес-модель - спільні виробничі ланцюжки з російськими постачальниками. Європейські заводи намагаються підтримувати цю модель і далі. Завдяки діям таких заводів ЄС пішов на поступки і пролонгував дозвіл на експорт слябів з рф до 2028 року, хоча початково мова йшла про заборону експорту вже з 2024 року.
Також є певна проблема з переходом на інших постачальників - це не завжди економічно вигідно. Особливо, з урахуванням того, що росія наразі може пропонувати цінові дисконти. У випадку з продовженням дозволу на експорт російських слябів економічна доцільність також була одним з аргументів.
Як ви оцінюєте можливі надходження від експорту продукція ГМК рф у майбутній перспективі?
За перший квартал 2024 року росія заробила на експорті до Європи близько 620 мільйонів євро. 73% від цієї суми - за рахунок слябів. Якщо врахувати, що імпорт слябів пролонгували до 2028 року, то тільки за рахунок слябів найближчі чотири роки рф може отримувати близько 2 мільярдів доларів валютної виручки на рік.
Чи може Україна бути постачальником слябів та витіснити РФ з ринку?
Наші потужності для виробництва слябів дуже обмежені, їх недостатньо, щоб закрити потребу ЄС. Потрібні нові потужності. Один із варіантів - купівля українською металургійною компанією заводу на території ЄС, який зараз простоює, або будівництво нового. Цей завод можна буде завантажити нашою залізною рудою. Такі намагання вже були у компанії «Метінвест», але поки що конкретних результатів немає.
Окрім того, ми могли б збільшити обсяги постачання чавуну мінімум на 1,5 млн т на рік. Україна зараз має потужності, які простоюють. Необхідні умови для цього - наявність логістичних можливостей, щоб вивозити продукцію та завозити необхідну сировину для виробництва, зокрема, коксівне вугілля. Також окрема передумова - це забезпечення стабільного енергопостачання. Останнім часом від металургійних підприємств також надходять сигнали, що потрібно забезпечити баланс між потребами мобілізації і потребами економіки, тому що підприємства можуть зіткнутися з гострим дефіцитом працівників, які могли б забезпечити зростання виробництва.
Ви говорили, що за перший квартал 2024 року росія заробила на імпорті 630 мільйонів євро. Чи можна оцінити об'єми сірого імпорту та як рф обходить санкції?
Для прикладу, рф нарощує експорт напівфабрикатів до Туреччини та Індії. Місцеві підприємства можуть з цих напівфабрикатів виробляти більш складну продукцію з більш доданою вартістю, і продавати на європейський ринок. Звісно, у санкційних пакетах передбачена заборона на імпорт будь-якої продукції, яка виготовлена з російської сталі. Але на практиці важко сказати, наскільки ефективним може бути контроль подібних обмежень.
Але навіть якщо цей санкційний контроль є дійсно ефективним, варто зрозуміти, що російська продукція все одно впливає на ціни на ринку. Треті країни можуть використовувати російську продукцію для задоволення власних потреб, натомість на ринок ЄС продавати іншу, вироблену з іншої сировини і матеріалів, які не пов'язані з росією.
Це негативно впливає на стан європейського ринку, і на цю ситуацію звертала увагу Європейська асоціація металургійних підприємств Eurofer.
Вони, зокрема, зазначали, що підприємства, які працюють з російськими слябами, можуть продавати свою продукцію дешевше, ніж інші європейські підприємства, які працюють з іншими постачальниками. Різниця може сягати 40 доларів за тонну гарячекатаного рулону.
Які логістичні маршрути використовує росія для експорту в країни ЄС?
Росія насправді може використовувати будь-які канали постачання. Це і морський транспорт, і залізничний. Якихось обмежень для них тут немає. За наявними даними, у 2022 році рф більше 75% чорних металів експортувала до ЄС морським шляхом. Скоріше за все, цей маршрут і досі є основним, оскільки багато котирувань на російську продукцію виставляються на умовах FOB Чорне море.
Чого можна очікувати від нового пакету санкцій в контексті металургійної продукції?
Наскільки мені відомо, новий пакет санкцій, який готується зараз в ЄС, не передбачає нових обмежень для російської металургії. Україні було б вигідно закриття імпорту з росії чавуну, але він має припинитися з 1 листопада 2026 року. Тут найголовніше, щоб цей дозвіл, не пролонгували так, як відбулося зі слябами.
Наразі немає якихось сигналів, що терміни дозволу на імпорт слябів можуть змінитися, хоча саме це основна експортна продукція для російських металургійних підприємств, на якій вони заробляють кошти. Ми бачимо, що Європейському Союзу важко вводити нові санкції.
Читайте також Користуючись нагодою: Чому Україна має виштовхати росію с транзиту Китай-ЄС