Кабінет міністрів затвердив в межах механізму Ukraine Facility План України із завданнями відновлення, реформами та індикаторами виконання. Це офіційний документ, який визначає умови отримання допомоги від ЄС.

Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію Мінвідновлення.

Ukraine Facility - це програма макрофінансової допомоги Україні на 2024-2027 роки з бюджетом в 50 млрд євро. Ця програма була затверджена Європейською Комісією в червні 2023 року.  

Впроваджуватиме другий компонент програми допомоги ЄС Ukraine Facility Мінвідновлення.

Програма макрофінансової допомоги ЄС Ukraine Facility складається з 3 компонентів: гранти та позики на виконання Плану відновлення України;  залучення приватних та державних інвестицій під бюджетні гарантії; технічна допомога для забезбечення проведення реформ, наближення українського законодавства до законодавства ЄС.

В березні поточного року Україна отримала 4,5 млрд євро і в кінці квітня ще 1,5 млрд євро з передбачених 6 млрд євро. Загалом цього року уряд України розраховує залучити 16 млрд євро.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури бере участь у впровадженні другого компоненту програми - Ukraine Investment Framework, який передбачає надання гарантій та грантів на суму 8 млрд євро. Очікується, що протягом наступних років реалізація цього компоненту дозволить залучити в Україну до 40 млрд євро державних і приватних інвестицій.

Бюджетні гарантії від України можуть отримати: міжнародні організації або їхні агентства; Європейський інвестиційний банк або Європейський інвестиційний фонд;  органи публічного права, включаючи організації держав-членів ЄС; органи приватного права, що мають місію надання державних послуг, включаючи організації держав-членів, за умови надання їм належних фінансових гарантій.

Залучені інвестиції будуть спрямовані на розвиток малих та середніх підприємств, відбудову та розвиток критичної інфраструктури, впровадження оновленої Державної Стратегії регіонального розвитку, яка передбачає комплексне відновлення громад та посилення їх спроможності, реформування житлової політики, зокрема, через розробку Закону України "Про основні засади житлової політики" та опрацювання Національної житлової стратегії.  

"Реалізація цієї програми та виконання Плану України, який є невід'ємною частиною Ukraine Facility має закласти фундамент для відновлення та європейської інтеграції України, а також забезпечити внутрішню трансформацію держави, реалізацію економічних реформ та стимулювати розвиток пріоритетних секторів економіки", - наголосив виконувач обов’язків міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василь Шкураков. 

Нагадаємо, на початку червня 2024 року на Конференції відновлення в Берліні Україна презентувала інвестиційний посібник, що містить детальний огляд ключових галузей - енергетики, транспорту та логістики, агропромислового комплексу, зеленої металургії та інших, а також 95 інвестиційних проєктів, які потребують фінансування у 27 млрд доларів. В свою чергу ЄС запустив Інвестиційну програму для України. 

У транспортній сфері було презентовано 20 галузевих проєктів, це найбільша кількість, порівняно з іншими секторами. Завдяки URC 2024 уряд розраховує залучити у них 5,3 млрд доларів. Для відновлення галузі потрібно щонайменше вчетверо більше - 19,4 млрд доларів.

Було представлено низку нових запланованих проєктів: Terwin Group хоче побудувати логістичні хаби у чотирьох областях за 703 млн доларів до 2030 року. Для цього Terwin розраховує залучити від інвесторів 242 млн доларів впродовж 2026-2027 років та ще 250 млн доларів упродовж двох наступних. Половину площі 400 тис. кв. м нових енергоефективних хабів у Києві, Львові, Одесі та Дніпрі будуть використовувати для мережевих ритейлерів корпорації - EVA, VARUS. Решту група розраховує здавати в оренду.

Компанія "Лемтранс" розраховує залучити 120 млн доларів із необхідних 150 млн доларів для закупівлі 2 тисяч нових напіввагонів. Завдяки цьому найбільша приватна транспортно-експедиторська компанія України сподівається наростити власний вагонний парк напіввагонів на понад 22%. Зараз компанія займає п’яту частину на ринку перевезень напіввагонами. Парк із понад 9 тисяч одиниць торік дозволив компанії перевезти 17 млн тонн вантажів.

Аграрна компанія Tehahro потребує 105 млн доларів для будівництва портового термінала на Одещині. Загалом будівництво глибоководного морського термінала має обійтися Tehahro у 168,4 млн доларів. На травень 2024-го у проєкт інвестували понад 20 млн євро. Термінал стане частиною власного індустріального парку компанії та матиме переваги спеціального податкового режиму. До нього планується підвести залізничні та автомобільні під’їзди. Через термінал Tehahro розраховує щорічно перевалювати по 6 млн тонн зернових, близько 1 млн тонн олійних культур та 500 тисяч тонн мінеральних добрив.

"Транспорт і логістика є ключовими для експортоорієнтованого розвитку. Україна рухається до реалізації програми ЄС Ukraine Facility, згідно з якою розвиток транспортного сектора стимулюватиме широке економічне зростання", - повідомив тоді колишній заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.

За його словами, необхідно модернізувати логістичні системи, інтегруватися в транспортний простір ЄС (мережа TEN-T), привести залізничний сектор у відповідність до стандартів ЄС, покращити портові послуги.

Для досягнення цього встановлюються такі пріоритетні цілі: Відновлення та розвиток транспортної інфраструктури на основі довгострокової стратегії та задоволення потреб відновлення; модернізація шляхів експорту до ЄС для розвитку експортного потенціалу України; лібералізація в секторі залізничних перевезень для забезпечення конкурентного ринку залізничних перевезень; покращення судноплавства та портових послуг, забезпечення безпеки судноплавства, охорони суден і портів та ефективності надання послуг.

У дорожньому секторі основні публічні інвестиції передбачаються: Західний регіон - 2 млрд доларів на кільцеву Житомира та розширення автодороги Рівне-Львів; Південний регіон - 700 млн доларів на розширення автодоріг до портів Південний та Чорноморськ; міст через річку Дніпро у Кременчуці - 325 млн доларів, тендер на будівництво у 2021 році виграла турецька компанія Doğuş; міст через річку Дністер (Ямпіль (Україна) та Косеуц (Молдова) - 190 млн доларів , тендер на будівництво у 2021 році виграла українська компанія "Автострада".

У портовому секторі планується концесія поромного та контейнерного терміналів у порту Чорноморськ, обсяг інвестицій буде визначено в техніко-економічному обґрунтуванні.

У залізничному секторі вже оголошено тендер Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку на 330 млн доларів на поставку електричних локомотивів та готується будівництво 81 км євроколії 1435 мм з Мостиська ІІ до Скнилова (Львів) за 225 млн доларів гранту USAID.

Потенційними проєктами може бути відновлення євроколії з кордону Польщі до Ковеля за 260 млн доларів та з кордону Румунії до Чернівців за 198 млн доларів.