В Україні знову пожвавились дискусії щодо підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Утім ситуація з тарифами є симптомом глибшої проблеми, адже життєво важлива для економіки галузь бореться за виживання в умовах надмірної централізації та регулювання.
І вихід з цього замкненого кола може бути якраз через вивільнення ринкових інструментів. Гарним підтвердження цьому може слугувати досвід США, з яким я познайомилася під час стажування в Association of American Railroads.
Американська залізниця вважається однією з найбільших та найефективніших у світі – при цьому вона є повністю приватною та майже не регульованою державою. Забігаючи наперед, з впевненістю можу сказати, що в багатьох аспектах українські залізничники можуть повчити американських колег, що стосується цифровізації та оптимізації процесів, забезпечення безпеки руху, не говорячи про стійкість та витривалість функціонування в надзвичайних умовах.
Утім я хотіла б зупинитись на одній важливій реформі, яка відбулась в США ще у 1980 році, адже саме тут Україні може стати корисним американський досвід. Сьогодні Україна шукає шляхи до підвищення конкурентоспроможності та стійкості транспортної галузі, і відповіддю може бути дерегуляція.
Приватна система, що працює
У США діє шість великих Class I залізничних компаній і близько 620 коротколінійних перевізників. На відміну від більшості країн, залізнична інфраструктура тут перебуває у приватній власності — компанії володіють як коліями, так і рухомим складом, інвестують у модернізацію, безпеку та цифрові технології. Держава не фінансує їхню діяльність, а її роль обмежується базовим регулюванням безпеки та контролем за добросовісною конкуренцією.
Це створює систему, у якій ефективність і розвиток залежать від бізнесу, а не від державного бюджету.
Staggers Act: реформа, що змінила історію
Ключовим переломним моментом для американської залізниці став ухвалений у 1980 році Staggers Rail Act. До цієї реформи залізничний сектор у США перебував у кризі: тарифи встановлювалися урядом, компанії втрачали прибутковість, а мережа занепадала, не вистачало коштів навіть на утримання власної інфраструктури, іншими словами – залізниці були на межі банкрутства.
Staggers Act дерегулював тарифи і маршрути, дозволивши ринковим відносинам визначати ціни на перевезення. У результаті:
- середні тарифи (з урахуванням інфляції) знизилися на 44% з 1981 року;
- обсяги перевезень зросли, а продуктивність залізниць суттєво підвищилася;
- компанії почали масово інвестувати у власну інфраструктуру - лише Class I перевізники щороку витрачають понад 25 млрд доларів на капітальні інвестиції та утримання мережі.
Staggers Act довів, що дерегуляція може не лише знизити вартість перевезень, але й зробити галузь фінансово стійкою, конкурентною та інноваційною.
Уроки для України
Тоді як в США залізниці історично знаходились у приватній власності, в Україні залізницею володіє держава – і галузь на 95% знаходиться під управлінням монополіста – АТ «Укрзалізниці». Однак загальний досвід демонструє, що державне втручання та регулювання, обмеження конкуренції не дає галузям розвиватись.
Як для України може бути корисним американський досвід? Звісно, пряме копіювання моделі неможливе, адже залізниця виконує і соціальну функцію. У США, на відміну від України, є суттєва державна підтримка пасажирських перевезень, чого, на жаль, Україна собі не може наразі дозволити. Утім суттєвий поштовх для розвитку галузі могли б принести:
- Дерегуляція залізниці;
- Відкриття ринку залізничних перевезень для приватних компаній;
- Дерегуляція тарифів;
- Залучення приватного капіталу та створення умов для конкуренції.
Досвід США демонструє: коли бізнес отримує можливість інвестувати, змагатися і працювати в ринкових умовах, виграють усі – економіка, держава і споживач.
Підсумовуючи, хочу звернути увагу, що США пройшли шлях від кризи до успіху у сфері вантажних перевезень завдяки сміливим реформам і довірі до бізнесу. Україна сьогодні стоїть перед схожим викликом — як зробити залізницю ефективною, сучасною та фінансово стійкою.
Тож, дерегуляція може стати не ризиком, а шансом на оновлення, якщо супроводжується орієнтацією на результат, прозорими правилами та партнерством між державою та бізнесом.
