Використання транзитного потенціалу нашої країни можливе, зокрема, через залучення до масштабних транскордонних проектів Шовкового шляху. Китай є ініціатором реалізації проекту "Економічний пояс Великого Шовкового Шляху", який має на меті створення між Китаєм та зацікавленими країнами сприятливих умов для торгівлі, усунути інвестиційні та торговельні бар’єри, у тому числі, шляхом створення зон вільної торгівлі з країнами уздовж поясу.
Україна є учасником Транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія (ТРАСЕКА), мультимодальної транспортної мережі, що з'єднує Азію з Європою через Кавказ і Україну/Молдову. TRACEКA проходить територією Азербайджану, Вірменії, Грузії, Ірану, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Молдови, Румунії, Таджикистану, Туреччини та України. Основним конкурентним недоліком коридору ТРАСЕКА щодо Транссибірського залізничного маршруту є два морських фрахти - на Чорному та Каспійському морях. Таким чином, ключовими питаннями, яке необхідно вирішити, щоб підвищити привабливість залізничні перевезення коридором ТРАСЕКА є: наскрізний тариф та перевезення за електронною накладною; координація між залізницями та поромними переправами з метою зменшення тарифів.
Україна зацікавлена у виробленні нових логістичних рішень стосовно організації вантажних перевезень транзитом територією Ірану в напрямку Пакистану, Афганістану та Індії. Міністерство транспорту Ірану запропонувало нам приєднатися до міжнародного договору Перська затока – Чорне море. Дана ініціатива є важливою для розвитку транспортного коридору Індія – Іран – Чорне море, та залучить додатковий вантажопотік на Транскаспійському маршруті. Іран також веде переговори з Азербайджаном і Грузією за тимчасовими маршрутами вантажоперевезень, і для цього передбачаються два варіанти:
1. З'єднання іранської і азербайджанської Астари за допомогою залізниці, і даний процес завершений в першому кварталі 2017 року. У цьому випадку вантажі перевозяться з Бендер-Аббасу (іранський порт в Перській затоці) до міста Казвін залізницею. Далі вони будуть транспортуватися в Астару вантажними автомобілями, а потім - перевозитися за допомогою залізниць Азербайджану.
2. Перевезення вантажів через іранські порти Амірабад та Ензелі в Каспійському морі поромами в порт Алят/Баку, а звідти залізницею в Грузію. Обидва ці варіанти будуть актуальними, поки не завершиться будівництво залізниці Казвін-Решт-Астара в 2019 році. Завершення цього проекту дозволить перевозити в рік як мінімум 10 мільйонів тон вантажів з Індії та Ірану.
В порту Амірабад
План заходів, які Україні необхідно реалізувати в 2017 році для розвитку транзиту Транскаспійським коридором:
- завершення ремонту поромів ПАТ "Укрзалізниця" та проведення комплексу заходів до випуску поромів на лінію. Необхідно створювати спільне підприємство з трьох операторів ТМТМ – залізниць України, Грузії та Азербайджану;
- концесія поромної переправи в порту Чорноморськ для інвестора, який зможе залучити вантаж (китайські компанії) або зменшити тарифи на морський фрахт в Чорному та Каспійському морях (ЗАТ “Азербайджанське каспійське морське пароплавство”);
- зменшення зборів в портах України та Грузії (Батумі та Поті) та розроблення нової методології портових зборів, для підвищення конкурентоспроможності;
- впровадження інноваційних технологій при організації транспортування, зокрема, використання електронного декларування товарів та електронного документообігу; проведення спільного контролю на державних кордонах за принципом "одна зупинка" - "одне вікно" та організація цифрових транспортних коридорів.
Транзит – це бізнес, і ми, насамперед, конкуруємо з Росією за вантажопотік Шовкового шляху між Китаєм та Європейським Союзом та коридором Південь – Північ з Індії та Ірану. Адже те, що Росія обмежила транзит та запровадила ембарго на сільськогосподарські товари з України та ЄС змушує нас розвивати альтернативні транспортні маршрути. Кожен виклик може відкрити вікно можливостей і наші експортери вже пробивають шлях на нові ринки збуту.
Читайте також Україна домовилася про запуск до Ірану тестового потягу
