Коли я отримав інформацію про плани АТ "Укрзалізниця" підвищити вантажні тарифи одразу на 45% з 1 серпня 2026 року - чесно кажучи, був здивований.
Сьогодні український бізнес працює в умовах війни: дорога та дефіцитна електроенергія, складна логістика, дефіцит працівників, постійні ризики для виробництва та експорту. І саме в цей момент бізнесу пропонують ще одне масштабне фінансове навантаження.
При цьому важливо розуміти: вантажні перевезення "Укрзалізниця" залишаються прибутковими. За останні роки (2023, 2024 рр.) цей сегмент приносив близько 20 млрд грн операційного прибутку щороку. Тому проблема не у вантажних тарифах.
Основна проблема - хронічні зростаючі мільярдні збитки пасажирського сегменту (прогноз в –25 млрд грн вже у 2026 році), які роками перекриваються за рахунок промисловості та вантажовідправників.
Але сьогодні головне питання - як стабілізувати фінансовий стан УЗ, не завдавши удару по національній економіці, експорту та робочих місцях під час війни.
Тому що підвищення тарифів на 45% - це не просто цифра.
Для багатьох підприємств та Держави це означає:
скорочення виробництва, а для частини бізнесу - ризик повної зупинки роботи;
втрату конкурентоспроможності;
зменшення експорту;
зменшення десятків мільярдів податкових надходжень;
девальвацію гривні.
Ми вже бачимо, що обсяги залізничних перевезень впали майже на 50% порівняно з довоєнним періодом. І якщо продовжувати підвищувати навантаження на бізнес, Україна може втратити ще частину промисловості, валютної виручки та податків, а УЗ лишитися і так низької вантажної бази.
Я переконаний: фінансова стабільність "Укрзалізниці" важлива. Але досягати її потрібно не за рахунок економіки, яка сьогодні фактично тримає країну.
Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінету міністрів України та профільного Міністерства з пропозиціями щодо альтернативних рішень, які дозволять стабілізувати фінансовий стан "Укрзалізниці" без удару по промисловості та економіці країни.
Сьогодні Україні потрібні рішення, які підтримують виробництво та експорт, а не створюють нові ризики для економіки під час війни.
