Так сталося, що певний час не користувався нічними потягами "Укрзалізниці", а з початку року проїхався ними вже двічі. І деякі дрібнички відразу впали в око, хоча, насправді це ніякі не дрібнички - якісь з них свідчать про спроби позитивних змін, а щось - про певну байдужість до пасажира.
Почну з не позитиву. Чай по 7-20. В УЗ давно визнали, що така ціна - це незручність як для пасажирів, так і для провідників. Це я зараз майже цитую слова заступника департаменту пасажирських перевезень "Укрзалізниці" Олександра Красноштана, який в інтерв’ю ЦТС ще в листопаді заявив, що сподівається на усунення такої незручності протягом "наступного тижня". Пройшло вже два місяці. Чай досі коштує 7-20. А тому провідниця у кожного пасажира в купе випрошує ці 20 копійок - у когось вони є, комусь приносять по жменьці монет. Звичайно, простіше віддати 8 гривень та забути про решту - так і провідниці можливість підзаробити (в сумі по вагону за декілька рейсів щось та й назбирається). Але ж ми прагнемо до прозорості використання коштів УЗ, то чому б вже офіційно не округлити ціну до 8 грн, а отримані кошти не скерувати на потреби компанії?
Зрозуміло, що є ризик отримати невдоволення пасажирів від чергового зростання ціни. Але, судячи з кількості переглядів новини про те, що чай більше не буде коштувати 7 гривень 20 копійок та коментарів у ФБ, це питання все ж турбує пасажирів.
Звичайно, озвучене питання - це не найбільша проблема "Укрзалізниці". Але з таких деталей формується сприйняття компанії клієнтами. І, якщо пассектор УЗ два місяці не вирішує проблему, яку, повторюсь, сам визнає, то складається враження, що там не дуже уважні до пасажирів.
Ну а, щоб не склалося враження, що я тільки критикую, то можу і похвалити. Наприклад, за нові ковдри у потягах. Виглядають, як на мене, сучасно і теплі - було, навіть, жарко під такою.
А ще сподобався новий фірмовий стиль упаковки продуктів у потягах. Зокрема, цукор, вафлі, пакетики з чаєм, пляшки з напоями мають брендування "Укрзалізниці". І це, я вважаю, класно, адже споживач бачить, якій компанії у даному випадку завдячує комфорту.
І цю тему можна розвивати. Під моїм дописом у ФБ про чай у поїзді один поважний коментатор зауважив, що УЗ могла б реалізовувати і сувенірну продукцію під своїм брендом, отримуючи додатковий дохід від цього. Зокрема, мова йшла про фірмові залізничні підстаканники. А ще ж можна продавати, чайні ложечки з логотипом УЗ, або, наприклад, набори постільної білизни з зображенням карти залізних доріг України чи автографом керівника "Укрзалізниці" : ) Чому ні?
