Російське вторгнення змусило "Інтерпайп" в лютому 2022 року зупинити свої потужності, але вже в квітні того ж року виробництво, у тому числі залізничної продукції, почало поступово відновлюватися. Проте, компанії і її працівникам довелося стикнутися з новими викликами – підлаштовуватися працювати в умовах постійних ворожих обстрілів, змінювати експортну логістику. Не дивлячись на це, залізничний дивізіон української промислової групи за два роки опанував нові номенклатури продукції як для ринку ЄС, так і для потреб "Укрзалізниці". Компанія надає допомогу мобілізованим працівникам, підтримує цивільне населення та реалізує програми по реабілітації ветеранів.
Про особливості роботи у воєнний час та подальшу експансію на ринки країн Європейського Союзу ЦТС поговорив на полях VI Міжнародної конференції "Залізниці України: розвиток та інвестиції" з Олександром Росліком, технічним директором залізничного дивізіону "Інтерпайп".
Як воєнні дії вплинули на виробничі процеси компанії? Які зміни відбулися?
На самому початку повномасштабного вторгнення керівництво "Інтерпайп" прийняло рішення про повне призупинення виробництва, зокрема, залізничної продукції. Життя та безпека наших співробітників – це головний пріоритет. Починаючи із квітня 2022 року, почалось поступове відновлення виробничих процесів.
Проте через регулярні повітряні тривоги та загрози ракетних обстрілів наш персонал вимушений спускатись до бомбосховищ. Це впливає на економічні показники: складне технологічне обладнання, що використовується у виробничих процесах, неможливо вимкнути "одним натисненням кнопки" при оголошенні тривоги без втрат енергоресурсів ти сировини.
Ще одним викликом для нас стало забезпечення роботи в умовах жорстких обмежень постачання електроенергії кінця 2022 – початку 2023 років. Ми планували виробництво так, щоб найбільш енерговитратне обладнання працювало вночі, минаючі пікові години вранці та ввечері.
А як змінилася експортна логістика залізничної продукції за останні два роки?
Деякі маршрути збільшились за строками в 1,5 рази. Взагалі, після вторгнення обсяг експортних замовлень, природньо, зменшився. Проте завдяки чітким діям логістів "Інтерпайпу" та наших партнерів були вибудовані нові маршрути постачання продукції. Була узгоджена ціла низка технічних та комерційних питань, налагоджена взаємодія з новими логістичними терміналами, побудувані нові зв’язки та відносини, перебудовані IT-системи під нові завдання та вимоги. Завдяки цьому вже у 2023 році "Інтерпайп" мав стабільну та в цілому керовану логістику.
У середині 2022 року "Інтерпайп" повідомляв, що опанував новий тип коліс для ринку ЄС. Чи є у компанії ще подібні цікаві кейси за останні два роки? Маєте плани виходу на нові ринки чи з новою продукцією?
Що стосується нової продукції для експорту, то у 2023 році R&D-спеціалісти "Інтерпайпу" опанували загалом 24 нові типорозміри коліс і осей. На сьогодні ведуться роботи з освоєння виробництва колісних пар з дисковим гальмуванням.
Що стосується внутрішнього ринку, ми готові пропонувати "Укрзалізниці" колісні центри, чистові осі та зібрані колісні пари, колеса для локомотивів General Electric, поїздів Hyundai та Skoda.
А що взагалі зараз відбувається з модернізацією рухомого складу УЗ? На якому рівні зараз попит на колісну продукцію з боку залізничного монополіста?
На жаль, на сьогодні Україна вимушена витрачати значну частину бюджету на захист свого суверенітету, території та життя населення. Тож, попит на колісну продукцію знизився. Проте, незважаючи на військовий стан, у 2023 році наша компанія опанувала виробництво та виготовила для потреб УЗ два нових типорозміри коліс для спеціального самохідного рухомого складу. Було виготовлено партії коліс нових конструкцій загальною кількістю близько 350 шт., така кількість повністю покрила потребу залізниці. Це стосується також і питання заміщення імпорту - раніше, ще до війни, колеса таких конструкцій для УЗ виготовляли російські виробники.
Було виготовлено партії коліс нових конструкцій загальною кількістю близько 350 шт., така кількість повністю покрила потребу залізниці. Це стосується також і питання заміщення імпорту - раніше, ще до війни, колеса таких конструкцій для УЗ виготовляли російські виробники.
Залізнична інфраструктура в Україні має великий ступінь зносу. Як це впливає на періоди зносу коліс рухомого складу?
Не тільки знос інфраструктури, але і знос систем рухомого складу впливає на термін служби коліс. Несправність гальмівної системи вагону, стрілочних переводів, невідповідність профілю колії в кривих (особливо в кривих маленького радіусу) – все це може призвести до необхідності в переточуванні (перепрофілюванні) колеса. І кожне перепрофілювання зменшує ресурс колеса, оскільки є обмеження щодо безпечної для експлуатації товщини ободу.
Що стосується, наприклад, збільшених зазорів в стиках між рейками, на яких вагон "стрибає", це утворює в диску колеса певні додаткові навантаження, проте такі випадки враховані тими технічними вимогами до коліс, зокрема, механічними показниками, що закладені і в державному стандарті, і в європейському стандарті на колеса.
До речі, гіпотетичний вступ України до ЄС передбачає низку системних реформ та адаптацію до європейських стандартів, зокрема, у залізничній галузі. Як "Інтерпайп" готується до цього?
Можна впевнено сказати, що європейський ринок – це домашній ринок для "Інтерпайпу". Компанія є традиційним постачальником своєї залізничної продукції до Євросоюзу. Так, у Європі два з трьох вантажних вагонів мають колеса "Інтерпайп". За два десятки років ми опанували виробництво більш ніж 250 нових типорозмірів коліс, осей та колісних пар, в т.ч. для швидкісних поїздів пасажирського сполучення.
Тобто, у нас великий досвід у розробці нових конструкцій для європейських споживачів та за стандартами ЄС. Вони – більш жорсткі, аніж українські. Тому перехід на виробництво залізничної продукції за євростандартами підвищить безпеку руху в Україні. У свою чергу, посилення вимог до експлуатації надасть збільшення швидкості руху та терміну служби залізничної продукції. Ми готові ділитися своїм досвідом з українськими операторами та виробниками та готові постачати в Україну за європейськими нормами.
Взагалі, інтеграція залізниць України та ЄС забезпечить, по-перше, уніфікацію рухомого складу, а, по-друге, уніфікацію інфраструктури з подальшим вільним курсуванням рухомого складу як на території країн Євросоюзу, так і в України.
А українські вагонобудівники, на вашу думку, готові виготовляти рухомий склад за стандартами ЄС? Яка буде імпортна складова?
Це питання до наших колег вагонобудівників. Проте на конференції ми чули з доповідей їхніх представників, що українські вагонобудівні заводи вже мають пропозиції для європейського ринку.
Що стосується імпорту компонентів, то Україна традиційно має потужну вагонобудівну галузь. Вантажний вагон – це майже 100% виріб із українських складових. Що ж до пасажирських вагонів, тут імпортна складова традиційно складає не менше третини.
Європейські стандарти більш жорсткі, ніж діючі українські. Тому дуже важливо, щоб усі постачальники коліс дотримувались цих стандартів при виробництві. Це, у свою чергу, забезпечить підвищення рівня безпеки руху.
Інтеграція до ЄС означає більш жорстку конкуренцію із європейськими виробниками коліс. Чи готовий "Інтерпайп" до неї?
"Інтерпайп" вже давно представлений на європейському ринку залізничної продукції та конкурує із місцевими виробниками, і робить це доволі успішно. Тобто, я не бачу проблем із цим. Що стосується українського ринку залізничних коліс, то він ніколи не був закритим. На ньому ніколи не було жодних обмежень у вигляді мит чи квот. Навіть зараз будь-який постачальник може прийти та конкурувати в Україні.
Однак, як я вже казав, європейські стандарти, вони більш жорсткі, ніж діючі українські. Тому дуже важливо, щоб усі постачальники коліс дотримувались цих стандартів при виробництві. Це, у свою чергу, забезпечить підвищення рівня безпеки руху, надійність експлуатації рухомого складу та збільшення строків його експлуатації.
Як створення Всеукраїнської платформи "Зроблено в Україні" вплине на вагонобудівну галузь?
Сподіваємося, що тільки позитивно. Адже збереження внутрішнього промислового виробництва – це, по-перше, це забезпечення зайнятості населення і своєчасні виплати заробітної плати, зокрема у прифронтових регіонах. А це, в свою чергу, - своєчасні надходження податків до місцевих бюджетів.
Крім того, виробництво продукції на експорт забезпечує надходження в Україну дефіцитної валюти, що в свою чергу сприяє стабілізації та утриманню курсу національної валюти.
Також це дає можливість приватному бізнесу нести суттєве соціальне навантаження: допомагати нашим мобілізованим співробітникам та військовим амуніцією, медикаментами та речами першої необхідності, допомагати цивільному населенню, наприклад, у відновленні пошкодженого через ворожі обстріли житла, а також проводити реабілітації та реінтеграцію ветеранів до мирного життя.
Читайте також Зростання в умовах війни: Тренди вагонобудування 2023
