У 2025 році світова логістика знову опинилася в зоні турбулентності через збройне протистояння між Іраном та Ізраїлем, яке тривало 12 днів. Хоча бойові дії розгорталися на Близькому Сході - їх наслідки були відчутні далеко за межами регіону, зокрема, й в Україні. Порушення ключових морських маршрутів, зростання ризиків безпеки, подорожчання перевезень, стрибок цін на паливо та тимчасова нестабільність постачань уже тоді вплинули на український бізнес, що працює з Азією та країнами Перської затоки.
Ціни зросли: фрахт, паливо та страхування
Одним із перших відчутних наслідків конфлікту стало значне подорожчання морських перевезень. Через загрозу атак на судна в Ормузькій протоці та Червоному морі багато судноплавних компаній тимчасово перенаправили маршрути в обхід Африки. Це збільшило тривалість перевезень і спричинило зростання ставок фрахту на 15–40%, залежно від напрямку.
Світові ринки оперативно відреагували на ситуацію зростанням цін на нафту, побоюючись можливої блокади Ормузької протоки. Внаслідок цього:
- подорожчало дизельне пальне для вантажного автотранспорту в Європі та Україні;
- зросла вартість бункерного пального для морських суден;
- загальна вартість логістичних послуг, особливо на довгих мультимодальних маршрутах, зросла на 10–25%.
Для України це означало:
- зростання собівартості останньої милі доставки;
- перегляд тарифів автоперевізниками;
- подорожчання складських і дистрибуційних послуг.
Терміни доставки стали нестабільними
Через переорієнтацію маршрутів і затори в європейських портах виник ефект «доміно», який вплинув і на терміни постачання в Україну. Морські перевезення з Азії подовжилися на 7–15 днів. Порти Гданськ, Констанца та Клайпеда виявилися перевантаженими через тимчасову зміну глобальних логістичних шляхів. Українські вантажовласники були змушені перебудовувати свої ланцюги постачання, що вимагало більше часу, витрат і гнучкості.
Безпека маршрутів залишалася під питанням
У розпал конфлікту регіони Червоного моря, Ормузької протоки та Перської затоки стали одними з найнебезпечніших зон для морських перевезень. Це створювало:
- ризик атак на комерційні судна;
- загрозу пошкодження портової інфраструктури в ОАЕ, Саудівській Аравії, Ізраїлі;
- зростання активності піратів на обхідних маршрутах навколо Африки.
Як адаптувався український бізнес
Українські експедитори, імпортери та логістичні оператори швидко зреагували:
- перебудували маршрути через Туреччину, Польщу, Румунію;
- почали частіше консолідувати вантажі в європейських хабах (Гданськ, Клайпеда, Констанца);
- переуклали контракти з подовженими термінами доставки та розширеним пакетом страхування.
Хоча нинішня відкрита фаза конфлікту між Іраном та Ізраїлем була короткою, його наслідки стали серйозним випробуванням для глобальної логістики, зокрема й для України. Підвищення вартості перевезень, подорожчання палива, затримки поставок та загрози безпеці вантажів вимагали від бізнесу оперативної реакції, стратегічного мислення та здатності швидко адаптуватися до змін.
