В останньому Звіті про виконання Угоди про асоціацію у сфері транспорту, транспортної інфраструктури, поштових та кур’єрських послуг прогрес виконання Угоди збільшився лише на +3% за 2023 рік. Якщо рухатись такими темпами, то нам знадобиться трохи більше 14 років, щоб повністю гармонізувати свої правила та регуляції у транспортній сфері до стандартів ЄС. Очевидний висновок – нам варто прискоритись.
Безперечно, справедливим буде зазначити, що з початком повномасштабного вторгнення багато реформ, зокрема на законодавчому рівні, були призупинені. Однак наразі ми розуміємо, що навіть під час війни нам необхідно продовжувати приводити своє законодавство у відповідність із законодавством ЄС, якщо ми хочемо, щоб наш вступ до ЄС був швидким, а інтеграція до їх транспортної системи відбулась із найменшими для нас втратами.
У Звіті йдеться про транс’європейські транспортні мережі, внутрішній водний та міжнародний морський транспорт, поштові послуги та автомобільний транспорт. Втім жодного згадування про реформи у галузі залізничного транспорту. І це цілком зрозуміло, адже багатостраждальний законопроєкт про залізничний транспорт, зобов’язання про прийняття якого Україна взяла на себе та який вже давно обговорюється, ще з 2019 року знаходився без розгляду в транспортному комітеті Верховної Ради України.
Повертаючись до останнього звітного періоду, Україна має певний рівень підготовки у сфері транспортної політики, однак, з обмеженим прогресом, який був серйозно загальмований через повномасштабну російську військову агресію проти України. Разом з тим, не зважаючи на війну, варто продовжувати готувати законодавче підґрунтя, щоб після нашої перемоги, бути готовими до вступу у ЄС.
Так, Україна, зокрема, має:
-
продовжити подальше узгодження та ефективне впровадження acquis ЄС щодо залізничного та автомобільного транспорту та створити відповідні адміністративні структури для залізничного транспорту, зокрема регулюючий орган;
-
посилити свою адміністративну спроможність щодо забезпечення дотримання заходів безпеки дорожнього руху та запровадити створення органів для перевірки та розслідування випадків на залізничному транспорті та внутрішніх водних шляхах;
-
щонайшвидше реалізувати Національну транспортну стратегію 2030, а також, реалізувати відповідний план дій на 2021-2024 роки.
Залізничний транспорт
АТ "Укрзалізниця" залишається залізничним підприємством, яке управляє інфраструктурою та надає послуги залізничного транспорту, без фінансового та організаційного поділу між управлінням інфраструктурою та операціями.
Лише нещодавно Верховна Рада на засіданні 25 квітня проголосувала про відхилення законопроєктів про залізничний транспорт України (№1196 та №1196-1), адже з моменту їх реєстрації пройшло 5 років і відбулися значні зміни у законодавстві України і ЄС, які мають бути враховані. Варто зазначити, що така активізація пов’язана із тим, що Світовий банк вимагає в одному з пакетів, який передбачає надання кредитів для України, ухвалення нового закону "Про залізничний транспорт", одним із аспектів якого має бути запровадження приватної тяги.
Ми від Європейської Бізнес Асоціації неодноразово звертались до Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури із проханням включити нас до складу робочої групи, яка наразі напрацьовує новий законопроєкт. На жаль, цього не відбулось і бізнес не розуміє, якою є поточна редакція цього законопроєкту. Є перестороги, що він не включатиме основні нижченаведені положення, які, на думку бізнес-спільноти, є дуже важливими.
-
Реформування АТ "Укрзалізниця", яким буде обумовлене організаційне та фінансове розділення діяльності Укрзалізниці як перевізника та оператора інфраструктури, заборона перехресного субсидіювання вказаних напрямків створення окремої структури для вирішення питань з непрофільними активами та спірними зобов’язаннями, тощо;
-
Недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури загального користування;
-
Державне регулювання тарифу на доступ до залізничної інфраструктури шляхом погодження розміру тарифу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту;
-
Впровадження прозорої та чіткої схеми розрахунку тарифу;
-
Конкурентний ринок перевезень пасажирів та вантажів, додаткових та допоміжних послуг залізничної інфраструктури;
-
Створення умов для ефективного функціонування малодіяльної інфраструктури;
-
Розширення переліку обов'язкових послуг з доступу до стратегічної інфраструктури;
-
Впровадження системи безпеки руху на залізничному транспорті;
-
Новий підхід до забезпечення суспільно важливих перевезень (відхід від практики фінансування пасажирських перевезень за рахунок вантажних);
-
Забезпечення схоронності вантажів та рухомого складу та інші прогресивні положення.
Морський транспорт
На жаль, у сфері морського транспорту поки не досягнуто прогресу в прийнятті законодавства, яке відповідає acquis ЄС. Законодавча база не узгоджується з acquis щодо системи моніторингу руху суден Співтовариства та інформаційної системи. Але варто зазначити, що на даний момент неможливо реалізувати технічну базу, оскільки Україна не здійснює повного контролю над своїм узбережжям через війну. Також, Україна не ратифікувала Конвенцію про працю в морському судноплавстві 2006 року від Міжнародної організації праці. Її законодавство не повністю узгоджено із Директивою ЄС щодо робочого часу та Директивою ЄС щодо контролю за робочим часом.
В частині цифровізації вантажних перевезення законодавство України частково узгоджується з законодавством ЄС. Однак, Україні ще потрібно реалізувати законодавство, яке відповідає Регламенту портових послуг ЄС. Україна повинна, як держава прапора, продовжувати зусилля та вживати необхідних заходів для покращення якості свого флоту. Україна також бере участь у Black and Caspian Sea (BCSEA II), проєкті технічної допомоги Європейського агентства морської безпеки (EMSA).
Річковий транспорт
Прийняття закону України "Про внутрішній водний транспорт" у 2020 році встановило правові, нормативні та інституційні передумови для забезпечення безпеки судноплавства. Подальше законодавство про функціонування ринку, доступ до професії, про річкову інформаційну систему і небезпечні вантажі все ще потрібно прийняти. Україна є членом Стратегії ЄС Дунайського регіону та активною країною-членом Дунайської Комісії. Крім того, Україна має двосторонні угоди з кількома придунайськими державами про взаємне визнання документів. Водночас Україні слід продовжувати працювати над виконанням передумови для визнання навігаційних свідоцтв екіпажу в ЄС, відповідно до Директиви (ЄС) 2017/2397.
Авіаційна галузь
Повітряний простір України закритий для цивільної авіації через війну, що призвело до призупинення аеронавігаційного обслуговування. Разом з цим, Україна досягла значного прогресу у гармонізації із правилами ЄС щодо авіації з 2017 року та підписала Угоду Про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС у жовтні 2021 року.
Нещодавно, в результаті плідної співпраці Комітету з логістики та досягнених домовленостей з Урядом Молдови, за сприяння Комітету з логістики та ЕВА Молдова адміністрацією Міжнародного аеропорту Кишинів було прийнято рішення про впровадження безоплатного зберігання вантажу протягом 24 годин після реєстрації на вантажному терміналі. Це надає компаніям з України доступ до нічних та ранніх рейсів з Молдови до Європи та інших країн, зменшить витрати бізнесу та сприятиме зростанню транзитного вантажопотоку з України. До того ж, адміністрація аеропорту розгляне можливість зміни розрахунку тарифу за зберігання на основі об'єму та ваги, а не вартості вантажу до вересня 2024 року.
Транспортні мережі
У грудні 2023 року Україна та ЄС узгодили поширення індикативних мап Транс’європейської транспортної мережі в Україні (TEN-T), що забезпечить включення до TEN-T нових маршрутів, які ведуть до кордонів з країнами-членами ЄС, а також до Молдови. Включення України в транс’європейські мережі має покращити транспортне сполучення з ЄС, зокрема й завдяки використанню фінансових інструментів ЄС для реалізації інфраструктурних проєктів.
Запровадження електронного документообігу в транспортній галузі
З 2019 року команда Мінвідновлення разом з міжнародними партнерами та донорами працює над цифровізацією товарно-транспортних накладних. Цей інструмент має низку переваг для бізнесу та держави. Йдеться про мінімізацію часу та ресурсів, обмеження впливу людського фактору та мінімізацію корупційних ризиків. Е-ТТН дозволить забезпечити швидкий обмін інформацією між всіма сторонами перевезень. Також цифрова товарно-транспортна накладна мінімізує ризик втрати документів чи їхніх пошкоджень.
Нещодавно на засіданні КМУ було схвалено рішення початок реалізації експериментального проєкту щодо впровадження електронної товарно-транспортної накладної у внутрішніх перевезеннях впродовж наступних двох років.
Попереду на нас як країну чекає ще дуже багато роботи. Для багатьох законодавчих змін потрібна політична воля. Наприклад, для закону про залізничний транспорт. Цілком зрозуміло, що під час війни є чимало нагальних викликів та проблем, які потребують уваги, зокрема й законодавчих змін. Втім попри все робота над гармонізацією законодавства має тривати і рухатись швидшими темпами. Інші напрями та сфери демонструють значно вищий рівень прогресу, тож ми віримо, що все можливо за наявності бажання та кропіткої праці, до якої ми як Асоціація готові активно долучатися.
