Минулого місяця набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1667 від 17 грудня 2024 року, яка вносить зміни до порядку фінансування діяльності Державіаслужби через систему державних зборів. Це рішення викликане об'єктивною потребою: ставки за супроводження діяльності не переглядались з 1998 року, і регулятор потребує адекватного фінансування для ефективного виконання своїх функцій.

Галузь не заперечує проти необхідності фінансування регулятора. Авіаційні компанії розуміють важливість сплати сертифікації, нагляду, підтримки міжнародних стандартів. Водночас, сама Постанова викликала запитання та занепокоєння з боку авіаційної спільноти щодо методології розрахунку, рівня ставок та принципів нарахування.

На що звертає увагу галузь

Протягом останніх тижнів до Державіаслужби надійшли звернення від авіаційних асоціацій, операторів, організацій технічного обслуговування та інших учасників ринку.

Аналіз звернень показує кілька ключових зауважень:

1. Методологія розрахунку державних зборів

Підприємства звертають увагу на можливі неузгодженості в тексті Постанови щодо періодичності сплати зборів та застосування коефіцієнтів. Ці питання потребують технічного роз'яснення, а якщо виявляться системні помилки — коригування.

2. Розмір фінансового навантаження

Для низки операторів, особливо малих та середніх підприємств, запропоновані ставки можуть становити значний відсоток від операційного бюджету. Авіаційний бізнес в Україні працює в надзвичайно складних умовах воєнного часу, і фінансова стійкість галузі — в спільних інтересах.

3. Принцип нарахування за різнотипні флоти

Низка операторів вказують на те, що застосування єдиного максимального коефіцієнта до всього флоту створює диспропорційне навантаження для підприємств з різнотипними повітряними суднами.

Рішення про створення робочої групи

У відповідь на звернення та консультації з галуззю Державіаслужба приймає рішення про створення робочої групи за участю представників регулятора операторів ʼ, авіаційних асоціацій та експертів.

Робоча група проведе детальний аналіз методології розрахунку зборів за Постановою №1667, виявить можливі неузгодженості в тексті документа, порівняє українську систему з міжнародною практикою регулювання, а також розробить пропозиції щодо коригування ставок та методології на основі фактичних витрат регулятора. За результатами роботи будуть сформовані рекомендації для Кабінету Міністрів щодо можливих змін до Постанови.

Робота групи здійснюватиметься за принципами відкритості, фаховості та орієнтації на результат.

Зобов'язання Державіаслужби

Державіаслужба закликає представників усіх авіаційних асоціацій, операторів, організацій технічного обслуговування, навчальних центрів та інших учасників ринку долучитися до роботи групи.

Якщо робоча група дійде висновку про необхідність змін до Постанови, Державіаслужба візьме на себе відповідальність за підготовку відповідного проєкту постанови Кабінету Міністрів з урахуванням рекомендацій робочої групи та забезпечить його просування через урядові процедури.

Міжнародна практика як орієнтир

Українська авіація рухається шляхом європейської інтеграції. Європейське агентство з безпеки авіації (EASA) у листопаді 2025 року прийняло нову регуляцію зборів та платежів (Regulation EU 2025/2347), яка набуває чинності з 1 січня 2026 року.

Цей документ встановлює важливі принципи:

Прозорість та справедливість: Збори мають бути обґрунтованими та не ставити під загрозу конкурентоспроможність галузі.

Пропорційність для МСП: Враховування операційних та фінансових обмежень малих та середніх підприємств.

Періодичний перегляд: Оцінка та коригування зборів кожні 2 роки на основі фактичних витрат.

Уникнення надмірного профіциту: Збори мають покривати витрати регулятора, але не створювати надмірне накопичення коштів.

Ці принципи стануть орієнтиром для української системи регулювання.

Висновок

Державіаслужба бере на себе зобов'язання щодо створення робочої групи та прозорого процесу перегляду Постанови та очікує від галузі — конструктивної участі та партнерства.

Разом можна знайти рішення, яке забезпечить фінансову стійкість регулятора без знищення галузі.